Уже цієї п’ятниці розпочнеться новий сезон Української Прем’єр-ліги: матч відкриття відбудеться о 15:30 між командами «Колос» та «Кривбас». Чемпіон у спеціальному аналітичному матеріалі зібрав головні інтриги та питання, які чекатимуть на вболівальників протягом сезону.
Скільки команд зазнають більше 10 розгромних поразок за сезон?
В міжсезонний період я детально писав про новачків УПЛ:
- Про «Епіцентр»;
- Про «Кудрівку»;
- Про «СК Полтаву».
Виліт зі складу УПЛ таких досвідчених клубів, як «Ворскла» та «Чорноморець», а також заміна їх на «Кудрівку» і «Епіцентр», символізує еволюційний перелом у розвитку ліги. Крім «Зорі», «Динамо» та «Шахтаря» — двох останніх, фактично, гравців іншого рівня, у вищому дивізіоні більше немає давніх учасників. Навіть «Карпати» та «Кривбас», незважаючи на статусний бренд, здобули вихід в еліту лише після початку повномасштабного вторгнення.
Війна внесла кардинальні зміни, і клуби «Ворскла» та «Чорноморець» у сезоні 2024/25 заслужено опинилися за межами УПЛ. Проте їх замінили команди, які хоч і молоді, проте зовсім не відзначаються амбіціями. «Кудрівка», «Полтава» та «Епіцентр» не інвестують не лише в гравців, а навіть у необхідну інфраструктуру. Причини двоякі:
- Відсутність амбіцій (можливо, через рік вони повернуться в Першу лігу);
- Недостатність фінансових ресурсів власників, які не зрівняються з капіталами таких інвесторів, як Жеваго, Буткевич чи Караманіц.
Крім того, не лише новачки мають скрутне становище — «старожили» також відчувають фінансові труднощі. Раніше вважалося, що «Зоря» врятується завдяки стабільним виходам у єврокубки, що дають важливі надходження від УЄФА. Хоча ці припущення не підтвердилися, клуб виживає в основному завдяки орендованій молоді з «Динамо», і з кожним сезоном стає все слабшим.
Інші клуби, як-от «Оболонь», готові відпускати кращих гравців навіть у Першу лігу, зокрема в «Буковину». Команда «Рух» протягом року втратила майже всю основну обойму, залишившись майже винятково з молодих виконавців. Колектив «Верес» також втратив ключових гравців, які базуються тепер у лігах, де найкращим варіантом є вивчення місцевої географії.
Десять років тому поява скромних клубів у УПЛ викликала оптимізм. Уболівальники порівнювали локальні проєкти з прикладами інших країн, мовляв: «В Іспанії в Ла Лігу вийшов «Ейбар», у Німеччині — «Гоффенгайм», а в нас буде «Олімпік»!». З часом таких «Олімпіків» стало надто багато, і вихід у вищу лігу перестав бути якимось показником гідності. Щоб мати справжні амбіції й стабільне фінансування, потрібно входити в дуже вузьке коло претендентів. Фактично, Першу лігу можна назвати продовженням вищого дивізіону, а за рівнем ідеї молодих команд Першої ліги – можна сказати, рівні нижчого дивізіону.
Пояснення того, чому ліга все ще не скорочена, можна шукати виключно в політичних причинах. У період війни, коли країна втрачає території й населення, скорочення найвищого футбольного дивізіону може стати подарунком ворогу. Адже в середині 2010-х років УПЛ вже скорочували до 12 клубів за значно менш вагомих аргументів. Рівень різниці між «Шахтарем», «Динамо», «Карпатами», «Поліссям» і новачками ліги вражає, що обіцяє численні великі поразки.
Яких позицій зазнає «Олександрія»?
З поваги до срібних медалей, здобутих раніше, варто виділити «Олександрію» окремо, хоча навряд чи команда гратиме помітно краще за «Зорю». Клуб, який у минулому до останнього боровся з «Динамо» за чемпіонство, наразі навіть не намагається утримати колишні позиції.
