Під час зустрічі з Дональдом Трампом британський король Карл III тонко підняв питання необхідності підтримки України у боротьбі проти російської агресії, повідомляють провідні світові ЗМІ. Водночас західні медіа відзначають певний скепсис європейських лідерів щодо готовності президента США ввести нові санкції проти Москви — очевидно, що рішення відкладається.
Іноземні джерела також звертають увагу на те, що Україна почала навчати Польщу методам боротьби з російськими безпілотними літальними апаратами, а паралельно Київ здійснює перенесення частини виробництва зброї до Данії, адже деякі країни НАТО прагнуть перейняти український досвід.
Більше деталей про те, що писали міжнародні ЗМІ цього тижня, можна дізнатися у матеріалі Gazeta.ua.
“Україна – це тест для британської м’якої сили у впливі на Трампа”, CNN, США
У виступі на вечері з Дональдом Трампом, коли учасники уникали прямих геополітичних натяків, король Карл III зробив вражаюче згадування про Україну.
Король зауважив:
“У двох світових війнах ми спільно боролися, щоб подолати сили тиранії. Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми разом із союзниками підтримуємо Україну, щоб стримати агресора та забезпечити мир”.
Це було делікатне, але вагоме нагадування гостю про необхідність участі США у стримуванні Росії — завдання, що має нагальний характер. Водночас Дональд Трамп продовжує вагатися щодо запровадження нових санкцій і дратується через позицію президента України, який не погодився на певну угоду.
Українське питання серед розмаху і помпезності візиту виступає ковтком свіжого повітря, що демонструє спроможність британської м’якої сили переконати Трампа посилити тиск на Володимира Путіна.
Деякі європейські чиновники сподіваються, що це допоможе Трампу усвідомити історичну роль Сполучених Штатів у питанні європейської безпеки та усвідомити нові заклики до дій зі сторони європейських колег щодо Росії.
Трамп також зустрівся з прем’єр-міністром Великобританії Кіром Стармером, який докладає зусиль, аби переконати його зайняти більш жорстку позицію стосовно російської агресії.
Звернення Карла III до теми війни було ретельно підготовленим і погодженим із британським урядом. Король добре ознайомлений із ходом переговорів про припинення вогню і неодноразово висловлював підтримку Україні. Зокрема, це було помітно у березні під час прийому президента Володимира Зеленського через кілька днів після його зустрічі з Трампом у Білому домі.
Президент Зеленський подякував Карлу за його непохитну підтримку й заявив:
“Коли тиранія знову загрожує Європі, ми маємо триматися разом, а Велика Британія продовжує відігравати провідну роль у захисті свободи на багатьох фронтах”.
Одначе, ще перед вильотом до Сполученого Королівства Трамп знову висловив розчарування Зеленським, звинувативши його в перешкоджанні досягненню угоди, яка б припинила війну.
Президент США заявив:
“Він має взятися за справу і укласти угоду. Це необхідно.”
З січня Трамп намагався стати посередником у припиненні війни в Україні. Однак низка самітів із Путіним на Алясці, Зеленським і європейськими лідерами в Білому домі не просунули переговорний процес.
Росія наполягає на максималістських вимогах, включно з окупацією всього Донбасу та гарантією, що Україна ніколи не приєднається до НАТО. В останні дні російські безпілотники порушили повітряний простір Польщі, викликавши ескалацію й обурення у Європі. Це змусило європейські країни пообіцяти посилити військову присутність у регіоні, але США утримуються від подібних кроків.
Проте, за словами Трампа, український президент має погодитися на угоду, а активні дії щодо тиску на Путіна повинні взяти на себе європейські країни, а не Сполучені Штати.
Трамп наголосив:
“Європа мусить припинити купувати російську нафту. Вони багато говорять, але головне – перестати підтримувати Росію нафтою”.
Попри спроби Європи обмежити імпорт російської нафти і газу, деякі країни, наприклад Угорщина, продовжують робити закупівлі.
Таким чином, оптимізм європейців щодо запровадження нових санкцій США стрімко тане — нинішні вимоги Трампа розглядають як черговий спосіб відтермінування покарання Росії за агресію.
“Польща звертається до України за досвідом у боротьбі з безпілотниками”, ABC, США
Польща активно опирається на досвід України у застосуванні дронів у бойових діях, започатковуючи спільні військові тренування та виробничі проєкти, зазначили у четвер офіційні представники з Варшави та Києва.
Роль безпілотників в обороні та нападі стала ключовою на полі бою за 3,5 роки війни, докорінно змінивши методи ведення бою. Інші держави прагнуть освоїти ці новітні та динамічні військові технології.
Міністр оборони України Денис Шмигаль повідомив, що він разом із польським колегою Владиславом Косиняком-Камишем підписали меморандум про створення спільної робочої групи з питань безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Співпраця передбачає:
- випробування нових методів перехоплення дронів;
- обмін досвідом у сфері боротьби з БПЛА;
- забезпечення кращої сумісності збройних сил обох країн.
Нещодавній інцидент із порушенням повітряного простору Польщі російськими дронами загострив напруженість на Східному фланзі Європи щодо територіальних амбіцій Москви. Війна триває, попри багатомісячні зусилля Трампа з пошуку припинення конфлікту, включно з самітом на Алясці.
