Термін, який президент США Дональд Трамп встановив для Росії, щоб вона припинила війну проти України або зіткнулася з серйозними економічними санкціями, спливає у п’ятницю. Проте досі залишається незрозумілим, які подальші кроки має намір здійснити Трамп на тлі ініціатив, спрямованих на організацію зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.
На початку цього тижня Трамп пообіцяв запровадження нових санкцій щодо Російської Федерації, хоча і висловив сумнів у їхній дієвості. У середу Білий дім оголосив, що він і надалі планує застосувати так звані "вторинні санкції" проти країн, які продовжують купувати російські енергоносії.
Однак уже в четвер, після ініціації підготовки до потенційної особистої зустрічі з Путіним, Трамп виявив меншу рішучість. "Все залежатиме від нього", — зазначив президент США, маючи на увазі Путіна, відповідаючи на питання, чи актуальний ще його ультиматум.
Крім того, американський лідер розглядає інші можливості впливу на Росію, зокрема заходи проти так званого "тіньового флоту" Кремля, який використовується для обходу накладених санкцій, повідомили представники адміністрації. Водночас посадовці шукають шляхи посилення контролю за дотриманням чинних обмежень, пише CNN.
Західні ЗМІ інформують про те, що деякі європейські чиновники приватно висловлюють занепокоєння: саміт може стати черговою спробою Путіна затягнути конфлікт і одночасно уникнути посилення санкцій зі сторони США. Тим часом кілька лідерів Європи провели телефонні переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск після розмови із Зеленським зауважив, що помічає сигнали, які можуть свідчити про майбутнє замороження війни. Він сказав: "Інтуїція підказує мені, що, можливо, замороження конфлікту — не завершення війни, проте це ближчий варіант сьогодні. Є на це певна надія. Сам ультиматум цього дня спливає. Президент Зеленський лишається обережним, але водночас оптимістичним".
Тим часом, за інформацією CNN, Трамп не хоче виглядати тим, кого веде за носа Путін — лідер, який дедалі більше його розчаровує та якого він звинувачує у нещирості. Водночас Трамп прагне укласти мирну угоду і, здається, готовий особисто вислухати пропозиції російського президента. Американські посадовці у четвер підкреслили, що жодних рішень щодо формату, дати й місця переговорів ще не ухвалено.
Раніше Трамп неохоче вводив нові санкції проти Кремля, побоюючись, що це може відштовхнути Путіна від переговорного процесу. Його цьоготижнева загроза запровадження санкцій як проти Росії, так і проти покупців її енергоресурсів стала найреальнішим кроком до впровадження нових обмежень. Зокрема, у середу він оголосив про додатковий 25% митний збір для Індії, що набуде чинності пізніше цього місяця, як реакція на імпорт російської нафти.
Потенційну зустріч між Трампом і Путіним обговорювали обидві сторони вже певний час. CNN аналізує, чому кожній із них може бути вигідно провести переговори саме зараз, а також розглядає можливі варіанти завершення військового конфлікту в Україні.
Якщо зустріч відбудеться, одним із ключових завдань США є організація тристороннього саміту за участю президента України Володимира Зеленського — формату, який Росія відкинула раніше, зокрема у травні в Стамбулі. Російська сторона, ймовірно, намагається за допомогою Путіна повернути Трампа на бік кремлівського наративу.
CNN виділяє п’ять потенційних сценаріїв завершення війни в Україні:
-
Путін погоджується на безумовне припинення вогню
Цей варіант вважається малоймовірним. Кремль навряд чи погодиться на припинення бойових дій із збереженням існуючих ліній фронту — саме такого формату в травні наполягали США, Європа та Україна під загрозою санкцій. Росія відмовилася від таких умов, а Трамп відмовився від посилених санкцій, надаючи перевагу низькорівневим переговорам у Стамбулі, які не принесли результатів. Попередні 30-денні перемир’я на початку року, що торкалися енергетичної інфраструктури, виконувалися частково і не дали суттєвих змін.
Зараз Кремль намагається конвертувати тимчасові здобутки на фронті у стратегічні переваги, не бажаючи зупиняти наступ доти, доки він триває. Навіть ризик введення вторинних санкцій щодо Китаю та Індії, які поки що ігнорують тиск США, навряд чи змінили б нинішню військову тактику Росії. До жовтня Путін вправно розраховує продовжити наступ, оскільки вважає, що має перевагу.
