Ізраїльсько-американські сутички з Іраном створюють сприятливі умови для посилення агресії Росії проти України. У своєму геополітичному аналізі Ендрю Таннер підкреслює, що Дональд Трамп і Біньямін Нетаньягу тепер мають вагомий привід для обмеження військової допомоги Україні, дотримуючись свого прихованого союзу з Володимиром Путіним. Оголошення Пентагону про припинення постачання систем протиповітряної оборони та ракет до України лише підтверджує позицію експерта.
Сучасна геополітична ситуація
Ставки надзвичайно високі для всіх країн, проте більшість політиків не можуть адекватно оцінити ситуацію, що веде до потенційного початку нової світової війни. Вона не буде копією попередньої, але вже відбуваються схожі геополітичні потрясіння. Епохи розпаду пов’язані з надзвичайним числом людей, які прагнуть випробувати межі дозволеного.
Якщо дивитись на російську агресію, саме так Путіну вдалося перетворити мільйони людей на жертв війни в Україні: життєві умови в імперії настільки безнадійні, що шанс вижити під час атак, хоч і мінімальний – сприймається як виграшний квиток.
- Реальний рівень виживання штурмових військ щонайменше близький до 1%, оскільки солдати зазнають каліцтв або гинуть доти, поки не виснажаться.
- З часом кількість таких відчайдушних людей зменшиться, і опір режиму стане менш самогубним, проте шлях до цього тривалий.
Наразі зростаючий світовий хаос провокує нові виклики:
- Україні слід з’ясувати механізми тривалого контрнаступу, що пришвидшать падіння путінського режиму.
- Ризики виникнення інших конфліктів, для яких потрібна військова підтримка, залишаються значними.
Ізраїльсько-американська атака на Іран, що прогнозувалася з поверненням Трампа, є лише частиною масштабних глобальних процесів. Її значення для світового майбутнього поступається лише результатам бойових дій в Україні наступного року. Вічна боротьба Ізраїлю з його параноїдальною суспільною уявою про ворогів, зокрема серед мусульман, є вкрай проблематичною.
Головним наслідком поточної зупинки конфлікту з Іраном стала демонстрація глибоких недоліків західної підтримки України протягом усіх років війни.
Невідома для багатьох реальність — лицемірство, що панує щоразу, коли Ізраїль чи Америка беруть участь у конфлікті, зводить нанівець заяви про захист «західних цінностей», маскуючи боротьбу за виживання народу України.
Особливості війни в Україні
Фундаментальна відмінність української війни від більшості сучасних конфліктів полягає в тому, що це – справжня визвольна війна, боротьба за звільнення від тиранії.
- Жоден конфлікт не є по суті благородним; насильство через сам насильство не приносить слави.
- Проте у деяких випадках воювати необхідно, адже повалення імперських кайданів — це боротьба всіх людей на різних рівнях.
- Якщо опір гнобленню зазнає поразки, знищується сама суть свободи.
Ізраїль, США та Іран
Ізраїль і США не атакували Іран через реальну ядерну загрозу, а через віру в уявну «магію» ядерної зброї, яку «погані» країни не повинні мати.
- Кількість і тип ядерних боєголовок формують уявлення про потужність, проте це припущення лише сприяє ймовірності їх широкого застосування в найближчі роки.
- Світ не закінчиться миттєвими білими спалахами, а пройде через цикл змін, де ядерні вибухи слугуватимуть сигналами сили.
- Якщо сигнал не матиме вирішального ефекту, конфлікти повернуться до кривавих наземних баталій, бо жоден лідер не наважиться знищити суперника і отримати ядерний удар у відповідь.
Війна не змінюється, доки не змінюється влада. Ракетні обміни, як між Індією і Пакистаном, або Ізраїлем/США і Іраном служать катарсисом, але не стають вирішальними подіями. Це – спосіб лідерів демонструвати силу без великого ризику. Що триватиме поки що.
Військові витрати та технології
Українські експерти відзначають, що ефективна вартість життя російського солдата нижча за 1000 доларів. За приблизними підрахунками, це означає:
- $1000, помножені на населення Землі (8 мільярдів), забезпечують тривалу підтримку військової машини Пентагону.
- Через десятиліття у світі з’явиться достатньо ударних безпілотників, здатних ліквідувати ворогів швидше, ніж ядерна війна, яка хоча і катастрофічна, залишить великі території відносно недоторканими.
У теперішній ситуації важливо дотримуватись максимального песимізму та критичності, враховуючи численні непідтверджені заяви політиків і журналістів.
