Жінка орендувала квартиру у Дніпрі за 15 тисяч гривень на місяць. При виїзді їй не повернули більшу частину завдатку. Господиня пояснила це тим, що кошти витратили на придбання нового пилососа, ремонт вікна та прибирання житла. Детальніше про цю справу читайте в матеріалі видання «Дніпро Оперативний».
6 травня 2026 року Центральний районний суд Дніпра ухвалив рішення, згідно з яким орендарці повинні повернути 7 тисяч гривень із завдатку.
### Причини звернення жінки до суду
У липні 2024 року жінка уклала договір оренди квартири у Дніпрі на пів року. Вартість житла становила 15 тисяч гривень на місяць, які вона сплачувала регулярно. Також на початку користування квартирою орендарка внесла завдаток у розмірі однієї місячної плати – 15 тисяч гривень.
За словами постраждалої, за місяць до закінчення терміну оренди вона повідомила про свій намір виїхати. Проте після фактичного виселення їй повернули лише 2 тисячі гривень із початкових 15 тисяч завдатку. Частина із 6 тисяч гривень була списана на оплату комунальних послуг, з чим жінка не мала заперечень. Свої претензії вона мала саме щодо решти 7 тисяч гривень, які їй не повернули. При цьому мирним шляхом повернути ці кошти не вдалося.
У судовому позові орендарка вимагала:
1. Повернути 7 тисяч гривень невідшкодованого завдатку.
2. Відшкодувати 10 тисяч 500 гривень, які вона витратила на оплату юридичних послуг.
### Пояснення господині: пилосос, ремонт вікна та прибирання
Представниця власниці квартири заявила, що після виселення орендарки було виявлено несправний пилосос. За її словами, електроприлад потрапив під вплив води і перестав працювати, хоча раніше був у робочому стані. З цієї причини з завдатку було утримано 4 тисячі гривень.
На ремонт вікна, яке перестало відкриватися для провітрювання, було витрачено ще 1 тисячу гривень. Додатково заявили про витрати у розмірі 2 тисяч гривень на прибирання помешкання. За словами представниці власниці, після виїзду у квартирах залишилися грязь на підлозі, плями на килимі, а також пил на меблях і підвіконнях.
Крім того, господиня стверджувала, що з килима був вирізаний фрагмент. З огляду на це вона подала зустрічний позов на суму понад 10 тисяч гривень за пошкоджене майно, а також вимагала 2 тисячі гривень за моральні збитки, спричинені стресом.
Орендарка спростувала ці твердження, зазначивши, що під час виселення до неї не висувалося жодних зауважень і що докази пошкоджень до суду не було надано. Вона вважає, що ситуація є спробою уникнути повернення завдатку.
### Позиція суду на користь орендарки
Під час розгляду справи з’ясувалося, що довіреність, за якою власниця та її представниця здавали квартиру в оренду, стосувалася іншої нерухомості. Суд не виявив документів, що підтверджують повноваження представниці на укладення саме цього договору оренди, тому постановив, що вона не мала права здійснювати цю операцію.
Крім того, суд не отримав достатніх доказів того, що саме орендарка спричинила пошкодження майна. Немає підтвердження у вигляді чеків на придбання пилососа, ремонт вікна чи прибирання, а також відсутній акт, який би зафіксував стан квартири на момент виїзду.
Письмову заяву батька власниці, який підтримував претензії, також не було враховано, оскільки суд визнав його зацікавленою стороною, і тому відхилив як неприйнятний доказ.
Підсумовуючи, суд постановив повернути орендарці 7 тисяч гривень із завдатку та стягнути на її користь понад 1 тисячу гривень судового збору. Водночас кошти на оплату юридичних послуг повернені не були, бо договір із юридичною компанією було укладено без офіційних документів про оплату, що були відсутні у матеріалах справи.
Раніше видання повідомляло про випадки, коли орендарі у Дніпрі завдавали значних пошкоджень квартирам, що здавалося вмираючим станом житла.
