У середу, 29 жовтня, Печерський районний суд міста Києва розглянув справу щодо обрання запобіжного заходу колишньому генеральному директору НЕК “Укренерго” Володимиру Кудрицькому. Йому було обрано тримання під вартою строком на два місяці в межах кримінального провадження, що стосується зловживання службовим становищем та незаконного заволодіння коштами державного підприємства.
Про це поінформувала кореспондентка Суспільного.
Суд повністю задовольнив клопотання прокуратури і призначив Кудрицькому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 грудня з можливістю внесення застави на суму 14 мільйонів гривень.
Екскерівника “Укренерго” підозрюють у зловживанні службовими повноваженнями, пов’язаному з укладенням договору на будівництво огорожі з компанією, яка не виконала свої зобов’язання. Тендер на виконання робіт було проведено у 2018 році, та підрядник отримав аванс. Укренерго повернуло кошти, стягнувши банківську гарантію, оформлену як забезпечення авансового платежу.
Володимир Кудрицький категорично відкидає всі звинувачення. Він зазначив, що в матеріалах провадження відсутні будь-які факти або документи, які б підтверджували його вплив чи причетність до укладання договору на банківську гарантію між переможцем тендеру та банком “Конкорд”.
Він заявив:
«Виходить, що мене звинувачують у тому, що “Укренерго” стягнуло банківську гарантію з недобросовісного підрядника в межах захисту своїх інтересів.»
На початку судового засідання кілька народних депутатів висловили готовність взяти Володимира Кудрицького на поруки. Зокрема, у залі були присутні представники парламентських фракцій:
- від партії “Голос” — Ярослав Железняк, Інна Совсун та Максим Хлапук;
- від партії “Слуга народу” — голова комітету з енергетики Андрій Герус та голова комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна.
Прокурор під час засідання оголосив обвинувачення та наголосив на ризиках, пов’язаних із можливістю втечі підозрюваного. Слідство вважає, що він може переховуватися, враховуючи наявність трьох дорослих дітей, а також потенційну спроможність виїхати за межі країни.
Прокурори домагалися тримання Кудрицького під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 13 730 000 гривень. Додатково до цього передбачалися такі обов’язки на підозрюваного:
- не залишати місце проживання без попереднього повідомлення;
- носити електронний засіб контролю (браслет);
- здати закордонний паспорт.
Захисник Кудрицького заявив, що вважає підозру необґрунтованою через те, що матеріали справи містять лише договори з підписом ексочільника та почеркознавчу експертизу, не маючи інших переконливих доказів. Він звернув увагу на те, що рапорт про ризики переховування і знищення доказів датовано тим самим днем, що й затримання — 28 жовтня о 9:00 — що викликає сумніви щодо правдивості цих висновків. Також адвокат зазначив, що жоден із членів родини Кудрицького на момент затримання не мав при собі закордонного паспорта.
Захисник просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокуратури щодо застосування запобіжного заходу і подав клопотання про взяття Кудрицького на поруки.
Суд задовольнив клопотання про взяття на поруки від Інни Совсун і Максима Хлапука. Водночас клопотання Ярослава Железняка було відхилене, оскільки він залишив залу судового засідання.
Сам Володимир Кудрицький вважає ці звинувачення необґрунтованими та заперечує будь-які наміри переховуватися. Він наголосив, що його родина планувала поїздку на відпочинок. За його словами, справа розглядається вже сім років, за цей час він жодного разу не перешкоджав слідству і має бездоганну репутацію в енергетичній сфері.
Кудрицький заявив:
«Я маю намір довести абсурдність підозри та те, що не мав жодних контактів із особами, причетними до неправомірних дій.»
Захисник Микола Грабик також переконаний в необґрунтованості підозри, наголошуючи, що матеріали провадження не містять жодних доказів незаконного заволодіння майном або грошовими коштами.
Нагадуємо, що напередодні у Львівській області співробітники Державного бюро розслідувань затримали колишнього очільника НЕК “Укренерго” Володимира Кудрицького.
Згодом у ДБР повідомили, що підозру йому висунули за частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство, вчинене за попередньою змовою групою осіб у особливо великих розмірах).
Обшуки у Володимира Кудрицького
Вранці 21 жовтня працівники Державного бюро розслідувань провели обшуки за місцем проживання Кудрицького. В рамках розслідування йдеться про можливе зловживання службовим становищем та привласнення коштів державної компанії. Основні підозри пов’язані з:
- штучним завищенням обсягів вирубки лісу;
- завищенням вартості робіт у процесі будівництва енергетичних магістралей.
Обшуки також відбулися у приміщеннях компанії “Укренерго”, офісах підрядних організацій та інших локаціях, які слідство вважає причетними до можливих схем.
За інформацією видання “Економічна правда”, правоохоронці відкрили не одне кримінальне провадження щодо можливих зловживань Кудрицького під час його керівництва “Укренерго”.
У соцмережі Facebook Володимир Кудрицький охарактеризував обшуки як “абсурдні” та заявив, що ця справа має політичний характер. Зокрема він вказав, що обшук автомобіля був проведений без ухвали суду і припустив, що справжньою метою правоохоронців могла бути спроба отримати доступ до його мобільного телефону.
Звільнення Володимира Кудрицького з посади очільника “Укренерго”
За даними Суспільного, рішення про звільнення Кудрицького було ухвалено після засідання Ставки головнокомандувача 30 серпня 2024 року, у якому взяв участь міністр енергетики Герман Галущенко. Після цього ексочільнику було запропоновано добровільно звільнити посаду, однак, за інформацією Forbes, він відмовився.
Таким чином, звільнення могло бути проведено лише через рішення наглядової ради, до складу якої входять троє незалежних членів та троє представників від України. 2 вересня 2024 року більшістю голосів наглядова рада ухвалила рішення про звільнення Кудрицького.
Після цього голова наглядової ради “Укренерго” Данієль Доббені та незалежний член ради Педер Андреасон 3 вересня подали письмові заяви про дострокове припинення повноважень. Вони вважають звільнення політично мотивованим і наголошують, що на підставі наданого звіту про роботу компанії не існувало жодних обґрунтованих причин для такого рішення.
