Це був один із найтрагічніших днів в історії Ізраїлю, що застиг країну зненацька. 7 жовтня 2023 року численні бойовики ісламістської терористичної організації ХАМАС та інших збройних угруповань із Сектора Гази прорвали прикордонні споруди, увійшли вглиб території Ізраїлю, вбивши близько 1200 осіб і захопивши 251 заручника. Усвідомлення того, що країна виявилася настільки вразливою перед нападом терористів, залишається травматичним досвідом для багатьох ізраїльтян і до сьогодні.
Два роки, що минули після цього нападу, стали надзвичайно важкими і в історії палестинського народу. Вже наступного дня після теракту уряд Ізраїлю ухвалив рішення розпочати військову операцію проти ХАМАС. Відтоді, внаслідок наземних операцій та авіаударів у Секторі Гази:
– загинули понад 65 тисяч палестинців,
– більше 160 тисяч отримали поранення.
Ці дані озвучує міністерство охорони здоров’я, підконтрольне ХАМАСу. Водночас відомство не розкриває методику отримання статистики, зокрема, скільки із загиблих є бойовиками-ісламістами та чи враховувалися випадки смертності від природних причин серед пацієнтів лікарень. Незалежно від цього, масштаб втрат є катастрофічним.
За інформацією ООН:
– понад 90% житлових будинків у Секторі Гази були зруйновані або зазнали пошкоджень,
– на значній території спостерігається гострий дефіцит їжі,
– понад 1,9 мільйона мешканців Гази були вимушені покинути свої домівки.
—
### Часткові військові успіхи Ізраїлю
Починаючи операцію, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху визначив первинні цілі:
1. Звільнення усіх заручників.
2. Повне знищення ХАМАСу.
Через два роки, незважаючи на значні зусилля, досягнення цих завдань є неповними. Станом на сьогодні:
– з 251 заручника живими повернулися 148 осіб,
– лише 8 із них були звільнені силами ізраїльської армії,
– інші 140 осіб були звільнені ХАМАСом в обмін на велику кількість палестинців, які перебували під вартою в Ізраїлі.
Крім того, Ізраїль отримав тіла десятків загиблих заручників, але 47 заручників і досі залишаються в полоні бойовиків ХАМАСу, згідно з офіційними даними ізраїльського уряду.
ХАМАС, що визнаний терористичною організацією в Ізраїлі, ЄС та США, продовжує існувати, хоч і зазнав значних втрат. Згідно з інформацією американської лобістської організації J-Street, що підтримує Ізраїль і виступає за врегулювання палестинсько-ізраїльського протистояння мирним шляхом, ХАМАС втратив біля 23 тисяч бойовиків. Ізраїльська армія ліквідувала численних лідерів руху, серед яких:
– голова політбюро Ісмаїл Ханія,
– його наступник Джихія аль-Сінвар.
Незважаючи на це, рух продовжує функціонувати, трансформувавшись із централізованої організації у децентралізовані загони бойовиків, вважають аналітики J-Street.
План, запропонований президентом США Дональдом Трампом минулого тижня, передбачає можливість досягнення заявлених військових цілей Ізраїлем, а саме:
– звільнення усіх решту заручників,
– роззброєння ХАМАСу,
– амністію бойовикам, які покладуть зброю та погодяться дотримуватися принципів мирного співіснування.
Фактично реалізація цього плану означатиме припинення існування ХАМАСу як озброєного руху, однак питання знищення ідеології руху залишається невирішеним.
—
### Послаблення ворогів Ізраїлю
Війна останніх двох років вийшла за межі Сектора Гази. Одразу після початку бойових дій у конфлікт втрутилися підтримувані Іраном групи:
– радикальний шиїтський рух «Хезболла» у Лівані,
– радикальні хусити в Ємені.
Ізраїль завдав серйозних ударів по «Хезболлі». Внаслідок авіаудару в Бейруті загинув лідер руху Хасан Насралла, а багато бойовиків знищено під час масштабної спецоперації, що включала використання дистанційно керованих пейджерів та наземних дій ізраїльської армії. Це призвело до значного послаблення організації.
У червні 2025 року ВПС Ізраїлю протягом кількох днів завдавали удари по низці стратегічних цілей в Ірані, у тому числі:
– представники військового керівництва Ісламської Республіки,
– провідні науковці-ядерники,
– військові об’єкти.
Ці атаки нанесли серйозного удару ядерній програмі Ірану.
Повалення у кінці 2024 року довготривалого сирійського лідера Башара Асада також позбавило Іран важливого союзника в регіоні. У результаті опоненти Ізраїлю — країни, що входять до так званого «шиїтського півмісяця» (Іран, Сирія, Ліван і Сектор Гази) — зазнали суттєвих втрат. Військова перевага Ізраїлю в регіоні нині є вагомішою, ніж будь-коли раніше.
