У Сполучених Штатах практика спільного сну з дитиною (bed sharing) зазвичай викликає суперечки та не користується популярністю серед батьків. Однак у багатьох азійських країнах це питання розглядається зовсім з іншої перспективи. Основним фокусом дискусії там є не те, чи слід практикувати спільний сон, а в який момент слід його припинити.
До ключових аспектів, що характеризують цю відмінність, належать:
-
Культурні особливості:
- У США домінує індивідуалістичний підхід до виховання, де дитина має спати у власному ліжку.
- В азійських суспільствах спільний сон часто розглядається як спосіб зміцнення родинних зв’язків і забезпечення безпеки немовляти.
-
Психологічний аспект:
- Американські експерти наголошують на необхідності формування самостійності у малюка через окремий сон.
- В азійських країнах пріоритетом є контакт із батьками, який забезпечує емоційну стабільність дитини.
- Терміни припинення спільного сну:
- У США розмова здебільшого про те, чи варто практикувати bed sharing взагалі.
- В Азії питання полягає у визначенні оптимального віку, коли дитина починає спати окремо.
Таким чином, ставлення до спільного сну з дитиною суттєво відрізняється залежно від культурного контексту, що визначає підходи батьків до виховання та безпеки малюка.
