Європейська спільнота позитивно відреагувала на новину, яка надійшла в ніч на четвер, про підписання Ізраїлем і Хамасом першого етапу мирного плану, представленого президентом США Дональдом Трампом. Водночас багато політичних лідерів підкреслили, що це лише початковий крок, який має стати підґрунтям для реалізації дводержавного рішення, яке, за переконанням ізраїльського керівництва, є червоною лінією.
Французький президент Еммануель Макрон заявив у четвер вранці на платформі X, що цей договір “повинен ознаменувати кінець війни та початок політичного вирішення на основі двохдержавного підходу”. Він також додав, що Франція готова сприяти досягненню цієї мети, і повідомив про заплановану зустріч у Парижі з міжнародними партнерами, заплановану на післяполудень.
У заході візьмуть участь міністри закордонних справ Німеччини, Єгипту, Об’єднаних Арабських Еміратів, Іспанії, Італії, Йорданії, Катару, Великої Британії та Туреччини, а також верховний представник ЄС із закордонних справ і Макрон. Мета цієї зустрічі – “узгодити основні параметри періоду ‘після’ воєнних дій (безпека, управління, відновлення)” та конкретизувати умови для колективної відповідальності, зазначили у Парижі.
Оголошена вночі Дональдом Трампом угода передбачає наступні кроки:
1. Визволення останніх ізраїльських заручників із сектора Газа.
2. Відпущення Ізраїлем приблизно 2 тисяч палестинських в’язнів.
3. Забезпечення безперешкодного проходу гуманітарної допомоги, яка життєво необхідна для блокованої території.
4. Виведення ізраїльських військ із лінії фронту.
Лідери Європейського Союзу, подібно до Макрона, назвали цей крок “можливістю”, яку слід максимально використати для закладання основ стабільного миру, який буде “закріплений” у дводержавному рішенні. Голова Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн у заяві підкреслила: “ЄС продовжить підтримувати оперативну та безпечну доставку гуманітарної допомоги в Газу. А коли настане відповідний час, ми будемо готові допомогти з відновленням і реконструкцією”. Аналогічну підтримку висловила голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас, запевняючи, що “Союз зробить все можливе для підтримки реалізації цієї угоди”.
Президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас також висловив сподівання, що цей компроміс “слугуватиме прелюдією до досягнення стійкого політичного рішення, яке покладе край ізраїльській окупації та призведе до створення палестинської держави відповідно до кордонів 4 червня 1967 року”.
Втім, Ізраїль, ймовірно, не надасть великого значення таким закликам. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу місяць тому під час відвідання незаконного поселення на окупованих територіях Західного берега чітко заявив, що уряд Ізраїлю “виконає обіцянку, що не буде палестинської держави”. У інтерв’ю Euronews у неділю він назвав створення палестинської держави “найвищою нагородою для Хамасу після найжорстокішої різанини єврейського народу з часів Голокосту”. Крім того, він різко розкритикував країни ЄС, які нещодавно зробили кроки до визнання Палестини, та уїдливо поставився до ролі Євросоюзу в миротворчих процесах, назвавши його “відсутнім” і “нерелевантним”.
З іншого боку, Європейська Комісія оголосила про намір призупинити двосторонню підтримку Ізраїлю та частково призупинити торгівельні положення угоди про асоціацію з Тель-Авівом. Для впровадження цього рішення потрібна кваліфікована більшість голосів серед 27 держав-членів ЄС, однак декілька країн, серед яких Німеччина, Італія, Угорщина та Чехія, неодноразово блокували такі ініціативи щодо санкцій проти Ізраїлю.
Італійський прем’єр-міністр Джорджія Мелоні у своїй першій заяві на підтримку угоди не згадала про дводержавне рішення, так само як і німецький міністр закордонних справ Йоган Вадефуль. Незважаючи на це, обидва запевнили, що їхні країни готові надати підтримку у подальших миротворчих кроках, а також у стабілізації та відновленні Гази. Іспанський прем’єр Педро Санчес, який активно виступає за жорсткіші санкції для Ізраїлю з боку ЄС, закликав дивитися в майбутнє “з надією”, але також “з відчуттям справедливості та пам’яті”.
Прес-секретар Єврокомісії Ануар Ель Аноуні в коментарі журналістам у четвер підкреслив, що “ЄС має всі умови для вагомого внеску у мирний план президента Трампа” і “займає важливу роль” у цьому процесі. Він наголосив на наявності у Союзу унікального досвіду в низці сфер, які є фундаментальними для постконфліктного періоду в Газі. Зокрема, розглядаються варіанти внесків у гуманітарне фінансування, місії у рамках Спільної політики безпеки та оборони (CSDP) та відбудову території.
Оголошення Трампа відбулося всього через два дні після другої річниці жорстокої атаки, проведеної Хамасом — терористичною організацією, визнаною як ЄС, так і США — у якій загинули близько 1200 ізраїльтян, а понад 250 було захоплено у заручники. З 48 заручників, що залишаються, приблизно 20 досі живі.
За даними Міністерства охорони здоров’я Гази, яке контролюється Хамасом і не відрізняє цивільних від бойовиків у своїх підрахунках, у результаті військових операцій Ізраїлю після цих подій загинуло понад 65 000 палестинців.
Водночас значні виклики залишаються у реалізації другого етапу мирного плану щодо Гази, який передбачає демілітаризацію регіону, роззброєння Хамасу та розгортання міжнародної стабілізаційної місії.