Поточна ситуація в Україні
Поки англомовні ЗМІ зосереджені на ізраїльсько-американських протистояннях з Іраном, бойові дії в Україні залишаються напруженими.
- Тенденції не обіцяють покращення для військової машини Путіна.
- Росія активно використовує технології, проти яких Україна стикається з труднощами, зокрема БПЛА з оптоволоконним управлінням.
- Українське командування уповільнює прийняття відповідних контрзаходів.
- Недолік маневреності таких дронів (через котушку з оптоволокном) робить їх уразливими для дробовиків.
- Переможцем стане той, хто першим розробить на броньовану техніку надійні кріплення з прицільною підтримкою.
- Окуляри доповненої реальності також можуть посилити бойові можливості солдатів.
Військовий потенціал Ірану
Іран – велика і стійка держава; Ізраїль та Америка часто перебільшують ефективність своїх операцій.
- Ядерна програма Ірану зазнала втрат, але за кілька місяців може запустити півдюжини ядерних боєголовок на ракетах, які лишилися цілими.
- Це свідчить про імовірність нових раундів ізраїльських військових дій.
- Проголошення Нетаньягу про «відкидання» ядерної програми Ірану буде забуте, а Трамп, ймовірно, підтримає відволікаючі зовнішні конфлікти.
Українці та їхні союзники спостерігають за послабленням іранського режиму з оптимізмом, оскільки відсторонення мулл могло б стати здобутком для всіх.
Вплив регіональної геополітики
- Іран допоміг Росії у виробництві дешевих ударних безпілотників, але Москва спроможна розвиватися і самотужки.
- Китай сприяє передачі технологій Росії і обмежує підтримку України, розглядаючи війну як засіб викриття слабкості США.
- Пекін все більше впевнений у нестабільності американського лідерства.
Іранські керівники надто покладалися на обіцянки Москви про постачання Су-35 і С-400 для захисту та не врахували досвід Сирії, де Росія не зацікавлена у справжній обороні своїх клієнтів.
Гра залежності між Росією та Вашингтоном залишається незмінною з часів холодної війни.
Помилки Трампа і стратегія Ірану
- Напад на Іран став помилкою Трампа, що вказує на його слабкість і маніпуляції радників.
- Іран надто великий та різноманітний, щоб бути завойованим зовнішнім ударом; режим тримається, поки триває внутрішня війна.
- Іран має на меті розгромити розсіяний запаси високозбагаченого урану перед ураженням ядерних об’єктів і швидко створити бомбу, за допомогою Північної Кореї.
- У результаті Іран стане важливим проксі для Китаю, здатним втягувати США, загрожуючи Ізраїлю.
Удар по режиму можливий лише через масштабне внутрішнє повстання, інакше країна з часом розпадеться, створивши нові загрози для регіону, особливо для ядерного Пакистану.
Логіка ірони і медіа
Ніхто не задається питанням, чому Іран не став ядерною державою за 20 років з моменту заяв Нетаньягу. Логіка не працює у випадку з Ізраїлем.
Подача новин створює ілюзію нищівних ударів по Ірану без серйозної відповіді, що суперечить фактам:
- Ізраїль не міг припинити бойові дії до суттєвого просування, а також змінював обґрунтування війни.
- Стандарти оцінки ефективності обстрілів нерідко довільні, наприклад, очікування тисячі ракет одразу або тривалого домінування в небі.
- Трамп ігнорує можливе тимчасове відключення Фордо від зовнішнього світу.
- Ізраїль публікує мало матеріалів, а іранські ракети часто проникають через протиповітряну оборону.
Від 10 до 20% іранської балістичної зброї долітає до цілей, і це завдає відчутної шкоди військовим об’єктам.
Політичні виклики
Трамп і Нетаньягу провокували Іран атакою, сподіваючись змусити його відповісти і виправдати зміни режиму. Іран утримувався від відповідей, щоб уникнути зіткнення із США.
Єдиним безсумнівним успіхом Ізраїлю стало знищення безпілотниками вищих іранських генералів. Це породило бажання помсти і складні асиметричні відповіді.
Перемир’я означає лише тимчасове припинення ракетних атак, а секретні операції триватимуть.
Україна, Іран, США та Росія
Україна не отримає вигоди від іранської залежності від Москви і Пекіна. Росія зможе апелювати до ізраїльсько-американського досвіду в Ірані, щоб виправдати свої дії в Україні, посилаючись на потенціал ядерної зброї.