Можливості цього були обмежені: Єрмаков з самого початку перебував у клубі на правах оренди, а контракт Калюжного спливав цього літа. Водночас «Олександрія» поступилася усіма гравцями, за яких надійшли пропозиції: разом із Калюжним до «Металіста» перейшли Шабанов і Мартинюк, Кравченко продовжив кар’єру в «Поліссі».
Головні активи команди, такі як Безерра і Кампуш, викликають незначні сподівання на успішний сезон. Скоріш за все, вони — гравці з контрактом, що діє до кінця серпня, і будуть продані до завершення трансферного вікна, адже зберігати активи без перспектив подальшого використання не має сенсу.
У футбольній термінології слово «проєкт» традиційно асоціюється з амбіціями — прагненням стати командою нового рівня. Тут ми спостерігаємо інший проєкт — зусилля зберегти команду на прийнятному рівні і не зазнати серйозного падіння.
Новим головним тренером після відходу Ротаня став 33-річний Кирило Нестеренко, для якого це перший досвід керівництва на вищому статусі. Кадровий склад постійно оновлюється, що робить цікавою спостереження за подальшим розвитком команди. Ніякої катастрофи не відбувається: «Олександрія» після свого «бронзового» сезону 2018/19 уже переносила подібні спади і поверталась до боротьби за найвищі позиції.
Пояснення ситуації з клубом дасть подальша зміна поколінь.
Як «Кривбас» впорається з лімітом на легіонерів під керівництвом Патріка ван Леувена?
Часто реальність футбольного життя непередбачувана. Зазвичай в умовах кризових ситуацій очікують, що через обмеження та складнощі в команді залишається мінімум іноземних гравців. На початку повномасштабного вторгнення «Шахтар» грав переважно українським складом, що відповідало ситуації. Проте наразі команда, яка найсильніше відчуває наслідки російської агресії в УПЛ, посилюється виключно іноземцями.
У «Кривому Розі», де через обстріли практично не залишилося готелів для комфортного перебування, влітку до команди приєднався лише один український новачок, і він фактично прийшов у рамках обміну. Голкіпер Кемкін, можливо, підсилить склад, але він прийшов із «Карпат» одночасно з від’їздом Кліщука до Львова.
Стандартна трансферна політика все більше орієнтується на підписання іноземців: венесуельці Карлоси, бразильці Гільєрме і Тьяго, хорват Бекавац, ізраїльтянин Бар, болівієць Хосе.
Це ілюструє той факт, що не всі сприймають війну як минуле, багато країн живуть у постійних конфліктах, перерозподілах влади, і «Кривбас» в умовах війни виявився на особливому шляху: простіше запрошувати гравців з Америки, ніж утримувати українських футболістів.
Водночас, українські футболісти масово залишають клуб: Крім Кліщука, Романчук вже в румунській «Університаті», Вакулко — у казахстанському «Ордабаси», Понедєльнік — у «Колосі», Кузик — у «ЛНЗ», а Луньов із Хомченовським поки що не мають нового клубу, але точно не будуть грати за «Кривбас» в поточному сезоні.
Втрата Sosu також вплинула на слабкість клубу. Новий тренер, який має досвід життя під обстрілами в Ізраїлі, має працювати над перебудовою команди. Але зараз «Кривбас» балансуватиме на межі дозволеного ліміту. Конкурувати за місце у складі будуть Кемкін, Твердохліб (якого намагається переманити півліги), та Задерака.
Чи побудують у «Металісті 1925» бодай якусь стійку базу?
Незабаром буде два роки з моменту придбання харківського клубу Віктором Носовим. Протягом цього часу «Металіст 1925» пройшов непрості етапи, переважно домінуючи на трансферному ринку.
Це унікальний випадок: здобувати таких зірок, як Гармаш і Юрченко, але вилітати з ліги. Потім перемагати у боротьбі в Першій лізі за гравців «Дніпра-1» в команд з єврокубковими амбіціями — і навіть у вищому дивізіоні демонструвати посередню гру. Владислав Калитвинцев у Першій лізі зайняв місце нижче, ніж «Олександрія», яку покинув.
