Політична підтримка у межах Європейського Союзу зростає щодо проривного плану щодо надання кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро, який базується на заморожених активах Центрального банку Росії. Цей крок має на меті допомогти країні підтримувати економіку та збройний опір.
Прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо на неформальному саміті лідерів у середу зазначив: «Це дуже добра ідея. Вважаю, що ми маємо рухатися вперед із цим планом». Його шведський колега був не менш оптимістичним, підкресливши: «Ми уже тривалий час виступаємо за більш настирливе використання заморожених активів, оскільки абсолютно неприйнятно вважати їх російською власністю без жодної можливості їх застосування».
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен, яка вітала 27 лідерів у Копенгагені, закликала ЄС швидко нарощувати фінансову та військову допомогу Києву. Найближчими роками Україні потрібно приблизно 60 мільярдів євро для покриття бюджетного дефіциту, а також подібна сума на закупівлю озброєнь та боєприпасів.
Фредеріксен наголосила: «Існують певні юридичні питання, які треба з’ясувати. Проте я впевнена, що ми знайдемо шлях для реалізації цієї ідеї. Загалом використання заморожених активів — це правильний крок».
Суть кредиту
За проєктом Європейської комісії, новий кредит — найрадикальніший крок від часу заморожування російських грошей на початку повномасштабного вторгнення. Поки що союз лише забирає надприбутки, отримані від російських активів, що зберігаються в Euroclear — брюссельському центральному депозитарії цінних паперів.
Пропозиція, яка досі перебуває на ранніх етапах, передбачає:
- Переведення всіх грошових залишків з Euroclear до Комісії.
- Надання Комісією Україні кредиту у сумі 140 мільярдів євро з поступовою виплатою та за умовами.
- Повернення Україною так званого «Репараційного кредиту» після того, як Росія погодиться відшкодовувати завдані збитки.
- Після цього Комісія відшкодує Euroclear, котрий у свою чергу поверне кошти Росії, замкнувши фінансовий цикл.
Оскільки Кремль, ймовірно, відмовиться виплачувати репарації, ця схема фактично може означати конфіскацію суверенних активів, що заборонено міжнародним правом.
Голова Комісії Урсула фон дер Ляєн, що взяла участь у саміті, підкреслила, що мова не йде про конфіскацію, а радше про відповідальність Росії. Вона зазначила: «Ми не конфіскуємо активи. Серед нас дедалі більший консенсус щодо того, що не лише європейські платники податків повинні фінансувати підтримку України, а Росія має нести відповідальність за завдані збитки. Вважаю, що зараз ми маємо надійне юридичне підґрунтя для цього з пропозиціями щодо репарацій».
Юридичні та політичні виклики
План Комісії, представлений минулого тижня у вигляді документу на дві сторінки, наразі містить загальні концепції, які потребують доопрацювання. Очікується, що юридичні документи з’являться до кінця року.
Серед головних питань, що залишаються відкритими:
- Юридично тонка межа між переведенням активів і їх конфіскацією.
- Розподіл потенційних фінансових ризиків серед 27 членів ЄС.
- Відсутність консенсусу щодо використання бюджету ЄС як остаточної гарантії, що є пріоритетним варіантом Комісії.
- У разі відмови кожна країна має запропонувати власні заходи із забезпечення, виходячи з економічної ваги, що додатково ускладнює механізм.
Особливо тривожляться Бельгія, яка приймає Euroclear, і Європейський центральний банк. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер висловив занепокоєння через загрозу багатомільярдних судових позовів та потенційних негативних наслідків для економіки. Він зауважив: «Якщо країни дізнаються, що гроші центрального банку можуть раптово зникнути за рішенням європейських політиків, вони можуть почати виводити свої резерви з єврозони». Водночас він запевнив, що «конфіскації не буде».
Президент Франції Еммануель Макрон, який раніше виступав проти вилучення російських активів, схвально оцінив план фон дер Ляєн як «дуже вдалий», що забезпечить Україні фінансову передбачуваність надалі, але підкреслив необхідність дотримання міжнародного права: «Європа має залишатися привабливим і надійним простором. Це означає, що заморожені активи мають захищати міжнародне право». Схожу позицію повторив і бельгійський прем’єр.
Ще однією складністю є правила голосування: нині санкції в ЄС мають оновлюватися одноголосно кожні пів року. Це створює ризик вето будь-якої країни, яка може зірвати продовження заморожування активів і таким чином зірвати кредит, залишаючи Союз відповідальним.
Комісія пропонує застосувати статтю 31.2 договорів ЄС, щоб перейти від одноголосності до кваліфікованої більшості. Проте в ній йдеться, що будь-яка країна має право протистояти такому переходу з міркувань «вагомої та заявленої національної політики». Попередня спроба змінити періодичність продовження санкцій була заблокована Угорщиною.
Ірландський прем’єр-міністр Мічал Мартін визнав, що виникнуть «виклики» для реалізації кредиту на практиці, але додав: «З огляду на серйозність і масштаби ситуації, це є наступний етап для Європи».
У відповідь Кремль уже пригрозив контрзаходами у разі втілення цього плану. Прес-секретар Дмитро Пєсков заявив: «Йдеться про плани незаконного захоплення російського майна, що російською мовою називається просто крадіжкою. Всі причетні будуть притягнуті до відповідальності у той чи інший спосіб».
