Як Київ готується пережити найскладнішу зиму: тепло, енергетика та виклики
Столиця України наполегливо готується до прийдешніх зимових холодів, які вже обіцяють бути одними із найважчих за останні роки. Практично всі очі звернені на стан теплоелектроцентралей (ТЕЦ), їхню здатність забезпечити місто теплом і електроенергією, а також на стратегії, які нині розгортаються для стабілізації опалювального сезону.
Дарницька ТЕЦ-4: проблеми, відновлення і альтернативи
Через тривалу експлуатацію та демонтаж генераторів Дарницька ТЕЦ-4 втратила можливість виробляти електроенергію, залишившись лише з тепловою генерацією. Але на жаль, обладнання з тепла майже було повністю знищене наприкінці минулої зими.
У експертних колах відомо, що міністр енергетики Денис Шмигаль планував доставити до Києва теплові котли із законсервованої ТЕС у країнах Балтії для відновлення станції. Однак, враховуючи приватну форму власності ТЕЦ-4, підтримка від держави отримає більше форму допомоги у відновленні, а не повного контролю.
Паралельно Міністерство розвитку реалізує проєкт децентралізації системи опалення у зоні покриття ТЕЦ-4. Для цього в Києві уже відведено п’ять ділянок під будівництво нових котелень, роботи на яких активно тривають з контрактами на необхідне обладнання. Всі об’єкти будуть оснащені надійним захистом від безпілотників другого рівня.
Загалом, ці середньої потужності теплоелектростанції повинні виробити понад 1250 МВт теплової енергії, достатньо для 1080 Гкал/год. Водночас виникає питання — чи доцільно зводити саме теплові котельні, чи варто було б розглянути когенераційні установки, які б додатково постачали електроенергію.
Голова Держагентства Сергій Сухомлин визнає, що Києву буде нелегко підготуватися до опалювального сезону вчасно, тому місцевим мешканцям Дарницького та Дніпровського районів доведеться самостійно перевірити ступінь виконання обіцянок.
Стан інших теплоелектроцентралей і локальних котелень
ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 сумарно видавали понад 3600 Гкал/год тепла та виробляли близько 1200 МВт електроенергії. Навіть якщо теплову генерацію на цих станціях відновили ще минулої зими, електрогенерація через складність та дороговизну відновлення залишилась пошкодженою. Загалом для повного повернення функціональності цих двох ТЕЦ потрібні кошти у розмірі 3,7 млрд грн.
Електропотужності на цих теплоелектроцентралях будуть компенсовані за рахунок нових джерел живлення та підключення до Об’єднаної енергетичної системи України.
Окрім того, у місті працюють близько 150 середніх теплових станцій і невеликих котелень, які обслуговують майже половину населення столиці. Вони потребують регулярного технічного догляду і своєчасного ремонту.
До початку сезону планується захистити десять критичних об’єктів «Київтеплоенерго» за допомогою бетонних укриттів і антидронових сіток другого рівня безпеки. Як розповідає заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, проєкти доводиться коригувати через збільшення потужності ворожих безпілотників. Один із таких захисних шелтерів займає площу розміром з футбольне поле, його висота сягатиме 18 метрів, а каркас антидронової сітки — 24 метри.
Як фінансують План стійкості Києва
Вартість реалізації стратегічного плану відновлення енергооб’єктів для столиці здається досить значною, тому влада залучає кошти з різних джерел, серед яких:
- 11,1 млрд грн — вже виділило місто Київ;
- 5,2 млрд грн — кредитні угоди з «Ощадбанком» та ЄБРР;
- 1,7 млрд грн — власні ресурси комунального підприємства «Київтеплоенерго»;
- 1,3 млрд грн — субвенції, які повідомив заступник голови КМДА.
Незважаючи на активну мобілізацію необхідних коштів, питання допомоги на рівні уряду все ще залишаються відкритими та потребують додаткового вирішення.
