Чому Києву так і не вдалося створити захисні укриття: актуальна проблема п’ятого року війни
Архітектори пропонують рятувати киян підземними бункерами й ізраїльськими кімнатами без вікон
Ракетний удар по Києву 2 липня знову вкотре підняв на поверхню проблему гострого дефіциту бомбосховищ у столиці. Вражає, що на п’ятий рік повномасштабної війни в місті досі немає достатньо надійних місць, де можна вберегтися від російських ракет і дронів. Це підтвердили й переповнені станції метро — того вечора через обстріли у підземці сховалися понад 52 тисячі киян, що стало рекордною кількістю від початку війни.
Потреба в укриттях залишалася критичною у 2022 році і про це жахливо свідчить те, що в 2026-му ситуація кардинально не змінилася. Хіба що встигли змінитися дві речі: поведінка самих киян і тактика російських атак.
Військові дії зараз мають страшну специфіку — росіяни цілеспрямовано влучають у житлові будинки, маючи на меті нанесення максимальних людських втрат. Через це мешканці київських районів шукають захист не просто у коридорах чи підвалах, що часто в панельних будинках можуть обвалитися, а прагнуть знаходити більш надійні місця укриття.
Де знайти справжній прихисток? Питання, яке турбує кожного киянина
Особливо складно з надійними укриттями у спальних районах на лівому березі Києва. Місцеві мешканці справедливо відзначають, що ні у 2022-му, ні у 2026-му там так і не з’явилося жодного нового сховища. Ніхто і не думає їх будувати. Найчастіше у разі тривоги людям доводиться ховатися у холодних паркінгах або не облаштованих підвалах, які не гарантують безпеки.
Споруди подвійного призначення — порятунок під час обстрілів
Експерти однозначно стверджують, що якби у Києві було достатньо сучасних і зручних бомбосховищ, навантаження на метро під час ракетних атак було б набагато меншим.
Ігор Молодан, керівник Центру корпоративної безпеки «Автоном Клуб», наголошує, що саме подвійного призначення об’єкти — шлях до безпеки містян. До них належать станції метро, підземні переходи, паркінги, торгові центри — ці споруди є захищеними і під землею, що суттєво знижує ризики травмувань або загибелі.
Варто врахувати, що навіть паркінги часом можуть витримати прямі удари. Хоча в одному випадку на Печерську ракета пробила бетонне перекриття, це швидше виняток із правил. Все ж таки перебування там під час обстрілу безпечніше, ніж у квартирі.
Чому так складно звести нові укриття у житлових зонах?
Великою проблемою є відсутність нових укриттів саме у густозаселених районах. Ігор Молодан пояснює це так:
- Будувати нове сховище посеред уже сформованих мікрорайонів дуже складно через безліч підземних комунікацій і скупченість будівель.
- Така інфраструктура, як дитячі садочки або школи, зазвичай розташована посеред житлових кварталів, що ускладнює будівництво сучасних укриттів.
- Часто варто звернути увагу на облаштування сховищ у наявних будівлях, щоби кілька будинків могли користуватися цим простором.
Окремо експерт пропонує розглядати парки та сквери як потенційні території для створення надійних бомбосховищ, навіть якщо це означатиме зміну ландшафту зелених зон.
Звісно, це передбачає серйозні фінансові витрати і тривалий час на реалізацію, але війна, швидше за все, триватиме і далі, тож потреба в комплексних захисних спорудах лише зростатиме.
Як діяти під час повітряної тривоги — поради киянам
За словами Ігоря Молодана, ситуація суттєво змінилася в кращий бік у порівнянні з 2022 роком. Тоді багато хто просто не знав, куди бігти чи що робити.
Зараз попередження про повітряні атаки надходять заздалегідь:
- За добу або півдоби до атаки — у більшості випадків.
- За 2–3 години відомо про вихід ракет до пускових позицій.
- «Шахеди» летять протягом 1,5–2 години, що дає час спокійно підготуватися і дійти до укриття.
Ігор Молодан закликає усвідомлювати, що війна триває, і потрібно адекватно реагувати на небезпеки, не ігноруючи сигнали тривог.
Він вважає, що за такими питаннями має слідкувати і брати відповідальність на себе влада — як міська, так і центральна.
Якщо з певних причин влада не справляється, люди повинні самостійно подбати про свою безпеку, облаштовуючи підвали, паркінги, створюючи базові умови для перебування під час тривог: зручні сидіння, туалети, воду.
Віднайдені радянські бомбосховища: вже побудовані — чекають на відновлення
Доволі неоднозначною є ситуація з радянськими протирадіаційними укриттями. Наприклад, у ЖК «Паркові озера» виявили захаращене бомбосховище на 700 осіб — збудоване ще в радянські часи і просто засипане сміттям.
Добудовані квартали 2010-х практично не мають доступу до цих сховищ, а чиновників це не надто турбує.
Ігор Молодан зазначає:
- В Києві багато подібних підземних споруд, які були зведені на територіях колишніх заводів та виробництв.
- Їх не могли просто засипати з економічних причин — це дуже дорого.
- Потрібне лише охоче бажання — знайти, розчистити, відновити вентиляцію і доступ.
За наявності таких споруд може виявитися, що потреби будувати нові бомбосховища у великих кількостях немає.
Уроки з Ізраїлю для безпеки українців: кімнати без вікон — як новий стандарт
Архітектор Олег Заварзін пропонує повністю змінити підхід до проектування житла. З його погляду, у кожній новобудові має бути хоча б одна кімната-укриття без вікон, розміщена в центрі будівлі й виконана з монолітного бетону.
Такий підхід дозволить мешканцям не шукати укриття на стороні під час повітряних тривог і залишатися вдома в повній безпеці.
Архітектор переконаний, що цей стандарт варто впроваджувати поступово, особливо для новобудов. Щодо існуючих багатоповерхівок, облаштувати подібні кімнати вже вкрай складно.
Будівництво бункерів у парках — варіант, який кидає виклик бюрократії
Олег Заварзін наголошує, що розв’язання проблеми безпеки полягає в облаштуванні просторих бункерів у пішій доступності від житлових масивів, приміром, у парках або скверах.
Такі споруди можуть бути наполовину заглиблені в землю, виконані з монолітного залізобетону — найдоступнішого й найбільш бюджетного виду будівництва.
Це порівняно недорого і цілком реально з технічної точки зору, часто складнощі виникають лише через відсутність стратегічної волі та фінансових ресурсів.
Архітектор впевнений, що чиновники припускають, ніби війна в найближчому майбутньому закінчиться і знов усе буде, як раніше. Однак, з огляду на п’ятий рік війни, така наївність є небезпечною.
Київський бюрократичний лабіринт: гроші є, а укриттів майже немає
За останні чотири роки столиці вдалося звести всього два повноцінні захисні сховища — в Оболонському та Дарницькому районах. Водночас навіть питання встановлення модульних наземних укриттів залишається невирішеним, хоч вони могли б стати порятунком від уламків або влучань безпілотників та ракет.
Фінансування, за офіційними даними Київради, виділяється регулярно — гроші розподіляють через районні адміністрації, які самі мають координувати ремонт і будівництво.
Цього року анонсують завершення дев’яти нових споруд подвійного призначення із захисними властивостями у закладах освіти. Але попри це темпи зведення нових бомбосховищ залишаються вкрай повільними.
ТСН.ua вже направила офіційні запити до КМДА та РДА з проханням надати пояснення щодо цього парадоксу.