Так і можна описати поточний стан — ганьба по суті. Попри це, команда повернулася до Прем’єр-ліги. Можливо, далі можна пробачити трансферні помилки, але коли в стикових матчах з «Лівим Берегом» кожен гравець вважається сильнішим за опонента, перемога можлива навіть без повної ігрової переваги. Головне питання — подальший розвиток. Носов витратив півтора мільйона євро лише на Мартинюка не заради позицій у середині таблиці.
Фінансовий потенціал харків’ян входить до топ-5 в Україні, але минулого сезону команда ледве потрапила у топ-5 другого дивізіону. Приємно бачити Бартуловича на тренерському посту — він тільки починає свій шлях головного тренера. Носов може й надалі посилювати склад, але це може призвести до збою в балансі, як це було після трансферу Юрченка два роки тому.
Якими будуть наслідки співпраці «ЛНЗ» та Віталія Пономарьова?
Не всі клубні назви однозначно пророчі. Фортуна не завжди прихильна, «Перемога» недаремно носить ім’я, а позиції «Руху» в таблиці обірвалися драматично. Найкращі гравці покинули клуб і перейшли у «Карпати», коли суперник по дербі здавався майже непереможним. Там, де не вистачає зірок, виходять на поле молоді футболісти.
Важливо зазначити:
- Молодіжна команда «Руху» — одна з найкращих у країні;
- Віталій Пономарьов роками працював з цією молоддю і підвів її максимально близько до ідеалу.
Зараз у «Руху» залишилися виключно юніори, що свідчить про швидкий розклад балансу.
Пономарьов отримав шанс і клуб, який відчував нестачу українців у складі, надав йому підтримку. «ЛНЗ» протягом останніх років так наповнився іноземцями, що ледь не порушував ліміт, але результату це не давало. Багато легіонерів зовсім не виправдали очікувань.
Пономарьов призначений, щоб внести баланс. Для нього, який до 50 років мав незначний досвід на посаді головного тренера, це можливість всього життя. Клуб посилився, перейнявши разом із Віталієм чотирьох гравців із «Руху». Проте у разі відсутності результату чекати довго не будуть. Керівництво наочно показало це, звільнивши Григорчука після 13 ігор.
Чи зможуть «Карпати» потрапити до єврокубків?
Минулого сезону цей дебютант Прем’єр-ліги довго тримався у боротьбі за єврокубкові місця аж до останнього туру. Це не дивно, адже в сучасній УПЛ подібні ситуації трапляються нерідко. «Полісся» рік тому одразу вийшло в Лігу конференцій. Нині ж виглядає, що «Карпати» мають високі шанси хоча б потрапити до Ліги конференцій.
Поведінка клубу у літньому трансферному вікні була стриманою, що цілком зрозуміло з огляду на наступні причини:
- Збереження контрактів із ключовими бразильськими гравцями Педросо та Бруніньо коштувало близько 1.5 млн євро (вони раніше виступали на правах оренди, а клуб викупив їх);
- Хоч минулий сезон «Карпати» закінчили шостими, але конкуренти послабилися: «Кривбас» став слабшим, а «Олександрія» фактично припинила існування як конкурент.
Отож, тепер «Карпати» є очевидним претендентом на Top-4.
Фактори на користь цього:
- Глибокий склад гравців;
- Комфортні умови для життя, особливо у порівнянні з Кривим Рогом;
- Тренерський штаб, який працює другий сезон, а не тільки адаптується.
Також можливі подальші підсилення, наприклад, підписання гравця Карабіна, який мав відмінну репутацію. Водночас уболівальникам варто пам’ятати, що тепер команда перестала бути «новачком» і на неї будуть грати по-іншому, сильніше й цілеспрямованіше.
Чи зуміє «Полісся» продовжити зростання?
