Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський 30 червня дав велике інтерв’ю ТСН — про фронт, можливий наступ Росії з півночі, загрозу з боку Білорусі, мобілізацію в РФ та ядерні погрози Кремля. Нижче — головне з розмови без зайвих військових формулювань.
Загалом Сирський наголосив, що ситуація складна, але не статична: активність російських військ, за його оцінкою, зменшилася приблизно на третину, хоча кількість штурмів усе ще висока.
Наступ з півночі — Брянщина як найреалістичніший сценарій
Однією з головних тем стала загроза нового наступу з півночі. Найреалістичнішим сценарієм Сирський назвав дії з території Брянської області РФ. Ідеться не про прямий штурм Києва — як один із можливих напрямків росіяни можуть розглядати Чернігівську область. Мета зрозуміла: розтягнути лінію фронту, змусити Україну перекидати резерви й додати навантаження Силам оборони.
Білорусь — ризик, який не списують з рахунків
Окремо головнокомандувач говорив про Білорусь: командування має враховувати навіть найгірші варіанти. За його словами, Путін міг доручити російському Генштабу прорахувати різні наступальні операції, зокрема й зі сценарієм використання білоруської території. Втім, що Мінськ знову наважиться надати свою землю як плацдарм, Сирський ставить під сумнів — хоча й не радить цей ризик ігнорувати.
Удари по логістиці РФ уже змінюють фронт
Українські удари по мостах і логістичних шляхах Росії, за словами Сирського, вже позначаються на ситуації — а логістика на війні нерідко важить більше, ніж здається. Кілька цифр, які він навів: російське угруповання разом з оперативним резервом — близько 722 тисяч військових; кількість активних напрямків наступу скоротилася з 13 до 7, і з них основними лишаються 4; щодня фіксують приблизно 240–260 штурмових дій, причому майже 45%, а часом до 50% із них — це вже наступальні дії українських підрозділів. Тобто фронт не завмер: Сили оборони не лише стримують ворога, а й діють активно на окремих ділянках.
670 квадратних кілометрів — що звільнили від початку 2026-го
Від початку 2026 року, за словами Сирського, вдалося звільнити понад 670 квадратних кілометрів. Ці результати він пов’язав із кампанією 2025-го, метою якої було поступове виснаження російських угруповань, зростання втрат ворога й обмеження його здатності наступати одразу на багатьох напрямках.
Нова мобілізація в РФ — чому Кремль може почекати до виборів
Нову мобілізацію в Росії Сирський не виключив — такий сценарій, за його словами, лишається можливим завжди. Ймовірно, Кремль піде на це після виборів до Держдуми РФ (заплановані на 18–20 вересня 2026 року): до того влада може уникати непопулярних рішень, а далі ситуація здатна змінитися. Для України це означає готовність до різних варіантів, надто тих, що збільшать чисельність російських військ на фронті.
Ядерний шантаж — наскільки реальна загроза зараз
Торкнулися й ядерних погроз. Сирський нагадав, що Кремль використовує цю риторику від початку вторгнення, і припустив, що наразі Путін навряд чи наважиться на реальне застосування — це остаточно поставило б його поза законом у світі. Ідеться саме про оцінку ймовірності зараз, а не про зникнення загрози: різні сценарії Україна враховувати мусить, бо погрози Росія не раз пускала в хід як інструмент тиску.
«Скеля» — «ганебна історія», яку розслідують
Прозвучала й тема 425-го окремого штурмового полку «Скеля» — Сирський назвав ситуацію ганебною історією, наголосивши, що військовий не має гинути в тилу, а має готуватися до захисту держави. Відомо, що перевірки в полку проводили ще взимку, а кримінальні справи вже в роботі.
Ротації та корпусна медицина — що змінюють в армії
Говорив головнокомандувач і про внутрішні зміни. Для бійців, які понад 60 діб лишаються на позиціях, в армії розробили інструкцію із заміни, а контроль за цим ведуть на різних рівнях, зокрема через Головний командний центр ЗСУ. Окремо Сирський повідомив про створення корпусних медичних батальйонів — наразі їх уже три; вони мають краще планувати евакуацію поранених під час і оборонних, і наступальних дій.
Коротко — головне з інтерв’ю
Найважливіше зводиться до кількох тез: Росія може готувати наступальні дії з боку Брянщини, а загрозу з Білорусі враховують, хоч Сирський і сумнівається в повторному використанні її території; активність РФ на фронті впала приблизно на третину, а українські удари по логістиці вже даються взнаки; від початку 2026-го звільнено понад 670 км²; нова мобілізація в РФ можлива після виборів до Держдуми; ядерні погрози лишаються елементом тиску; а всередині ЗСУ посилюють контроль за ротаціями й розбудовують корпусну медицину.
Навіщо це знати українцям
Інтерв’ю вийшло радше конкретним, ніж парадним, — з напрямками, цифрами, ризиками й деталями підготовки армії. Коли звучать слова про наступ РФ, загрозу з Білорусі чи мобілізацію, за заголовком хочеться бачити й контекст. Сирський показав, що командування прораховує різні сценарії — і найреалістичніші, і найгірші, — тому північ, Чернігівщина, Брянщина, ротації, логістика й резерви зараз згадуються так часто.
