21 серпня в Будинку звукозапису «Українського радіо» відбувся допрем’єрний показ фінального фільму документального циклу «Остання війна» під назвою «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії». Цей заключний епізод авторського проєкту журналістки та телеведучої Мирослави Барчук став своєрідним розвінчанням міфу про «один народ» та розкриває спроби українців звільнитися від імперських уз, а також охоплює ключові битви на шляху до свободи.
Показ викликав значний інтерес у глядачів, адже цикл «Остання війна», що створювався протягом трьох років і налічує шість епізодів, вже здобув свою авдиторію. Зокрема, за даними дослідницької компанії Nielsen, три серії документального циклу переглянули 2,254 мільйона глядачів телеканалів Суспільного й марафону «Єдині новини #UAразом». На YouTube-каналі Першого каналу всі епізоди циклу «Остання війна» зібрали 1,77 мільйона переглядів.
Ведучий заходу, Денис Денисенко, під час презентації команди, яка працювала над стрічкою, відзначив:
– Проєкт реалізовувався три роки, і наразі сумно, що ця зустріч у цій залі остання.
– Водночас це відкриває нові можливості для Суспільного мовлення втілювати ще амбітніші та яскравіші документальні проєкти.
– Три серії «Останньої війни» зібрали понад два з половиною мільйони переглядів.
– Сподівається, що популярність циклу збільшиться, оскільки він викликає інтерес завдяки змісту, ідеям та посланням авторів.
– У фінальному епізоді, «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії», українські та західні інтелектуали розповідають про чотири століття внеску українців у створення російського імперського проєкту і трансформацію імперії у рукотворного монстра, який почав поглинати своїх творців.
Під бурхливі оплески глядачів на сцену вийшли члени команди, причетні до створення документального циклу або окремих його епізодів. Продюсер Володимир Ладижець поділився спогадами:
– Три роки тому в команді були лише він та Мирослава Барчук, які працювали у невеликій кімнаті, мріючи про те, що хоча б два мільйони українців подивляться цей проєкт.
– Він згадав, що було 53 версії першої серії.
– Найважливішою складовою проєкту є його творча команда, без якої цей цикл не міг би з’явитися.
Авторка фільму Мирослава Барчук висловила вдячність команді і учасникам фільму, наголошуючи, що цей цикл безпрецедентний саме завдяки глибоким думкам і рефлексіям учасників, які озвучували свої позиції у стрічці. Вона зізналася, що найбільше хвилюється за цей фільм, адже:
– Зайшла у складну історичну тему, де, можливо, допущено якісь помилки або неточності.
– Проте фільм створювався щиро і пристрасно.
– Психотерапевтка-подруга навіть відчула, що це проєкт особистий.
– Цей цикл і цей фільм є найважливішим професійним вираженням Мирослави та злагодженим зусиллям команди однодумців.
– Разом вони виконали велику ідеологічну та принципову роботу.
Глядачі протягом наступної години мали змогу зануритися в історію України, простежити формування російської імперської ідеології, яка століттями намагалась викорінити українську ідентичність. Основою цієї ідеології був вигаданий міф про «один народ», що дозволяв імперцям привласнювати українську історію, культуру та релігійні традиції, перетворюючи їх на інструменти власної експансії. Радянська влада активно підхопила цей міф, використовуючи його у пропаганді, монументальному мистецтві, топоніміці, масових святкуваннях і промовах керівників. Автори фільму показують, що путінська Росія продовжує просувати цю міфологію через сучасну політику та культуру.
У фільмі Мирослава Барчук, на фоні українських пам’яток та духовних місць, розповідає про важливі історичні етапи державотворення, втрати та помилки України, її незламність і вічний порив до свободи.
Особливо показовою є одна з історій, що ілюструє циклічність історії та дає надію у сучасних умовах війни:
– Пам’ятник Тарасові Шевченку, встановлений у Києві у 1939 році, розташований на місці знесеного пам’ятника імператору Миколі І.
– Саме за правління Миколи І Шевченка заслали в солдати з повною забороною займатися творчістю.
– Історія поставила все на свої місця: на місці постаменту пам’ятника Миколі І зроблено надгробок Михайла Грушевського на Байковому цвинтарі.