-
Прагматизм і подальші переговори
Конфлікт може перейти до фази перемовин із перспективою укладання домовленостей про нові переговори восени, коли лінії фронту будуть фактично зафіксовані – як військово, так і в буквальному значенні із настанням холодної пори. У цей період Кремль теоретично може захопити міста Покровськ, Костянтинівку та Куп’янськ, що дасть вигідну позицію для втримання напруги взимку та перегрупування сил.
Після цього Росія може поновити військові дії у 2026 році або використати дипломатію для легалізації своїх здобутків. Путін також може порушувати питання щодо виборів в Україні, намагаючись підірвати авторитет Зеленського або замінити його на більш лояльного кандидата.
-
Україна витримує наступні два роки
Завдяки військовій допомозі з боку США та Європи, Україна зможе мінімізувати територіальні втрати найближчими місяцями, а у разі невдач російських військових Путін може погодитися на перемовини. Попри можливу втрату Покровська і загрозу іншим східноукраїнським містам, наступ Росії може знову сповільнитися, а Кремль відчує тиск санкцій і економічну стагнацію.
Європейські країни вже розробляють схеми створення "сил стримування" — тисячі військовослужбовців НАТО з Європи, які планують розмістити поблизу Києва та інших великих міст. Вони надаватимуть логістичну й розвідувальну підтримку Україні в період відбудови та сформують потужний стримуючий фактор, аби Москва залишила фронт без змін.
CNN вважає цей сценарій оптимальним для України.
-
Катастрофічний варіант для України та НАТО
Путін може розраховувати на розкол у єдності Заходу після саміту з Трампом, який покращить відносини між США та Росією, але залишить Україну сам на сам із агресором. Європа намагатиметься максимально підтримати Київ, однак без американської допомоги це не зможе кардинально змінити баланс сил.
Невеликі територіальні здобутки на сході України можуть перерости у тривалу руйнівну поразку українських сил на відкритих просторах між Донбасом, Дніпропетровщиною, Запоріжжям та Київщиною. Українська оборона опиниться у вразливому положенні, а кадрова нестача в армії може перерости у політичну кризу, особливо якщо Зеленський вимагатиме ширшої мобілізації.
Європейські країни визнають, що краще боротися з Росією на території України, а не пізніше — у ЄС. Втім, політична воля вести війська в Україну відсутня. Кремль просуватиметься далі, а НАТО не зможе сформувати єдиної відповіді — це стане масштабним викликом для безпеки Європи та фактично означатиме втрату суверенітету України.
-
Катастрофа для Путіна: повторення радянського сценарію в Афганістані
Росія може продовжити війну втрачаючи тисячі військових щотижня при мінімальних територіальних досягненнях. Водночас санкції послаблять союз із Китаєм і зменшать доходи від торгівлі з Індією.
Запаси Фонду національного добробуту можуть вичерпатися, а надходження до бюджету будуть падати. У московській еліті зростатиме невдоволення через відмову Кремля від дипломатичних шляхів врегулювання і вибір виснажливої конфронтації з НАТО.
Трамп перетвориться на "кульгаву качку", і після проміжних виборів у США зовнішня політика повернеться до традиційної протидії Москві і її союзнику — Пекіну.
У такій ситуації Кремль стикнеться з моментом, коли непоступливість і економічні труднощі призведуть до внутрішньої кризи. Аналогічні помилки призвели до поразки СРСР в Афганістані. Ознаки слабкості Путіна вже спостерігалися, наприклад, під час короткочасного заколоту, організованого його соратником Євгенієм Пригожиним.
Путін може здаватися сильним, поки раптово не стане очевидно, що він слабкий, як це було з радянською Росією і раніше з російським лідером. Проте цей сценарій лишається найкращою сподіванкою для західних стратегів, які не бачать можливості повномасштабного залучення НАТО у війну або самостійної перемоги Києва.
Жоден із перерахованих сценаріїв не є безпроблемним для України — лише один передбачає фактичну військову поразку Росії і мінімальні загрози для європейської безпеки. Також варто звернути увагу, що жоден із них не може бути втілений лише за результатами зустрічі Трампа з Путіним без активного залучення України до будь-яких домовленостей.