Житомирський клуб, незважаючи на критику щодо невідповідності амбіцій і результатів, демонструє поступове просування в турнірній таблиці. В дебютному сезоні на рівні УПЛ команда прорвалася в єврокубки, у наступному — зайняла місце в топ-4.
Основні причини критики:
- У чвертьфіналі єврокубків команда програла представнику Андорри, що поки що не є визначальним показником;
- В чемпіонаті команді вдається утримуватися на достатньо високих позиціях через загальну нестабільність конкурентів.
Ситуація з конкурентами в країні виглядає так:
- «Кривбас» фактично бореться за виживання, що викликає роздратування навіть у Вернидуба;
- У минулому сезоні «Полісся» випередило «Кривбас» на одне очко, а позаминулого — на сім;
- У дебютному сезоні «Карпати» відстали від «Полісся» лише на два пункти;
- «Олександрія» привезла «Поліссю» 19 очок;
- «Дніпро-1» поступово зникає у внутрішньому контексті;
- «Рух» втратив головних виконавців;
- Лідери «Кривбасу» йдуть із клубу.
У поточних реаліях для стабільної високої позиції достатньо бути регулярними — не ведучи боротьби з по суті аутсайдерами, як «Кудрівка», «Ворскла» або «Чорноморець».
На початку своєї роботи Ротань приїхав до Житомира з іміджем практично чарівника. Так, «Санта-Колома» відразу завдала неприємний удар, але це не означає вирок. Клуб може посилюватися, а Руслан Петрович вже демонстрував у «Олександрії» стильний й ефективний командний футбол, який давав реальний шанс на титул.
З огляду на все, «Олександрія» вже рідко сприймається як претендент на високі місця, «Карпати» та «Кривбас» готуються до змагання, а «ЛНЗ» готовий скласти конкуренцію за топ-позиції в чемпіонаті.
Чи мають «Шахтар» та «Динамо» сильних конкурентів?
Матеріал анонсу сезону написано в момент, коли два головні претенденти на чемпіонський титул уже стартували в єврокубках, демонструючи дуже різні результати.
«Шахтар» упевнено пройшов кваліфікацію Ліги Європи, вигравши два матчі з різним стилем гри. Він здолав напівлюбителів із «Ільвеса» та сильної європейської команди «Бешикташ».
Особлива увага заслуговує:
- Потужність флангів: хоча чутки про інтерес «Реала» до Аліссона не підтверджені, він грає настільки яскраво, що такі чутки виникають;
- Внутрішня конкуренція: ніхто, зокрема Бондаренко, не має гарантованого місця в основі, але, коли виходить на поле, дуже допомагає;
- Володіння м’ячем та баланс гри.
У цілому «Шахтар» виразно виглядає як фізично і тактично сильний колектив.
«Динамо» поки програє на тлі «Шахтаря». З огляду на суперників — аматорські команди з Мальти, які «Динамо» перемогло з розгромним рахунком, сильних випробувань для «біло-синіх» не було. Епізоди з аналогічною домінантою можуть не мати значного впливу на підсумок сезону.
Натомість проблеми «Шахтаря» полягають у трансферній політиці. Про підписання нових гравців говорили багато, але клуб змушений був із пафосом анонсувати нову форму, адже за цей час не вдалося залучити жодного серйозного підсилення. Глибина складу велика, а 99% трансферів з УПЛ не можуть суттєво покращити рівень «Динамо». Минулого сезону «Шахтар» ледве випередив «Олександрію», але нині має потенціал стати ще сильнішим.
Домашня ігрова форма «Шахтаря» оформлена в дизайні, що нагадує тигра. Це образ команди, що крадеться до нового чемпіонського титулу. «Динамо», яке ніколи не використовувало у символіці драконів, нині асоціюється зі стриманим і поки що скромним драконом із відомого фільму — тримає трофей, але з помітним недобором сили.
Таким чином, старт нового сезону УПЛ обіцяє бути насиченим подіями з великою кількістю інтриз, значною кількістю змін та нових перспектив для команд різного рівня.