Над створенням фільму «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії» працювали:
– Авторка ідеї і сценарію, режисерка — Мирослава Барчук.
– Автор ідеї — Володимир Ладижець.
– Режисери: Жанна Озірна, Олеся Моргунець-Ісаєнко, Роман Синчук, Юрій Беденко.
– Режисери монтажу: Олександр Онищенко, Олександр Опанасюк, Дмитро Озеракін, Олег Бурлака, Олег Карнасюк, Антон Ручко, Єлизавета Будішевська.
– Оператори: Євген Шевченко, Поллі Чеснокова, Євген Журавльов, Олег Авілов, Віталій Кваша, Анатолій Сахно, Юрій Мітальов.
– Редактори: Юрій Макаров, Дарка Гірна, Марія Маро.
– Продюсери: Володимир Ладижець, Олександр Опанасюк, Михайло Крупієвський.
– Режисер монтажу — Владислав Кіхтенко.
У коментарі для «Детектора медіа» Мирослава Барчук розповіла, що на створення фільму пішло пів року, із значною кількістю часу, витраченого на дослідження історичних фактів та документів. Вона наголосила:
– Для неї було важливо розпочати як суспільство виважену розмову про відповідальність і внесок українців у творення імперії.
– Така розмова доступна лише зрілим, впевненим і сильним націям.
– Її цікавив погляд на історію не як на жертву, а як на суб’єкта — сильного народу з безперервною державністю, який вів тривалу боротьбу за звільнення.
– Ця розмова стала підсумком усього циклу «Остання війна», адже описує найсуттєвіші питання.
Відповідно до її слів, ключова причина війни полягає в так званій «російській претензії на нашу метрику — візантійську і київську». І вона пояснила:
– Росія без України втрачає культурно-історичну легітимність.
– Саме тому протягом століть намагається знищити українців, щоб ліквідувати свідків власної дикості.
– Ця ненависть — ментальна залежність від України як фундаторів імперії, бо українці дали ідеї, інтелект і талант, і в XVII столітті власними руками допомогли створити цю імперію.
Учасниками дискусії у фільмі стали інтелектуали, науковці, політики та публіцисти з України, Європи й США. Вони аналізують історичний розвиток російської імперської традиції, її ставлення до України крізь призму століть, та вплив на культуру, історію й сучасні воєнні події.
Серед ключових спікерів документальної стрічки:
– Сергій Плохій — історик, професор Гарвардського університету (США).
– Тарас Лютий — філософ і письменник.
– Оксана Забужко — письменниця.
– Віра Агєєва — літературознавиця.
– Євген Глібовицький — генеральний директор Інституту фронтиру.
– Віталій Портников — публіцист.
– Андрюс Кубіліус — Європейський комісар з питань оборони і космосу.
– Джеймс Шерр — британський експерт з питань безпеки та Росії, почесний науковий співробітник Естонського інституту зовнішньої політики.
– Майкл Карпентер — радник Джо Байдена з питань Росії та Євразії (2009–2017), колишній посол США в ОБСЄ.
– Та багато інших.
Мирослава Барчук заявила «Детектору медіа»:
– Головне завдання зараз — докладати зусиль у дерусифікації України.
– Вона планує й надалі працювати у цьому напрямку.
– Суспільне надало можливість створити масштабний і якісний проєкт найвищого рівня.
– Вони з командою зуміли поглянути на війну з різних боків і глибинно її осмислити.
– Нині найоптимальніший час для роздумів над війною, ідентичністю, причинами конфлікту, його коріннями та нашою відповідальністю.
Документальний цикл «Остання війна» включає серії, де українські й західні історики, філософи, письменники та політичні діячі розглядають:
1. Тривалість російсько-української війни.
2. Корені конфлікту.
3. Причини, за які точиться війна.
Кожен фільм залишає окреме послання та відкриває різні грані багатогранної війни. Попередні частини циклу доступні на YouTube-каналі «Суспільне Документалістика».
Прем’єра фільму «Українське прокляття: будівничі й руйнівники імперії» відбудеться 24 серпня на платформах Суспільного.
—
Фото: Анастасія Мантач, Суспільне.
Матеріал підготовлено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», який адмініструє ІСАР Єднання в рамках проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Детектор медіа» і не відображає позиції урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
