З глибин козацької доби, з переказів наших пращурів та з тисячолітніх рукописів повертається до України її власний, рідний шрифт.
У Дніпрі відбулася презентація унікального культурного й національного проєкту «Рутенія. Графіка української мови», мета якого — відновити в Україні автентичну абетку, що стане не менш важливим візуальним символом нації поряд із державним прапором і гербом. Наступний крок — запровадження цього шрифту на офіційному державному рівні.
Вперше за понад три століття забуття українці презентували уніфіковану та цілісну систему історично відновлених графем українських літер. У цьому наборі поєднані давні символи, зокрема свастика, пташки, образи людини і традиційний козацький чуб.
### Відродження з глибин століть
Проєкт охоплює реставрацію автентичних рутенських літер, які використовувалися козаками, книжниками, митцями. Усі вони адаптовані до сучасних технологій і втілені в понад 70 шрифтах, що вже захищені авторським правом та запатентовані.
Промоцію проєкту в Дніпрі здійснила відома українська науковиця, каліграфиня та громадська діячка Анжеліка Корнієнко. Вона підкреслила:
> «Це не просто шрифти — це наша ідентичність. Ми не маємо права відмовлятися від спадщини наших пращурів. Без усвідомлення минулого — не буде майбутнього».
### Літери як символи і образи
Кожен шрифт із колекції «Рутенії» несе не лише графічне зображення букви, а й глибокий символічний зміст, тісно пов’язаний із історією, природою та фольклорними мотивами українського народу. Зокрема:
– Літера «К» побудована на основі образу птахів, які символізують свободу.
– Літера «Л» містить хвильку і зображення людини, яка працює на землі, виражаючи шану до праці і коріння.
– В українському письмі не використовували крапки; над буквою «І» ставили хвильки замість них.
– Літера «З» походить від зіркоподібного знаку, що нагадує свастику. За допомогою цього знака козаки орієнтувалися по зірках, зокрема по сузір’ю Великої Ведмедиці, що також називалося «Великий Віс».
Щодо свастики, пані Корнієнко пояснює, що цей знак є українським, із понад сотнею значень у культурі предків, символізує рух, космос і свободу. Однак, на жаль, цей символ був відчужений унаслідок історичних подій.
> «У цьому знаку — велика сила. Він наш, але нацисти вкрали його у нас. Ми не маємо права відмовлятися від спадщини пращурів, бо без знань про минуле не буде майбутнього», — наголосила вона.
### Унікальний національний проєкт
«Рутенія» — єдиний в Україні проєкт у сфері шрифтового дизайну, який отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка. Автором проєкту є Василь Чебаник — заслужений діяч мистецтв, професор, член-кореспондент Національної академії мистецтв України.
Проєкт пропонує закласти основою нової національної абетки шрифти, розроблені в межах «Рутенії», а також створити на їхній базі сучасні цифрові версії.
### Навіщо прагнуть реформувати шрифт
Основна мета авторів полягає в тому, щоб нова абетка стала обов’язковою державною нормою. Водночас Анжеліка Корнієнко визнає, що для цього потрібен час, передусім, щоб у медіа-просторі сформувалося міцне почуття української ідентичності. Водночас вона сподівається, що це відбудеться, оскільки, окрім історичної значущості, новий шрифт має привабливий вигляд і ним легко опанувати письмо.
> «Коли впроваджували московську абетку, її вважали найгіршою, і вона лишається такою й донині. Нам потрібно викорінити її і повернути справжнє рідне письмо. Українська абетка — ідеальна», — зауважила вона.
За словами Анжеліки Корнієнко, це не просто питання шрифту. Це — про ідентичність, культурну спадкоємність і міць нації, яка пам’ятає себе.
> «Національна абетка — це третій ключовий символ державності після прапора і герба. У той час як більшість країн мають свої традиційні алфавіти (Грузія, Ізраїль, Вірменія), Україна досі користується московською кирилицею, ввезеною і нав’язаною штучно. «Рутенія» покликана змінити цю ситуацію», — резюмувала Корнієнко.