НАТО оголосило про підсилення оборонних можливостей на східному фланзі, який межує із Білоруссю, Росією та Україною. У відповідь Москва демонструє звичайну й ядерну військову міць на спільних з Білоруссю навчаннях, що посилює стурбованість Заходу.
Міністри оборони України і Польщі також підписали у Києві угоду про поглиблення оборонної співпраці.
За словами Шмигаля:
“Ми виводимо співпрацю в сфері безпеки на новий рівень у відповідь на російський терор, який загрожує Україні та іншим європейським країнам.”
Українські війська протиповітряної оборони повідомили, що 48 з 75 ворожих безпілотників було збито у четвер.
Президент Зеленський відзначив, що удари по енергетичній та залізничній інфраструктурі спрямовані на дестабілізацію постачань і створення соціальної напруги.
Водночас Україна розробляє далекобійні безпілотники і ракети, які можуть переносити бойові дії на російську територію, а не лише захищатися.
Варто відзначити, що українські війська дедалі частіше атакують російські нафтопереробні заводи.
Зокрема, два безпілотники влучили в завод “Нафтохім Салават”, що належить “Газпрому” в республіці Башкортостан, спричинивши масштабну пожежу. Для України така ціль знаходиться за понад 1000 км від фронту.
Ці атаки мають стратегічне значення, оскільки Росія є другим найбільшим експортером нафти у світі, а доходи від цього сектору критично важливі для фінансування її збройних сил. Активність українських дронів, разом із сезонним зростанням попиту, також спричинили дефіцит палива на російських заправках.
“Україна починає переносити виробництво зброї до країн НАТО”, Business Insider, США
Оборонна промисловість України розміщує частину своєї діяльності в Данії. Це дозволяє українським виробникам отримати захист від російських ракетних ударів, а також донести бойовий досвід України до європейських партнерів.
Міністерство промисловості та фінансів Данії повідомило на початку місяця, що оборонна компанія Fire Point з України починає виробничі процеси на території країни. Це вважається важливим кроком у зміцненні безпеки України та відкриває нові можливості для співпраці з датськими й європейськими підприємствами.
Проєкт став першим етапом ініціативи “Будуємо для України”, на яку Данія виділила понад 50 мільярдів доларів на підтримку українських оборонних компаній.
Основні цілі проєкту:
- створення виробництва, яке не приховується та не розривається через небезпеку ракетних ударів і атак дронів;
- забезпечення стабільності виробничих процесів;
- полегшення співпраці з європейськими компаніями.
Для Данії та її союзників кооперація з українськими оборонними компаніями відкриває безцінний досвід у виготовленні озброєння для ведення масштабних бойових дій.
Попри те, що наразі проєкт публічно охоплює лише одну українську компанію, яка виробляє дрони і ракети, є плани також виробляти ракетне паливо в Данії для потреб України. Решта підприємств, що випускають гаубиці, ракети та безпілотники, продовжують працювати в межах України.
Генеральний директор Національної асоціації оборонної промисловості України Сергій Гончаров, яка об’єднує близько 100 компаній, підкреслив, що такий розвиток дає змогу збільшити обсяги виробництва з меншими ризиками. Окрім того, додаткове фінансування сприяє нарощенню потенціалу українських виробників, які мають значні потужності, але обмежені державним оборонним бюджетом.
Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен зауважив, що цей підхід гарантуватиме, що “виробництво не може бути зупинене російськими атаками”.
В Україні деякі важливі виробничі об’єкти піддавалися ударам, наприклад, завод імені Малишева, який спеціалізується на виготовленні танків. Попри численні ракетні атаки йому вдалося відновити діяльність та підтримувати виробництво.
Нова ініціатива суттєво підвищить безпеку виробничих процесів. Росія раніше погрожувала ударами по західних цілях, зокрема базах НАТО, де потенційно можуть розміщуватися українські винищувачі F-16, проте не наважилася провокувати серйозний конфлікт.
Гончаров також підкреслив, що українські компанії мають бути мобільними, оперативно змінювати розташування виробництва та забезпечувати наявність бомбосховищ, що потребує ретельного планування та ресурсів. Ідеальним варіантом є організація виробництва під землею, проте це дорого та не завжди реалізовано.
Втрати обладнання під час атак можуть призвести до багатомісячних затримок і навіть поставити під загрозу контракти, важливі для фінансової стабільності компаній, а також призвести до втрати кваліфікованих кадрів.
Гендиректор української компанії Himera, що спеціалізується на системах безпечного зв’язку, Міша Рудомінський розповів, що підприємствам доводиться розподіляти виробництво на кілька майданчиків і накопичувати запаси в різних місцях, щоб уникнути створення великої цілі, на яку Росія могла б спрямувати атаки. За його словами, деякі компанії мають 5, 10, навіть 15 локацій, при цьому кожна з них налічує всього декілька десятків працівників.
Данія розглядає підтримку української оборонної промисловості не лише як акт солідарності, а й як елемент власної безпеки. З огляду на загрози з боку Росії, Данія готується до можливих атак на країни НАТО в найближчі роки.
Таким чином, останні міжнародні новини висвітлюють складні та багатоаспектні процеси навколо підтримки України у її протистоянні російській агресії, у тому числі дипломатичні зусилля на вищому рівні, активну військову співпрацю зі стратегічними партнерами та заходи із забезпечення безпеки оборонної промисловості.
