США призупинили постачання окремих зенітних ракет та високоточних боєприпасів в Україну через побоювання, що запаси американського Пентагону можуть скоротитися до критичного рівня. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на інформовані джерела, а згодом цю інформацію підтвердило агентство AFP.
За даними Politico, ініціатива з призупинення постачань виходила від голови політичного відділу Міністерства оборони США Елбриджа Колбі, який після детальної оцінки наявних ресурсів ухвалив рішення тимчасово обмежити передачу певних видів озброєнь Україні.
Реакція офіційного Києва на цю інформацію була оперативною: Міністерство закордонних справ України запросило на консультацію тимчасового повіреного в справах США, а також розпочалось активне дипломатичне спілкування з американською стороною для з’ясування деталей ситуації. Водночас Міністерство оборони України веде внутрішнє з’ясування обставин щодо актуальних постачань та закликає утримуватись від передчасних висновків.
У Кремлі заявили, що менша кількість постачань зброї Україні нібито прискорить перемогу Росії та завершення її “спеціальної військової операції”, як там називають війну.
Рішення про призупинення частини військової допомоги, яка обіцялась ще за адміністрації колишнього президента США Джо Байдена, було ухвалене на початку червня, але набуло чинності тільки зараз — на тлі червневих масованих обстрілів українських міст російськими військами у відповідь на атаки цивільної інфраструктури.
Підтвердженням цього слугує заява заступниці прессекретаря Білого дому Анни Келлі, яка у листі для AFP пояснила:
– це рішення ухвалене з метою пріоритетного захисту національних інтересів США;
– після оцінки міністерством оборони підтримки, яку країна надає іншим державам по всьому світу;
– при цьому сила та боєздатність американських Збройних сил лишається беззаперечною.
За інформацією анонімних співрозмовників Politico, серед видів озброєнь, постачання яких припинено, знаходяться:
– ракети для систем протиповітряної оборони PATRIOT;
– високоточні артилерійські снаряди;
– ракети Hellfire;
– інші ракети, що запускаються з винищувачів F-16 та безпілотників України.
Також американські ЗМІ повідомляють про призупинення постачання 155-мм артилерійських снарядів, GMLRS (системи керованої ракети далекої дії), ракет Stinger та AIM-7.
Заступник міністра оборони США Елбридж Колбі заявив, що відомство продовжує пропонувати президенту надійні варіанти для подальшого надання військової допомоги Україні, при цьому змінюючи свій підхід задля досягнення цієї мети, не втрачаючи водночас готовності Збройних сил США виконувати оборонні пріоритети адміністрації.
### Реакція України
Міністерство оборони України офіційно повідомило, що наразі не отримувало жодних офіційних повідомлень про зупинку або перегляд графіків постачання погодженої оборонної допомоги.
2 липня, на доручення міністра закордонних справ Андрія Сибіги, до Міністерства закордонних справ було запрошено тимчасового повіреного у справах США Джона Гінкеля. Під час цього діалогу ключовою була тема військової допомоги США та оборонної співпраці на фоні посилення агресії Росії проти України.
Міноборони також запросило телефонну розмову з американськими колегами для уточнення деталей. Українські військові наголосили, що окремі публічні коментарі в Україні щодо цієї ситуації не відображають повної картини, а тому закликали звертатися виключно до офіційних та перевірених джерел інформації.
Заступниця міністра закордонних справ Мар’яна Беца висловила вдячність Сполученим Штатам за підтримку від початку повномасштабного вторгнення, підкресливши надзвичайну важливість продовження постачань, особливо для посилення протиповітряної оборони.
Представники України наголосили:
– будь-які затримки чи зволікання в наданні оборонної допомоги лише сприятимуть подальшому агресивному наступу Росії;
– наразі відбуваються консультації та переговори на всіх рівнях для забезпечення взаємовигідних рішень з метою посилення обороноздатності України;
– також є необхідність підвищити тиск на Росію для активізації мирних ініціатив.
Міністерство оборони України вкотре дякувало Сполученим Штатам за допомогу, акцентуючи на нагальній потребі у стабільності, неперервності та передбачуваності військової підтримки, насамперед у сфері зміцнення систем протиповітряного захисту.
### Передумови ситуації
Наприкінці червня у Нідерландах, під час саміту НАТО, лідери України та США зустрілися в кулуарах. Тоді колишній президент Дональд Трамп не виключав варіант постачання додаткової кількості ракет для систем PATRIOT, які здатні захистити українське небо від регулярних атак на міста.
Під час заходу журналістка BBC Україна Мирослава Пеца запитала у Трампа про можливість збільшити поставки цих ракет. У відповідь Трамп зазначив, що Україна справді прагне мати сучасні протиракетні системи PATRIOT, але їх важко отримати, адже такі ракети також потрібні Сполученим Штатам та Ізраїлю. Він відзначив, що ці системи демонструють високу ефективність.
У Києві тимчасову відмову США постачати зброю, навіть за гроші, розглядають як кризовий сценарій, що суттєво ускладнить ведення бойових дій українською армією.
Наприкінці червня Росія здійснила одну з наймасштабніших повітряних атак на Україну з початку війни, застосувавши понад 500 одиниць різноманітної зброї, включно з безпілотниками, балістичними та крилатими ракетами.
8 червня президент Володимир Зеленський заявив, що 20 тисяч ракет, які раніше планували використати для боротьби з ворожими дронами “Шахед”, були перекинуті Пентагоном на Близький Схід.
5 червня Wall Street Journal повідомило, що адміністрація Дональда Трампа переорієнтовує ключові технології протидії дронам, спеціально закуплені для України, на потреби американських військових у регіоні Близького Сходу.
Слід зазначити, що США вже мали випадки призупинення військової допомоги Україні. Зокрема, у січні після вступу Дональда Трампа на посаду президента, коли нова адміністрація провела ревізію зовнішньої політики та ефективності закордонної допомоги.
У березні 2025 року, після конфлікту між Зеленським та Трампом, Сполучені Штати тимчасово призупинили обмін розвідувальними даними з Україною, що за оцінками аналітиків серйозно вплинуло на операцію під Курськом.
