Трагічний ракетний удар у Києві: наскільки безпечні підвали у спальних районах?
Жахливі наслідки ракетного удару по Києву: чи безпечно ховатися від ракет у підвалах багатоповерхівок
Ніч на 6 липня принесла знову трагедію в Києві. Ракета влучила у 26-поверховий житловий будинок на Урлівській, зруйнувавши його нижні поверхи. Загинули 11 людей, серед яких — 12-річний хлопчик, його мама, вітчим і прабабуся, які перебували поруч із укриттям і потрапили під обвал.
Ця страшна подія вкотре підкреслює проблему безпеки в густонаселених районах столиці: чому ж дотепер на Позняках немає надійних місць для захисту місцевих мешканців?
Загибель у укритті? Позиція рятувальників і влади
Одразу після вибуху почали ширитись чутки, що загиблі перебували безпосередньо в укритті. Фотоматеріали рятувальників показували підвал із затопленою підлогою, матрац, намет і дитячий візок. Водночас офіційно ще не встановлено точне місце, де загинули люди.
Під завалами цокольного поверху було знайдено чотири тіла. Рятувальники пояснили, що після вибуху перекриття першого поверху впало в підвал, і саме там знайшлися постраждалі. Проте чи були вони всередині укриття чи на одному з поверхів — залишається не підтвердженим.
У КМДА наголошують, що цей підвал офіційно вважається найпростішим укриттям і позначений відповідними вказівниками. Проте інформації про те, що люди загинули саме там, немає. За даними міської влади, вибух міг спричинити обвал першого поверху у підвал, що пояснює наявність тіл у цокольному приміщенні.
Поліція теж поки не повідомляє, з яких конкретно місць витягали загиблих.
«Пересиджувати вдома — це справжня лотерея»: що кажуть мешканці Позняків
Висотка на Урлівській була зведена у 2016 році, і навколо — багато схожих багатоповерхівок зі звичайними підвалами, які слугують найпростішим укриттям. Утім, мешканці зізнаються, що під час тривог частіше залишаються у квартирах, бо добиратися до більш безпечних споруд далеко і незручно.
Один із типових прикладів: до найближчих укриттів — у школі чи ЦНАПі — пішки близько п’яти-десяти хвилин, але мешканці рідко наважуються туди йти. Метро неподалік є, але шлях до нього займає 30–40 хвилин. Відтак багато хто на свій страх і ризик пересиджує в оселі, що прирівнюють до азартної гри.
Недостатній рівень захисту відчувається у всьому мікрорайоні. Нові паркінги також не можуть гарантувати безпеки від ракетних ударів. Ті, хто ховається в метро «Позняки» та «Осокорки», відзначають, що під час масованих атак станції переповнені до межі.
Постраждалий будинок на Урлівській
Нові укриття за роки війни: що побудували в районі?
Дарницька районна адміністрація повідомила, що за понад три роки воєнного стану у районі побудували та офіційно врахували всього два протирадіаційні укриття. Управління освіти було замовником цих об’єктів, які можуть одночасно захистити до 540 осіб. Однак таких місць катастрофічно мало, і навряд чи всі охочі зможуть у них розміститись.
Після масових перевірок влітку 2023 року у районі до переліку захисних споруд додали 219 об’єктів — переважно прості укриття, обладнані наявні підвали. Саме такі, як у будинку на Урлівській.
Чому будівництво капітальних бомбосховищ настільки ускладнене?
За словами райдержадміністрації, зведення нових укриттів — це тривалий, складний процес, що обмежується суворими будівельними нормами та необхідністю виконувати безліч вимог:
- потрібно знайти відповідну земельну ділянку;
- отримати дозвіл на її використання для захисної споруди;
- розробити проєкт із урахуванням будівельних норм, інженерних мереж, безпеки, доступності;
- забезпечити безпечне розташування і експлуатацію.
Саме тому влада робить акцент на облаштуванні вже існуючих підвалів та споруд подвійного призначення.
Неналежний стан підвалів: хто контролює і хто відповідає?
РДА стверджує, що ситуація з укриттями не є критичною. Відповідальність за ремонт, чистоту та належний стан підвальних приміщень лежить на власниках або балансоутримувачах будинків: ЖЕКах, ОСББ тощо. Якщо мешканці скаржаться, проводяться перевірки й інформаційні зустрічі, а також інспекції від ДСНС.
На обліку району залишаються навіть найстаріші бомбосховища радянської доби — з 1966 року.
Чому мобільні укриття на Позняках відсутні?
Гроші на модульні тимчасові захисні споруди в районному бюджеті не передбачалися через брак фінансів і пріоритетність інших нагальних потреб. Представники РДА зазначають, що мобільні укриття призначені для короткочасного захисту у місцях масового скупчення людей. Натомість район вкладає ресурси у відкриття або облаштування нових підвалів у житлових будинках.
Отже, поки адміністрація зосереджується на цифрах і документальній роботі, мешканці спальних районів під час повітряних тривог фактично ризикують своїм життям.
Підвали — пастка з комунікаціями: чому вони не такі безпечні, як здаються
Спеціалісти з безпеки акуратно нагадують: прості підвальні приміщення, які часто використовують як укриття, не можуть гарантувати повний захист під час ракетних ударів.
Ігор Молодан, експерт Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб», пояснює, що такі підвали не розраховані на пряме влучання важких снарядів. Вони здатні лише зменшити ушкодження від вибуху, але не врятують від повної руйнації. Якщо порівнювати квартирне укриття та підвал, то другий варіант більш безпечний лише за умови відсутності прямого влучання.
Крім загрози обвалу, у підвалах є й інші небезпеки, які не завжди очевидні на перший погляд:
- Наявність труб гарячої і холодної води, каналізаційних мереж;
- Можливість миттєвого затоплення в разі руйнування будинку або пошкодження комунікацій;
- Обов’язковість другого виходу, який не повинен бути захаращеним для екстреної евакуації.
Молодан радить мешканцям заздалегідь перевіряти укриття, критично оцінювати їхню готовність і вибирати альтернативні місця для укриття, якщо підвали не відповідають стандартам. Перевагу можна надавати станціям метро, підземним торговельним центрам, паркінгам чи переходам. Але залишається питання, чому районна влада не будує більш надійних пристосованих для цього споруд у густонаселених мікрорайонах, адже війна триває вже кілька років.