- Трамп і Нетаньягу мають усі підстави продовжувати обмежувати військові поставки в Україну, що підтверджується останніми повідомленнями Пентагону.
Ця ситуація відкриває ідеальні умови для Кремля, де:
- Росія виробляє власні ударні дрони.
- Путін демонструє дволикість, підтримуючи Іран, але допускаючи ізраїльські удари, не постачаючи обіцяних систем ПРО.
- Світова спільнота бачить у цьому черговий імперіалістичний напад, що виправдовує агресію Росії в Україні.
Руйнування інституцій і державні системи
Трагедія війни в Ірані полягає у тому, що:
- Ядерна зброя стане жорстким інструментом уявлення сили держав або альянсів.
- Виникне необхідність у постійних конфліктах середнього рівня, що дозволять фальсифікувати важливість бойових дій.
- Це спричинить масштабний колапс інституцій та соціальних сервісів у постраждалих регіонах.
Найстійкішими залишаться локальні інституції, засновані на універсальних цінностях, що підтверджені конкретними діями. Самодопомога і спільнотні об’єднання стануть ключовими рушіями змін, заповнюючи прогалини, поки корпорації та уряди не будуть притягнені до відповідальності.
Вищі структури — суспільство й держава — є штучними системами, які не витримують високої вартості конфлікту. Вони гинуть як інвазивні бур’яни.
Виклики для Сполучених Штатів
Відволікання уваги і ресурсів на війну в Ірані підсилює потребу України завдати контрудар у 2025 році.
- Російська економіка та запаси озброєнь виснажені.
- Якщо Китай усвідомить ситуацію, він може збільшити підтримку Москві вже найближчим часом.
Поведінка Трампа свідчить про те, що він готовий продати Тайвань за мовчазну згоду щодо сфер впливу, але існує ризик, що радикальні радники загострять конфлікт.
Це вказує на потенційну пастку для США, що може радикально змінити світовий баланс сил у Тихоокеанському регіоні.
Стратегічні перспективи нападу Китаю
- Китай не здійснить масштабний бомбардувальний удар на кшталт Перл-Гарбору.
- Реальний сценарій включає зусилля змусити США втягнутися у конфлікт біля Тайваню, послабивши коаліції з Японією.
- Можливі морські карантини, випадкові зупинки й огляди суден у акваторії Тайваню.
Політика Трампа
Використання переговорів по іранській ядерній програмі для прикриття співпраці з Нетаньягу стало ключовим сигналом.
- Йому не можна довіряти, але важливо контролювати його дії.
- Трамп проявляє рішучість лише проти слабких опонентів.
- Після сутички з Зеленським він продовжив військову допомогу Україні.
Загальний напрямок — гучні заяви Трампа втрачають значущість, що є віддзеркаленням нинішньої Америки.
Водночас зростає небезпека, що невинні люди стануть жертвами політичних ігор.
Заключні зауваження
Іронія долі полягає в тому, що корінний опір Тайваню, за підтримки інших союзників без прямої участі США, може перешкодити китайській блокаді і зняттю десанту.
Досвід України демонструє, що помилки світових лідерів створили несподівані можливості.
В умовах наближення «довгої зими» важливо сконцентруватися не на збиранні всього підряд, а на контролі ключових ресурсів. Перевага буде у тих, хто здатен підтримувати автономну технологічну екосистему, незалежно від рівня країни.
Переосмислення державності
Сучасні держави є здебільшого штучними утвореннями, що набирають справжньої легітимності лише через визнання волі і підзвітності народові.
- Конституційні зобов’язання, зокрема відсутність потреби війни без схвалення Конгресу, а також розширена влада федеральної адміністрації на шкоду штатам, ставлять під сумнів легітимність існуючої системи в США.
- Федеральна влада в окрузі Колумбія в умовах сьогодення загрожує основним цінностям, що справді визначають країну.
Ці цінності не мають релігійної чи історичної природи, а випливають із фундаментального прагнення людини до життя, свободи та щастя.
Зв’язок української боротьби з глобальним визволенням
Україна бореться не на догоду Зеленському чи Сирському, а через неможливість іншого вибору.
- Путін зневажає це, називаючи українців «заблудлими росіянами» та виправдовує насильство як засіб «виправлення» їх.
- Ці дії є геноцидом.
- Несприйняття боротьби означає зречення охорони миру й запобігання поширенню ядерної загрози.
Джерело: блог Ендрю Таннера