Сім днів після Аляски: події після зустрічі Путіна і Трампа

Минув тиждень після саміту на Алясці, проте говорити про суттєвий прогрес у переговорах щодо припинення війни в Україні наразі складно. Зустріч між Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським виглядає дедалі більш віддаленою, а низка заяв Росії, про які повідомляють ЗМІ, начебто спричинила розкол у переговорах між Москвою та Вашингтоном.

Чи відбудеться зустріч?

Після візиту Володимира Зеленського до Вашингтона Дональд Трамп повідомив, що розпочав організаційні заходи для проведення зустрічі між президентами Росії та України, після чого має відбутися тристоронній саміт за участі США.

• «Вважаю, що буде доречно, якщо вони зустрінуться без моєї участі, просто щоб побачити, як складатимуться події. Мені цікаво дізнатися, що відбуватиметься», — заявив Трамп у середу.

• «Побачимо, чи зможуть Путін і Зеленський плідно співпрацювати. Вони ж варіанти, неначе олія і оцет, — вони не ладнають з очевидних причин», — додав американський лідер у п’ятницю.

У Кремлі поки не підтвердили готовність Путіна до діалогу із Зеленським. Тим часом політичні діячі та медіа висувають різні варіанти можливих майданчиків для зустрічі: від Женеви і Будапешта до Рима та Стамбула. За інформацією агентства AFP, під час телефонної розмови з Трампом Путін запропонував провести зустріч у Москві, але Зеленський одразу відмовився від цієї пропозиції.

Білоруський президент Олександр Лукашенко зазначив, що жоден із запропонованих заходом варіантів не задовольнив Путіна. За словами Лукашенка, розглядались такі локації, як Рим, Женева, Туреччина, ОАЕ, але жодна з цих точок не була прийнятною:

• «Я казав, що для нас православних Рим не підходить, — підтвердив Лукашенко, — Путін погодився, після чого в чергу відкинули всі ці варіанти й чекатимуть пропозицій від американців».

20 серпня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров повідомив, що в ході розмови з Дональдом Трампом Путін висловив готовність продовжувати прямі російсько-українські переговори, аналогічні тим, які проводились у Стамбулі, а також підвищити рівень делегацій.

Однак упродовж кількох днів Лавров робив заяви, з яких випливало, що найближчим часом зустріч Зеленського і Путіна навряд чи можлива. Міністр наголосив:

• «Наш президент неодноразово заявляв про готовність зустрічатися, зокрема і з паном Зеленським, але за умови, що всі питання, які потребують розгляду на найвищому рівні, будуть ретельно опрацьовані, а експерти й міністри підготують відповідні рекомендації».

У п’ятницю Лавров повторив у інтерв’ю NBC, що Путін погодиться на зустріч із Зеленським лише тоді, коли буде сформований детальний порядок денний.

21 серпня газета The Guardian із посиланням на джерела в адміністрації США повідомила, що Дональд Трамп вирішив зупинити поточні спроби організувати двосторонню зустріч Путіна та Зеленського, залишивши ініціативу Москві та Києву.

Того ж дня Володимир Зеленський заявив, що Росія «робить усе можливе», щоб зривати переговори, яких домагається Вашингтон і на які погоджується Україна.

Як обговорювали ситуацію в Москві

Обговорюючи можливі умови миру, Лавров вкотре підняв питання легітимності осіб, які можуть підписувати домовленості з українського боку, а також розкритикував ідею гарантій безпеки України, якщо вони будуть формуватися за логікою ізоляції Росії.

Президент Путін неодноразово ставив під сумнів легітимність Зеленського, президентський термін якого мав завершитися у травні 2024 року, попри те, що західні країни продовжують вважати Володимира Зеленського законним главою держави.

Лавров заявив, що Росія має право на участь у дискусіях щодо гарантій безпеки для України, а інший підхід викликає у Кремля виключно відторгнення.

Ця заява, як повідомило агентство Bloomberg із посиланням на європейського чиновника, стала серйозним викликом для переговорів між Росією та США.

Київ разом із низкою європейських лідерів наполягає на тому, що одна з гарантій безпеки для України може полягати в присутності західних миротворців. Трамп зазначив, що США не надішлють свої війська до України, але готові підтримати союзників, зокрема через авіаційну допомогу.

Детальніше про позицію Росії

Агентство Reuters представило найдетальніший опис позиції Росії, яку Володимир Путін (за словами трьох джерел, знайомих із поглядами Кремля на найвищому рівні) висував під час саміту на Алясці.

• Путін фактично пішов на поступки у територіальних вимогах, які висував у червні 2024 року. Тоді йшлося про відмову України від усіх чотирьох областей – Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької, що Москва вважає частинами Росії. Київ відкинув ці умови, розцінивши їх як фактичну капітуляцію.

• Нова пропозиція передбачає, що Україна повністю виведе війська з частин Донбасу, які вона контролює, а натомість Москва погодиться заморозити лінію фронту в Запорізькій і Херсонській областях.

• Також Росія готова відмовитись від контролю над невеликими територіями в Харківській, Сумській та Дніпропетровській областях.

• Серед інших вимог Путіна — заборона для України вступати до НАТО, обов’язкові гарантії від Альянсу, що він не розширюватиметься на схід, а також обмеження чисельності українського війська та зобов’язання, що західні сили не братимуть участь у миротворчих місіях на території України.

Позиція Києва

Президент Володимир Зеленський неодноразово відкидав ідею відступу з міжнародно визнаних українських територій, підкреслюючи, що Донбас слугує фортецею, що стримує просування Росії вглиб країни.

• «Якщо ми говоримо про відхід зі сходу України, ми не можемо на це піти. Це питання виживання держави та розрахунок на найміцніші захисні рубежі, які забезпечують дистанцію до ключових промислових центрів», — заявив Зеленський на публічній зустрічі в четвер.

Щодо членства в НАТО, президент нагадав, що це стратегічна мета, закріплена в Конституції України, і вважається найнадійнішою гарантією безпеки.

Однак у США виступають проти вступу України до НАТО в поточних умовах, тому Київ готовий обговорювати альтернативні варіанти, зокрема, гарантії безпеки за зразком статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону, навіть якщо Україна не стане членом Альянсу. Таку позицію Президент висловив на пресконференції під час візиту до Києва генерального секретаря НАТО Марка Рютте.

Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк у інтерв’ю італійській газеті La Repubblica наголосив, що просте поширення на Україну статті 5 НАТО буде недостатнім і потребує переосмислення.

• Подоляк підтвердив позицію Зеленського про те, що Конституція України не дозволяє поступатися територіями агресору, при цьому визнав, що один із головних сценаріїв закінчення конфлікту — це його замороження по лінії фронту.

• «Ці території нині фактично контролюються Росією. Вони залишатимуться такими. Надалі проводитиметься масштабна економічна, дипломатична та інша робота для їх повернення до складу України. Але де-юре вони залишаться українськими», — додав радник.

Голова Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю італійській Corriere della Sera зазначив, що всі питання територіального характеру мають розглядатися виключно під час двосторонньої зустрічі між Зеленським і Путіним.