Microsoft свідомо відмовилася від можливості отримати величезний прибуток у разі, якщо OpenAI досягне штучного загального інтелекту (AGI), обравши натомість більш передбачуваний, але менш гучний результат, який інвестиційні фонди називають «10-беггером» — десятикратним зростанням інвестицій. Ця стратегія передбачає розширення доходів компанії приблизно на $50 мільярдів США через продаж додаткових хмарних сервісів OpenAI. У результаті акції Microsoft зросли на 2%, що підняло капіталізацію компанії вище за позначку у $4 трильйони США.
OpenAI створила структуру, яка дозволяє її поточним інвесторам отримувати більш традиційні прибутки від вкладень, а також легше і з меншими витратами залучати нові боргові та акціонерні кошти. Крім того, ця організація вводить конкуренцію для Microsoft у сфері хмарних потужностей та мікросхем, що в свою чергу сприяє зниженню витрат OpenAI.
Якщо OpenAI вирішить провести первинне публічне розміщення акцій (IPO), її оцінка, ґрунтуючись на останніх раундах залучення капіталу, сягатиме понад $500 мільярдів США.
Перехід до звичнішої моделі управління супроводжується певними складнощами, зокрема, юридичними викликами. Один із співзасновників OpenAI, Ілон Маск, який також є конкурентом через свою компанію xAI, подав судовий позов проти OpenAI, звинувачуючи її у порушенні договірних зобов’язань шляхом включення прибуткової структури у те, що первинно було неприбутковою організацією.
Неприбуткова рада, що володіє 26% акцій OpenAI Group PBC, також надає всіх її директорів, фактично зберігаючи контроль над OpenAI Foundation.
Запуск чат-бота ChatGPT OpenAI став каталізатором буму в інвестиціях у сферу штучного інтелекту, що підтримав зростання американського фондового ринку. У цьому процесі OpenAI разом із Nvidia виступає одним із основних столпів буму технологій.
Однак рівень амбіцій OpenAI настільки високий, що Microsoft ніколи б не змогла повністю профінансувати їх реалізацію. Для досягнення своїх цілей OpenAI потрібна підтримка усього сектору.
У цьому контексті OpenAI залучає не лише традиційні акції та боргові зобов’язання, але й бере участь у низці інноваційних фінансових схем. Зокрема, Nvidia та інші компанії домовилися постачати їй мікросхеми та хмарні потужності, фактично виступаючи у ролі кредиторів, які фінансують ці закупівлі.
Прикладом таких угод є домовленість OpenAI купити чіпи у Nvidia на суму $100 мільярдів США частинами, а Nvidia в свою чергу інвестує $100 мільярдів у OpenAI, також у декілька етапів.
Внаслідок таких фінансових маневрів у ЗМІ все частіше звучать терміни «карусельне фінансування», «фінансовий інжиніринг» і «пухирі», а також проводять паралелі з кредитуванням вендорів, яке було характерною рисою доткомівського і телекомунікаційного буму 1990-х років та їхнього краху.
Зобов’язання OpenAI щодо закупівлі обчислювальної потужності у третіх сторін перевищують $1 трильйон США, що значно перевищує здатність Microsoft забезпечувати таке фінансування.
На сьогодні OpenAI планує придбати приблизно 26 гігаватів обчислювальної потужності. Вартість одного гігавата оцінюється орієнтовно у $50 мільярдів США, що примушує компанію застосовувати креативні методи залучення капіталу.
Nvidia, як ключовий постачальник мікросхем, які є невід’ємною складовою штучного інтелекту, перебуває в центрі цього буму. На відміну від багатьох інших учасників ринку, компанія демонструє виняткову прибутковість, одночасно зростаючи у залежності від OpenAI та інших аналогічних стартапів. Це пояснюється складною мережею фінансових взаємозв’язків, створених задля підтримки попиту на її продукцію, яка становить близько 70% затрат на обчислювальні потужності.
Генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що не вважає існування «пухиря» в сфері штучного інтелекту, підкресливши, що компанія широко використовує різні AI-моделі і послуги і готова за них платити. Водночас зростає рівень взаємозалежності між виробниками мікросхем, хмарними провайдерами і AI-стартапами.
Паралельно збільшується й заборгованість. Частково бажання OpenAI перейти до прибуткової структури пов’язане з можливістю дешевше і ширше залучати боргові ресурси, хоча наразі компанія не має інвестиційного рейтингу.
Важливий виклик полягає в тому, що амбіції OpenAI настільки масштабні, що Microsoft не в змозі надати їм цілковите фінансування. Необхідна спільна підтримка всього сектору для реалізації цих планів.
Зараз OpenAI інвестує та зобов’язується інвестувати значно більше, ніж генерує власних надходжень. Хоч компанія очікує отримати дохід приблизно $13 мільярдів цього року, вона продовжує витрачати кошти, збільшуючи збитки. Це робить її повністю залежною від постійного залучення нового капіталу. Подібна ситуація характерна й для інших учасників AI-ринку.
Гендиректор OpenAI Сем Альтман зазначає, що прибутковість не входить до десяти головних пріоритетів компанії. Проте минулий рік компанія активно додавала нові сервіси для збільшення доходів, що свідчить про очікувану вигоду для інвесторів із розвитком технологій.
Альтман позиціонує OpenAI як веб-браузер, що конкурує з Google у сфері пошуку, як софтверну фірму, суперника Microsoft, а також експериментує з випуском «розумних» пристроїв. Ці галузі є усталеними і надзвичайно прибутковими ринками, на які технології OpenAI потенційно можуть претендувати. Однак обсяг інвестицій, необхідних для виведення компанії до зрілості і наближення до рентабельності, є колосальним і дуже складним для уявлення.
Інформаційна розсилка Business Briefing регулярно надає ключові новини, ексклюзивні матеріали та професійні огляди, які доступні щоденно вранці.
