Сучасний футбол дійсно став нудним та монотонним видовищем. «Іноді мені важко сісти та подивитися гру по телевізору. Через свою роботу на телебаченні буває змушений це робити, але часто це просто нудно», — зізнавався колись Джалмінья. Не кожному під силу демонструвати на полі справжню експресію та видовищність, якою він вражав фанатів.
### Дебютний гол на очах у Марадони, дубль на «Бернабеу» та кар’єрні повороти — як Джалмінья підкорював Іспанію
6 лютого 2000 року на стадіон «Ріасор» приїхав «Реал». Господарі були у відмінній формі, хоча й зазнали поразки тижнем раніше від «Вальядоліда». «Депортіво» мчав уперед до свого історичного чемпіонства, а головним рушієм команди був невтомний Джалмінья. У цьому поєдинку бразилець не лише відзначився забитим голом, а й виконаними трюками, які ввійшли в історію футболу.
#### Цікаві факти про сезон та гравця:
– Джалмінья асоціюється з легендарним трюком «ламбретта», хоча і не був його винахідником.
– Навіть секунданти супротивника, такі як Єрро, Редондо і Каранка, не могли перешкодити йому виконувати цей трюк.
Про цей момент сам Джалмінья говорив так: «Часом мене дратує, що люди пам’ятають ‘ламбретту’ більше, ніж інші мої досягнення. Це було щось унікальне, незвичне, тому всі про це говорили. Та ще й тому, що я виконав цей трюк проти мадридського «Реала».»
Джалмінья не просто вражав видовищністю — в сезоні 1999/2000 він став другим у команді за кількістю забитих м’ячів після Роя Макая.
Перед переїздом у Європу:
– 1996 року був визнаний найкращим гравцем чемпіонату Бразилії у складі «Палмейраса»;
– став натхненням для молодого Роналдінью, який зізнавався:
«Я довго наслідував Джалмінью. Багато чого, що робив у Барселоні, запозичив у нього. Пас спиною — це було те, що я бачив у нього ще у 1996 році в матчі «Палмейрас» — «Греміо». Я чекав десять років, щоб мати змогу це повторити.»
Особливо непросто було Джалміну, адже він втратив батька у 19 років. Його батько, Джалма Сантос, виступав за «Палмейрас», «Сантос», був партнером Пеле і грав за збірну Бразилії 60-х років.
### Прибуття в Іспанію та кар’єра у «Депортіво»
У 26 років Джалмінья підписав контракт із «Депортіво». В команді він опинився в оточенні яскравих футболістів, таких як Рівалдо та Флавіу Консейсау (пізніше гравці «Барселони» і «Реала»), а також Кафу, який перейшов до «Роми». Хав’єр Ірурета, головний тренер, надавав йому повну свободу дій.
Вже невдовзі бразильця прозвали «магічним» на «Ріасорі» — його виступи приваблювали тисячі глядачів на стадіон.
#### Вражаючі моменти перших матчів:
– Перший гол у Ла Лізі забив у ворота «Расінга» пенальті в стилі Паненки.
– Через три хвилини після взяття воріт отримав вилучення, що позбавило його участі у важливому матчі проти «Реала».
– Через три роки у матчі Кубка УЄФА проти «Арсеналу» повторив подібний сценарій: забив черпачком із пенальті, проте незабаром був вилучений — після «картинного» падіння суперника Жіля Гріманді.
Інші нестандартні ситуації:
– У домашній грі з «Сарагосою» він забив, здавалося, переможний гол, але через зняття футболки отримав друге попередження і вилучення. Команда у меншості пропустила і матч завершився нічією 2:2 — чемпіонство довелося відкласти.
### Скандали та завершення кар’єри
У 2002 році Джалмінья влаштував справжній фурор. Під час тренування він не стримався і вдарив головою свого тренера Ірурету. Це фото одразу потрапило на перші шпальти іспанських газет із заголовками про втрату здорового глузду та місця в збірній. Бразильські ЗМІ саркастично прописали: «Тренер збірної Луїса Феліпе Сколарі тепер має два варіанти — або обходитися без Джалміньї, або проводити тренування у мотоциклетному шоломі».
Зрештою, тренер вибрав перший варіант, а на світову першість 2002 року поїхав уже не Джалмінья, а Кака.
Його партнер по команді Фран коментував:
«Це було не так серйозно, як здавалося на фотографіях. Таке часто буває на тренуваннях, але оскільки це було відкрите тренування, усі це побачили.»
Пізніше Джалмінья взяв участь у оренді в команді «Аустрія», де відзначився голом у ворота донецького «Шахтаря» та став чемпіоном Австрії. Далі були повернення в «Депортіво», короткий період у Мексиці та ув’язнення футбольної кар’єри.
### Роздуми про власний стиль гри
«Сьогодні таких, як я, немає, — зізнається Джалмінья. — Я чесно кажу, не претендую на звання найкращого чи найгіршого, але зараз немає гравців, які отримують і прагнуть таку свободу дій. Раніше я намагався бути всюди, робив нестандартні розіграші… Зараз подібного не побачиш.»
—
Також цікаво відзначити один із матеріалів:
– «Щодня чекав звістки про смерть рідних»: надія Кройфа і сусід Гвардіоли, який утік від війни і любив забивати «Реалу» — тема, що також привертає увагу до незвичайних футбольних історій.
