У соціальних мережах поширюється маніпулятивна інформація щодо змісту національного мультипредметного тестування з історії України. Зокрема, стверджується, що Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, на основі якої створюють завдання НМТ, побудована на малозначущих для майбутніх студентів подіях та історичних постатях. На думку опонентів, це призводить до оцінювання здебільшого пам’яті вступників, а не їхніх навичок історичного мислення.
Коментатори наводять різноманітні приклади згаданих історичних діячів та подій і супроводжують свої твердження неякісними тестовими завданнями, нібито запропонованими абітурієнтам. Водночас у Українському центрі оцінювання якості освіти (УЦОЯО) наголошують, що Програма розроблена спеціальною комісією Міністерства освіти і науки України, керуючись Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, а також чинною навчальною програмою з історії для загальноосвітніх закладів.
Кожен вступник може ознайомитися з цією програмою оцінювання та переконатися, що документ не містить згадок про більшість історичних постатей, які іронічно фігурують у коментарях, зокрема відсутні такі особи, як Швайпольт Фіоль, Сигизмунд, Авенаріус, Юркевич, Вахнянин, Плетенецький, Осипковський та інші.
Також не відповідає дійсності твердження про те, що тестова програма передбачає знання деталей десяти російсько-турецьких війн. По-перше, такого числа війн не було, по-друге, програма зосереджується насамперед на розумінні вступниками українського контексту ключових історичних подій.
Цікавим є факт, що в негативному світлі коментатори згадують представників полемічної літератури, хоча саме полемісти значною мірою впливали на суспільно-політичні та культурні процеси XVI століття.
У той же час чимало подій та історичних постатей, які в соціальних мережах критикують як «зайві для вивчення», мали вагоме значення для утвердження Української держави. Заниження їхньої історичної ролі свідчить переважно про недостатній рівень історичної грамотності окремих авторів дописів.
Додатково варто зазначити, що для ілюстрації власних аргументів критики часто посилаються на завдання, опубліковані недоброчесними учасниками цьогорічного тестування. Проте УЦОЯО нагадує, що з метою збереження матеріалів оцінювання у вступників обов’язково вилучають чернетки. Отже, більшість опублікованих матеріалів є припущеннями або домислами, а не справжніми завданнями, які пропонували абітурієнтам.
Серед типових прикладів таких фейкових ілюстрацій:
- некоректно сформовані умови завдань і варіанти відповідей;
- невідповідно підібрані джерела;
- упущення важливих деталей, що ускладнюють або унеможливлюють вибір правильного варіанта відповіді.
На ілюстрації можна побачити завдання, де «автор» проігнорував період XIX століття, вказаний в оригінальній умові, а також викривив події і твердження, що відображають реакцію на них.
Для порівняння, оригінальний варіант завдання, із яким працювали учасники тестування, різко відрізняється від спотвореної версії.
Іншим прикладом є «злив» завдання, де «автор» творчо опрацював картосхему, нібито демонструючи події, описані у «Слові о полку Ігоревім». Однак оригінал завдання має інший зміст і мету.
УЦОЯО замовляє розробку тестових завдань у сертифікованих авторів, які пройшли навчання з тестології, є експертами в історичній дисципліні і добре знають зміст викладання історії в навчальних закладах.
Кожне завдання проходить оцінювання двома незалежними експертами, які перевіряють відповідність програмі, правильність і відсутність помилок.
Після цього формуються вибіркові добірки завдань, які апробуються на певній групі учнів або студентів. Це необхідно для того, щоб переконатися у правильності функціонування завдань — чи справді вони перевіряють ті компетенції, на які спрямовані.
При формуванні тестових комплектів з історії України фахівці УЦОЯО забезпечують включення завдань, що перевіряють:
- Орієнтацію вступників у часовому вимірі (хронологічна компетентність) та у просторовому вимірі (просторова компетентність).
- Вміння працювати з історичними джерелами, інтерпретувати їхній зміст та критично аналізувати (інформаційна компетентність).
- Здатність формулювати оцінки та версії історичних подій згідно з загальнолюдськими цінностями відповідного часу і соціальної групи (аксіологічна компетентність).
Такий комплексний та тривалий процес підготовки тестових добірок дозволяє забезпечити відбір абітурієнтів, які зможуть успішно навчатися в закладах вищої освіти.
Фахівці Українського центру оцінювання якості освіти повідомили про свою готовність реагувати на конструктивну критику, а також розглянути обґрунтовані претензії та пропозиції зацікавлених сторін.
Інформація подана на основі матеріалів Українського центру оцінювання якості освіти.
