У засобах масової інформації нерідко з’являються повідомлення про автомобілі, які декларують українські посадовці, політики або правоохоронці за надзвичайно низькими цінами. Так, нещодавно журналісти «Рівне Медіа» виявили Volvo XC90 2016 року випуску, задеклароване депутатом Рівненської обласної ради Олегом Стратюком за 20 тисяч гривень. Депутат пояснив цю вартість тим, що придбав пошкоджений автомобіль зі США. Водночас цей самий автомобіль він виставив на продаж за 30 тисяч доларів.
Подібний випадок зафіксували і представники «Слідство.Інфо», які виявили, що заступник генерального директора «Київзеленбуду» Аршак Магалов придбав Audi A4 за 5000 гривень, хоча середня ринкова ціна такого автомобіля 2016 року становить від 15 до 20 тисяч доларів.
Редакція NGL.media вирішила детальніше вивчити цю тематику та з’ясувати, наскільки поширене заниження вартості транспортних засобів. У ході аналізу було виявлено сотні подібних випадків у деклараціях чиновників, правоохоронців, міських голів та народних депутатів.
Втім, варто дати їм можливість – залишити надію на поодинокі випадки удачі. Проте сумніви залишаються.
Автомобілі за умовно символічними цінами
Існують дві основні підстави для внесення автомобілів до декларацій:
- Набуття у власність декларантом або його близьким родичем.
- Набуття права користування транспортним засобом, який належить іншій особі.
При цьому випадки, коли автомобілі надаються у власність за аномально низькими цінами, є значно поширенішими.
Приклади:
-
Депутат Верховної Ради Михайло Соколов у жовтні 2022 року придбав Toyota Highlander Hybrid 2022 року лише за 10 тисяч гривень, що приблизно у 200 разів нижче ринкової ціни, згідно зі статистикою AUTO.RIA того періоду. Михайло Соколов зазначив NGL.media, що автомобіль мав «суттєві пошкодження», проте відмовився уточнити їх природу.
- Керівниця відділу земельних ресурсів та екології Пристоличної сільської територіальної громади біля Києва Вікторія Негода також вказала, що у жовтні 2023 року за 100 тисяч гривень придбала Hyundai Tucson 2022 року випуску, хоча реальна вартість такого авто вища, принаймні, вдесятеро.
Що стосується права користування автомобілем, тут ситуація набагато складніша. Під час аналізу реєстру декларацій, проведеного NGL.media, було виявлено понад тисячу декларацій, у яких власники не вказували вартість транспортного засобу.
Як пояснює Олексій Бойко, юрист Центру протидії корупції (ЦПК), декларанти мають право не вказувати вартість у разі, якщо вони її не знають. Водночас, якщо вартість прописана, НАЗК має повне право вимагати підтверджувальні документи.
Окремі посадовці, навпаки, вказують у деклараціях вартість автомобіля, яким користуються, але який їм офіційно не належить. Наприклад:
- Міський голова Тернополя Сергій Надал у своїй останній декларації вказав, що користується Audi Q7 2024 року випуску вартістю 750 тисяч гривень. Цей автомобіль належить його тестеві, Богдану Вербовому.
При цьому, пан Надал не зазначив, що насправді користується дорожчою спортивною версією Audi SQ7, а також явно занижив вартість автомобіля більш ніж у п’ять разів. Згідно з інформацією NGL.media, Богдан Вербовий придбав цей автомобіль новим у автосалоні у травні минулого року, а нещодавно транспортний засіб продали за 4,7 млн гривень.
Сергій Надал відмовився надавати пояснення щодо невідповідності ціни, зазначивши, що вартість вказана «відповідно до офіційних документів».
-
Колишня народна депутатка Ірина Кормишкіна у свіжій декларації задекларувала користування розкішним седаном Mercedes-Maybach S580 2022 року, що належить її чоловіку Юрію Кормишкіну. Вартість автомобіля вона оцінила у 350 тисяч гривень, при тому що офіційна ціна цього авто починається від 12 мільйонів гривень.
-
За даними, автомобіль придбали у 2024 році за 8 557 доларів при ринковій ціні у 207 500 доларів, що свідчить про заниження вартості майна на 95,9%.
- Власники таких транспортних засобів щороку зобов’язані сплачувати «податок на розкіш» у розмірі 25 тисяч гривень.
-
Ірина Кормишкіна відмовилася коментувати ситуацію журналістам NGL.media. Варто додати, що у березні цього року її разом із чоловіком визнали винною у недостовірному декларуванні та незаконному збагаченні. Обох засудили до п’яти років позбавлення волі, але замінили реальний термін на дворічний іспитовий.
- Голова Золочівської районної ради Орест Кавецький вказав у декларації, що його дружина Христина Кавецька користується BMW X6 2022 року, зареєстрованою на її матір Марію Карвацьку. При цьому вартість цього автомобіля зазначена лише 100 тисяч гривень, що в рази нижче за найнижчу ринкову пропозицію.
Орест Кавецький пояснив, що вказував ціну на основі інформації, отриманої від дружини.
Яка мета заниження вартості автомобілів?
За словами юриста з Центру протидії корупції Олексія Бойка, заниження цінності майна може свідчити про приховування активів або отримання прихованої неправомірної вигоди.
Він зазначає: «Сьогодні автомобіль продають за 10 тисяч гривень, а потім власник отримує певні вигоди чи послуги». Також авто можуть декларувати як подарунок, вказуючи при цьому вартість, визначену дарувальником. У таких ситуаціях доцільно з’ясовувати, чи міг дарувальник собі дозволити такого роду подарунок.
Майже всі випадки заниження вартості майна у деклараціях пов’язані з браком офіційних доходів для придбання такого майна.
Юрист наголошує, що в залежності від обставин і суми, заниження може тягнути за собою відповідальність за:
- незаконне збагачення;
- надання недостовірної інформації у деклараціях;
- порушення вимог фінансового контролю;
- необґрунтованість активів;
- порушення законодавства при отриманні подарунків.
Хто здійснює перевірку майна декларантів та як?
Контроль за декларуванням активів і їх добросовісною оцінкою належить Національному агентству з питань запобігання корупції (НАЗК). В офіційній відповіді НАЗК зазначило, що повна перевірка декларацій включає оцінку відповідності вартості майна. У разі виявлення ймовірного заниження, інформація передається до правоохоронних органів, а якщо знайдено ознаки ухиляння від сплати податків — повідомляється податковій службі.
НАЗК також надає приклади оцінок вартості автомобілів під час перевірок, з яких видно, що агентство може ставити під сумнів правдивість цін, вказаних у договорах купівлі-продажу, порівнюючи їх із ринковими оголошеннями в інтернеті.
Прикладом є випадок інспектора кіберполіції Олександра Балоги, який задекларував придбання мотоцикла Harley-Davidson за 50 тисяч гривень. НАЗК встановило, що цей мотоцикл був проданий на AUTO.RIA за 658 тисяч гривень. Унаслідок цього Балога отримав закид за внесення недостовірних відомостей на суму 658 тисяч гривень, що є порушенням відповідно до частини 4 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Втім, у дуже схожому випадку НАЗК санкцій не застосувало. Йдеться про перевірку начальника відділу департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції Олександра Валуйського. Він задекларував Hyundai Tucson своєї дружини за 500 тисяч гривень, хоч попередні власники продавали цей автомобіль за суму, щонайменше вдвічі більшу, а сам Валуйський виставляв його на продаж за понад 1,46 мільйона гривень.