—
### Звинувачення в геноциді та міжнародна ізоляція
Водночас політична ціна цих військових досягнень висока. Характер війни викликав масову критику міжнародної спільноти на адресу ізраїльського уряду. Протягом останніх двох років ізраїльська армія завдала ударів по лікарнях і школах у Секторі Гази, аргументуючи це тим, що вони слугували прикриттям для бойовиків ХАМАСу.
Попри сумніви щодо офіційної статистики палестинського міністерства охорони здоров’я, у ході конфлікту:
– загинули жінки, діти,
– постраждали численні журналісти, рятувальники і гуманітарні працівники.
Доставка гуманітарної допомоги цивільному населенню неодноразово затримувалася ізраїльською владою під приводом, що вона потрапляє в руки ХАМАСу.
Ці факти призвели до звинувачень Ізраїлю у вчиненні геноциду палестинців. Таку позицію відкрито висловлюють:
– Комісія ООН з прав людини,
– Асоціація дослідників геноциду,
– окремі ізраїльські правозахисні організації («Бецелем», «Лікарі за права людини»).
Ізраїльський уряд рішуче відкидає подібні звинувачення, наполягаючи на законному праві держави на самооборону.
У грудні 2023 року Південно-Африканська Республіка подала до Міжнародного суду ООН позов проти Ізраїлю за порушення Конвенції щодо запобігання геноциду. У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху та колишнього міністра оборони Йоава Галанта за звинуваченнями в злочинах проти людства. Обидві процедури були гостро критикувані Ізраїлем і його союзниками: зокрема, Угорщина заявила про намір вийти з МКС у відповідь на ці дії.
—
### Визнання Палестини та загроза санкцій ЄС
Загострення гуманітарної катастрофи в Секторі Гази спричинило посилення міжнародної підтримки позиції Палестини як незалежної держави. Станом на 7 жовтня 2023 року незалежність Палестини визнавали 137 країн світу. Через два роки ця кількість збільшилася на 20. Серед нових прихильників були провідні західні країни, зокрема:
– Франція,
– Велика Британія,
– Іспанія,
– Австралія,
– Канада.
Вони вбачають у визнанні Палестини підтримку реалізації концепції двох держав. Водночас усі держави, що визнали палестинську державність, виключають участь ХАМАСу у формуванні майбутньої влади.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Нетаньяху різко засудив західні держави за небажання враховувати його позицію, звинувативши їх у підданні впливу «упереджених ЗМІ та антисемітських скупчень». У виступі на Генеральній асамблеї ООН він порівняв надання Палестині державності неподалік від Єрусалиму після трагедії 7 жовтня з ситуацією на 11 вересня — припускаючи, що це рівнозначне підтримці терористів.
У відповідь на триваючі бойові дії чимало країн призупинили експорт озброєння до Ізраїлю. Деякі, серед них Колумбія, Південно-Африканська Республіка та Малайзія, ввели санкції проти держави.
Європейський Союз також розглядає можливість введення обмежень щодо Ізраїлю, зокрема:
– тимчасове призупинення дії Угоди про асоціацію ЄС-Ізраїль,
– обмеження безвізового режиму для ізраїльських громадян,
– заборона імпорту товарів із поселень на Західному березі.
Проте поки що низка країн-членів, серед яких Німеччина, виступають проти таких радикальних кроків.
—
### Внутрішні суперечності в ізраїльському суспільстві
У самому Ізраїлі погляди на подальшу політику в Секторі Гази кардинально розходяться. Зокрема:
– ультраправі міністри національної безпеки Ітамар Бен-Гвір та фінансів Бецалель Смотрич підтримують продовження жорстких воєнних дій проти ХАМАСу,
– обидва вони також виступають за превентивне анексування Західного берега річки Йордан у відповідь на визнання Палестини низкою західних держав,
– ці ініціативи можуть призвести до провалу концепції створення двох держав.
Водночас, широка частина населення — включно з родичами заручників, арабськими ізраїльтянами, ветеранами армії та родинами військовослужбовців — наполягає на припиненні бойових дій. Опитування, проведене в липні 2025 року, засвідчило, що понад 70% ізраїльтян виступають за перемир’я. Проте суспільство залишається глибоко розділеним, а протистояння між прихильниками і противниками військової операції в Газа ставало дедалі більш жорстким.
—
### План Дональда Трампа — промінь надії
Мирна ініціатива президента США Дональда Трампа з врегулювання ситуації в Секторі Гази викликала певні надії на припинення конфлікту. Проте наразі залишається невідомим, наскільки реальною є перспектива її втілення.
Навіть якщо запропонований план зуміє забезпечити довготривале припинення вогню після 24 місяців бойових дій, глибокі рани, завдані кривавим нападом ХАМАСу 7 жовтня 2023 року та наслідками війни впродовж наступних двох років, залишаться у обох сторін — імовірно на довгі роки та навіть десятиліття.
