Дмитро Стус, син видатного українського поета Василя Стуса, поділився своїми неоднозначними спогадами про життя у Радянському Союзі. У розмові з журналісткою Еммою Антонюк, переданій порталом “Патріоти України”, він наголосив, що його особистий досвід перебування в СРСР не був суто негативним.
Дмитро Стус відзначив низку позитивних моментів у своєму житті за радянських часів:
– отримання медичної допомоги;
– здобуття освіти;
– участь у спелеології;
– захоплення туризмом;
– дружба з людьми з різних куточків країни.
Водночас він підтвердив, що через статус «син ворога народу» стикнувся з численними обмеженнями. За його словами, він був одним із найбільш зневажених і принизливих осіб у тому суспільстві, йому було закрито більше можливостей, ніж багатьом іншим.
У відповідь на запитання про наявність сентиментів до Радянського Союзу Дмитро Стус заявив: «Я просто не думаю, що все можна малювати білою і чорною фарбами. Потрібно розглянути все, що було зроблено, все, що існувало».
Крім того, Дмитро Стус поділився спогадами про скрутний період після повернення батька до Києва у 1979 році, коли він був ще підлітком. Він згадав гострий діалог із Василем Стусом, який відбувався в той непростий період:
1. Спершу батько не виховував сина, проте пізніше зажадав певних прав.
2. Дмитро пояснив, що батько не має на це жодних підстав, оскільки довгий час його не було поруч.
3. У розпал суперечки батько підвищував голос і навіть намагався підняти руку, але Дмитро вистояв, заявивши: «Чого ти на мене голос підвищуєш? Я людина».
4. На це Василь Стус відповів: «Ти? Людина? Ні, ти ще ніхто. Ти ще не падав і не намагався піднятися. Коли впадеш раз, два, три, п’ять — тоді, можливо, станеш людиною, а це дано далеко не кожному».
Інформація, оприлюднена на цій сторінці, не має жодного відношення до редакції порталу patrioty.org.ua. Усі права та відповідальність за зміст належать фізичним та юридичним особам, які опублікували цей матеріал.
