Південний міст у Києві під обстрілом: чому саме він та наскільки це загрожує столиці?
Південний міст у Києві, що зазнає ударів від російських реактивних дронів
З кінця вересня ворог почав цілеспрямовано атакувати ключові інфраструктурні об’єкти столиці, зокрема мости, використовуючи реактивні безпілотники. Так, 30 вересня уламки дрона впали на Південний міст, а вже 1 жовтня міст зазнав двох прицільних ударів. Ці атаки не припинилися й у ніч проти 2 жовтня, а ввечері пройшла наступна хвиля ударів.
Попри перший удар, транспортне сполучення на мосту швидко відновили: автівки почали їздити, однак рух метрополітену не поновлювали аж до сигналу про закінчення тривоги. Ввечері того ж дня уламки другого дрона спричинили пожежу прямо на дорожньому полотні, яку пасажири метро спостерігали з вікон поїзда.
Попередньо відомо, що під час атак пошкоджено частину мостової опори, відбійник, полотно дороги та бетонне огородження метрополітену. У зв’язку з цим рух на Південному мосту був тимчасово заблокований і для автотранспорту, і для метро.
Причини вибору Південного мосту: стратегія ворога
Дмитро Беспалов, експерт із транспортного планування, розповідає, що всі мости Києва унікальні, зведені за індивідуальними проєктами, але поєднують типові конструкції – вантові, балкові, аркові та комбіновані. Південний міст належить до вантових споруд. Міст має слабкі місця, які ворог намагається системно уражати.
Ураження бетону, за словами експерта, не критичне – він витримає поодинокі удари. Проте, якщо обстріл буде цілеспрямованим і постійним у один із вразливих вузлів, це може призвести до втрати міцності окремих елементів і загрози функціонуванню всієї споруди.
Дмитро наводить приклад Антонівського мосту на Херсонщині, де для руйнації знадобилися десятки або навіть сотні потужних засобів ураження. Таким чином, зруйнувати Південний шляхом лише реактивних безпілотників, навіть таких як «Шахеди», навряд чи вийде.
Основні вразливі елементи Південного мосту
- Ванти – троси, що тримають конструкцію, особливо чутливі до пошкоджень;
- Опори та бетонні плити – мають певний запас міцності;
- Дорожнє полотно і відбійники – швидше отримують механічні ушкодження;
Як можна захистити переправи через Дніпро від атак дронів?
Щоб мінімізувати збитки можна застосувати захисні металеві екрани або сітки з арматури – так звані «мангали», що використовують для танків. Їх завдання – віддалити вибух дрону від конструкції мосту і зменшити вплив на несучі елементи.
Але навіть такі методи мають обмеження, адже покрити ними всю споруду практично неможливо через площу та особливості мосту. Тому важливішими є ефективні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) та протиповітряної оборони (ППО).
Експерти вважають, що для захисту мосту потрібно встановлювати ЗРК малої та середньої дальності, а також переносні комплекси. На жаль, таких засобів критично бракує, що ускладнює безпеку об’єкта.
Чому саме Південний міст обрали для атак
За словами Дмитра Беспалова, це не випадковий вибір. Південний міст – єдина переправа, якою під час «жовтої» тривоги курсує метро. Втрата цього мосту створює масштабні транспортні проблеми для міста, викликає хаос та паніку серед киян.
Відповідь у Москві, схоже, має на меті саме зламати логістику, викликати транспортний колапс і паралізувати рух у столиці. Це логістичний удар, спрямований на транспортний потенціал міста, який має своє відлуння в житті кожного мешканця.
Понтонна переправа та річковий трамвай: чи можливі альтернативи?
Після закриття Південного мосту все частіше заговорили про можливість облаштування понтонної переправи або запуску річкового трамвая між лівим та правим берегами Києва. Але, за оцінками фахівців, такі ідеї складно реалізувати та вони не можуть замінити наявні міські мости.
Основні причини:
- Метрополітен має найвищу пропускну здатність серед громадського транспорту міста — сотні тисяч пасажирів щодня;
- Річковий трамвай може перевезти лише невеликий відсоток від цієї чисельності, максимум 1-2% пасажиропотоку;
- Понтони – військові конструкції, їх довжина та міцність не забезпечують належні умови для міського транспорту з великою вагою;
Це означає, що навіть у разі запуску таких альтернатив, велика частина людей залишиться без швидкого і зручного способу добирання через Дніпро. Водії змушені будуть шукати інші переправи або відмовлятися від поїздок, що спричинить затори та збільшення часу в дорозі.
Стратегічний сенс ударів та наслідки для міста
Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко пояснює, що атаки по Південному мосту мають на меті викликати моральний тиск і психологічний дискомфорт у жителів Києва. Відомо, що росіяни радіють кожній затримці та масовому пішохідному переходу через переправу.
Крім того, ці удари є складовою частиною стратегії розхитування столиці: вони не лише зупинили роботу метро, а й підривають логістику, що веде до збоїв у постачанні товарів та посилення паніки серед населення.
Нова загроза – «вусаті» дрони та їхні можливості
Російські «вусаті» дрони оснащені спеціальними кумулятивними зарядами вагою близько 40 кілограмів. Вони призначені для «перерізання» ліній електропередач та можуть бути використані для атаки на енергетичні об’єкти, навіть атомні електростанції.
Це створює додаткову загрозу, адже таким чином ворог може позбавити країну важливих енергетичних ресурсів, паралельно наносячи шкоду транспортній інфраструктурі.
Чому складно захистити київські мости від безпілотників
Проблема в тому, що Київ має обмежені ресурси для розгорнення ефективної протиповітряної оборони мостів. Зенітно-ракетні комплекси середньої та малої дальності або переносні ЗРК стало важко придбати і розгорнути.
Захист, який становлять металеві сітки, теж має обмеження: вони не повинні бути надто важкими, адже навантаження на споруди і так збільшене. Крім того, технічний стан деяких мостів не дозволяє використовувати додаткову вагу без ризику аварій.
Загроза для інших київських мостів та перспективи розвитку озброєнь ворога
Якщо Південний міст отримуватиме посилений захист, агресор може переключитися на інші мости столиці – шансів уникнути цього небагато. Ворог постійно вдосконалює озброєння та тактики нападів, готуючись до застосування нових видів ракет дальністю до 800 км.
Це означає, що Україна має готуватися до складних викликів у сфері протиповітряної оборони і вести активний пошук протидії цим загрозам.
Чи можливий удар у відповідь по Кримському мосту?
Військові експерти вважають, що удар по Кримському (Керченському) мосту може бути логічною і пропорційною відповіддю на атаки по українських переправах. Це є військовим об’єктом, побудованим на окупованій території та стратегічно важливим для росіян.
Водночас обстріли мостів у Москві чи Санкт-Петербурзі небажані через ризик ескалації та застосування ядерної зброї. Тому Кримський міст виглядає найбільш вразливою і прийнятною ціллю для таких операцій.
Раніше Україна вже намагалася пошкодити цей об’єкт, проте ворог посилив його охорону. Для ефективного удару потрібна масштабна операція із застосуванням різноманітних сил – повітряних, наземних і морських.
