Колись Андрій Шевченко та Андреа Пірло разом виходили на поле у футболках “Мілана”, вигравали трофеї, святкували перемоги. Тепер між колишніми одноклубниками немає навіть звичайного спілкування.
Причина — співпраця Пірло з російським букмекером Fonbet. Італієць також їздив до Москви й брав участь у рекламних заходах компанії. Шевченко особисто з ним поговорив, але пояснення колишнього партнера його не переконали.
Чому Шевченко розірвав контакт
Історія почалася не з випадкового фото чи необережної фрази — Пірло став амбасадором Fonbet і долучився до просування компанії.
Для Шевченка це виявилось принциповим моментом. Він не став виносити все одразу в публічну площину, а напряму поговорив із Пірло — пояснив, як така співпраця виглядає на тлі повномасштабної війни й щоденних російських атак.
Пірло відповів, що контракт має суто комерційний характер, і жодної політики у своїх діях не побачив — від співпраці не відмовився. Після цієї розмови Шевченко вирішив більше не підтримувати контакт.
Поїздка до Москви лише все загострила
Найбільше запитань викликав саме візит Пірло до Москви — на футбольний захід, організований Fonbet. Разом з ним у Росії з’явився колишній захисник збірної Італії Марко Матерацці — обидва спілкувались із гостями, фотографувались, брали участь у розважальній програмі.
На тому ж заході був і російський футболіст Артем Дзюба, якого неодноразово згадували через публічну підтримку російської влади.
Сам Пірло наполягав, що приїхав заради футболу й зустрічі з уболівальниками. Але для українців така поїздка виглядала зовсім по-іншому — поки Росія обстрілює українські міста, відомі спортсмени їдуть до Москви й допомагають створювати картинку “звичайного” спортивного життя.
Для Шевченка це давно не просто про футбол
Після початку повномасштабного вторгнення Шевченко активно говорить про Україну на міжнародному рівні — бере участь у благодійних проєктах, підтримує гуманітарні ініціативи, намагається не дати світові забути про війну.
У 2022-му він став амбасадором UNITED24, зустрічався з військовими, збирав кошти, звертався до футбольної спільноти із закликами підтримати Україну.
Тому контракт Пірло з російською компанією він сприйняв не як звичайну рекламу, а як питання особистої відповідальності. Спільні матчі, роки в одному клубі, давнє знайомство — усе це ситуації не змінило. Шевченко чітко дав зрозуміти: заплющувати очі на співпрацю з російським бізнесом він не готовий.
Як вони разом підкорювали Європу
Шевченко перейшов до “Мілана” у 1999-му, Пірло приєднався у 2001-му. На полі вони чудово доповнювали один одного — Пірло керував грою в центрі поля й віддавав точні передачі, Шевченко завершував атаки голами.
Разом вони стали частиною одного з найсильніших складів клубу: виграли Лігу чемпіонів у сезоні 2002–2003, стали чемпіонами Італії у 2003–2004, здобули Кубок Італії, Суперкубок УЄФА й Суперкубок Італії.
У 2004-му Шевченко отримав “Золотий м’яч”, Пірло через два роки став чемпіоном світу зі збірною Італії. Роками вони сиділи в одній роздягальні, переживали поразки й святкували перемоги разом — саме тому нинішній розрив виглядає таким гучним. Це не випадкові знайомі, а люди з великою спільною футбольною історією.
Навіщо Fonbet узагалі здався Пірло
Пірло знають далеко за межами Італії — чемпіонат світу, Ліга чемпіонів, роки в топових клубах. Для російської компанії така людина стала зручною міжнародною рекламою: його ім’я мало допомогти виглядати солідніше й привабливіше для аудиторії поза Росією.
Пірло з’являвся на заходах бренду, представляв його як глобальний амбасадор — це вже не разова рекламна фотографія, а повноцінна співпраця. Саме це і викликало найбільше обурення: відомий футболіст фактично надав ім’я компанії, яка продовжує працювати в Росії під час війни проти України.
Як сам Пірло пояснював контракт
Італієць неодноразово повторював, що не бачить у своїй роботі політичного підтексту — звичайний бізнес і спорт. Наголошував, що дотримується законів і умов підписаних контрактів.
Але такі слова не зняли головного питання. Навіть коли співпраця юридично дозволена, вона все одно має репутаційні наслідки — особливо коли йдеться про Росію й публічну особу, яку знають мільйони.
Скандал ударив і по тренерських планах
Ім’я Пірло знову активно обговорювали, коли в Італії шукали нового головного тренера збірної. У колишнього півзахисника були сильні прихильники серед людей, з якими він грав у “Мілані” й збірній.
Але контракт із російським букмекером став серйозною проблемою — політики, журналісти, частина вболівальників почали питати, чи може тренер збірної одночасно бути обличчям російської компанії. Тренер національної команди представляє не лише футбол, а стає одним із найпомітніших спортивних символів країни — тому особисті контракти Пірло швидко перетворились на публічний скандал.
У підсумку збірну Італії він не очолив. Сам Пірло залишився незадоволеним тим, що його комерційні справи почали оцінювати через політичну ситуацію.
Спільне минуле дружбу не врятувало
Шевченко та Пірло назавжди залишаться частиною великої історії “Мілана” — їхні імена пов’язані з перемогами, голами, яскравими єврокубковими вечорами.
Але зараз їхні дороги розійшлися. Шевченко пояснив позицію прямо, без натяків. Пірло у відповідь не відмовився від контракту й залишився при своїй думці.
Після цього спілкування припинилося — давня футбольна дружба не витримала суперечки навколо Росії, війни в Україні та відповідальності відомих спортсменів за власні рішення.
