,

Підтримка пального для Росії та затримані з КНДР — деталі на Kyiv Post

Written By: author avatar Дар'я Любацька
author avatar Дар'я Любацька
Журналістка Znaj.org. Пише про суспільство, освіту та культуру: НМТ і вступну кампанію, зміни в школах і університетах, події в регіонах України. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.

7 Жовтня, 2026

Південна Корея в центрі міжнародного скандалу через постачання пального до Росії та полонених з КНДР

Південна Корея опинилася під пильною увагою через великі партії пального, які через її порти надходили до Росії, викликаючи чимало запитань у міжнародної спільноти. Водночас між Сеулом і Києвом загострилася дипломатична напруга через ситуацію з двома військовополоненими з КНДР, яких Україна передала Південній Кореї.

Як паливо потрапляє до Росії через Південну Корею

На початку липня відомство Reuters повідомило про спроби Росії імпортувати близько 200 тисяч барелів реактивного палива через посередників, діючи з порту в Японії. Через удари українських сил Росія страждає від гострого дефіциту пального, особливо після пошкодження її нафтопереробних заводів.

За інформацією трейдерів, планувався маршрут доставки паливної продукції з японського порту Тіба до Росії через територіальні води Південної Кореї. Вантаж передбачалося перезавантажити у південнокорейському порту Йосу, і вже відтам він мав надійти на Далекий Схід Росії. Такий механізм нагадує попередні постачання пального, що були зафіксовані у 2022 році.

Дослідження і розслідування

Розслідування видання Guardian, засноване на даних портових документів і моніторингу суден, показало значні обсяги пального, завантажені у портах Південної Кореї. За липень-серпень на сім танкерів припало понад 176 тисяч тонн переважно дизельного палива, які потрапили на Далекий Схід Росії.

Серед них три танкери були під санкціями Євросоюзу або Великої Британії. Особливістю став спосіб перевантаження частини вантажів із судна на судно в південнокорейських водах, що значно ускладнює відстеження їх походження.

Аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря Айзек Леві прокоментував цю ситуацію так:

  • Факт, що санкціоновані танкери завантажували пальне у портах Південної Кореї, вражає.
  • Ці дії підривають ефективність заходів Заходу.
  • Водночас ставлять під велике сумнів прихильність Сеула до підтримки України.

Варто зазначити, що згідно з південнокорейським законодавством, такі поставки не обов’язково є порушенням, адже санкції Сеула переважно спрямовані на обмеження експорту промислового обладнання, електроніки та транспорту.

Зростання обсягів імпорту пального Росією через Південну Корею

За даними Guardian, танкер Layla, який перебуває під санкціями, виконав два рейси з Ульсана до Владивостока, доправивши близько 57 тисяч тонн дизельного палива. Цікаво, що в одному випадку у документах вказували Владивосток, а в іншому — Японію як пункт призначення.

Інший підсанкційний танкер під російським прапором Astoria завантажив із Ульсана майже 11 тисяч тонн пального та попрямував у Владивосток. Варто додати, що Astoria також підпадає під санкції Австралії.

Ще одне санкціоноване судно, Chongchon, не заходило безпосередньо до портів Південної Кореї. Замість цього біля Йосу воно отримало близько 26 тисяч тонн пального від несанкціонованого танкера Celeste I через перевалку вантажу прямо з судна на судно, після чого вирушило до Владивостока.

Корпорації-власники та оператори цих танкерів не коментують ситуацію, і це створює додатковий вакуум інформації.

Глибокий дефіцит пального в Росії

Через регулярні удари українських безпілотників по російських нафтопереробних заводах, які порушують роботу інфраструктури, в Росії триває гостра нестача палива. За інформацією Міжнародного енергетичного агентства, у червні цього року рівень переробки нафти у країні опустився до найнижчого за останні 20 років показника.

Виробництво дизельного пального при цьому знизилося майже на 30% порівняно з червнем минулого року.

Українське Головне управління розвідки заявляє, що Росія вимушена нарощувати імпорт нафтопродуктів, щоб підтримати свою військову машину.

Дані, проаналізовані Центром досліджень енергетики та чистого повітря й отримані з платформи Kpler, свідчать: у серпні Росія доставила морем 368 тисяч тонн нафтопродуктів — це майже у сім разів більше, ніж у липні, і рекорд із початку широкомасштабного вторгнення.

Південна Корея за цей період постачила Росії близько 31% (112 тисяч тонн) пального — другий за величиною показник після Індії. Постачання почали зростати з липня, коли президент Сеулу Лі Чже Мьон на саміті НАТО пообіцяв Україні 100 мільйонів доларів на відновлення.

Дипломатична суперечка через полонених із КНДР

В окремій дипломатичній історії Сеул і Київ опинилися у напрузі через двох військовополонених із Північної Кореї, взятих у полон українськими військами. За даними, їх захопили у січні 2025 року під час боїв у Курській області на боці Росії та у вересні 2026 року передали Південній Кореї.

Президент України Володимир Зеленський публічно повідомив про цю передачу під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у вересні, що спричинило невдоволення в Сеулі. Корейська сторона наполягає на дотриманні конфіденційності, адже ці полонені та їхні родини залишаються під загрозою у КНДР.

Як реакція, Південна Корея вимагала пояснень і вибачень від Києва.

Коментарі з боку Південної Кореї

Міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон зазначив, що повідомлення Андрія Сибіги, який відповідав за інцидент, містили вибачення, проте вони не відповідали очікуванням Сеула. Тож Південна Корея планує вжити рішучих заходів, серед яких обговорюється навіть відкликання посла в Україні Пака Кічанга.

У офісі Президента України цю ситуацію назвали дипломатичним непорозумінням і підкреслили, що Сеул був заздалегідь поінформований про виступ Зеленського. Виступ не містив чіткої інформації, що дозволяла б ідентифікувати полонених.

Міністр Чо висловив припущення, що, можливо, Зеленський хотів через платформу ООН продемонструвати дотримання принципів ліберальної демократії — це його особистий погляд, а не офіційна позиція.

Автор матеріалу
Дар'я Любацька
Журналістка

Журналістка Znaj.org. Пише про суспільство, освіту та культуру: НМТ і вступну кампанію, зміни в школах і університетах, події в регіонах України. Працює з офіційними повідомленнями та першоджерелами й перевіряє факти перед публікацією.

різне