Несподівана заборона: як місто на сході Німеччини відмовилося від пам’ятних “камінчиків” Голокосту
Пам’ять у бруківці: що таке “Stolpersteine” і чому вони важливі
По всій Європі вже понад тридцять років встановлюють маленькі меморіальні таблички, вмонтовані у тротуари біля останніх домівок жертв нацистського режиму, здебільшого євреїв. Ці бронзові плитки, відомі як “Stolpersteine” — “камінці спотикання”, набули широкого розповсюдження у 31 країні, і загальна кількість перевищила 116 000.
В Німеччині такі пам’ятки давно стали частиною національної ініціативи визнання і спокути за злочини часів Другої світової війни. Кожен “камінчик” наносить ім’я загиблого, роки народження та депортації — вони підсилюють уявлення про трагедію окремої людини в океані мільйонів втрат.
Скандал у Гайденау: міська рада відмовляється від “камінців спотикання”
Неочікуваний поворот стався у невеликому містечку Гайденау на сході Німеччини з населенням близько 16 500 мешканців. Місцева міська рада провела таємне голосування, під час якого 13 з 19 депутатів висловилися за припинення встановлення сімох нових плиток.
Одразу варто відзначити, що голосували спільно представники радикальної правої партії “Альтернатива для Німеччини” (AfD), а також депутати з християнсько-демократичного союзу (CDU) і деякі незалежні політики. Цей крок різко контрастує з усталеними зусиллями з вшанування пам’яті жертв.
Причини заборони та реакція суспільства
Чиновники, що підтримали заборону, аргументували своє рішення побоюванням, що люди випадково наступатимуть на меморіальні плитки, чим можуть образити пам’ять жертв. Вони натомість запропонували звести загальний меморіал на місцевому кладовищі.
Такий підхід викликав потужну критику по всій країні. Навіть національне керівництво CDU засудило рішення, підкреслюючи, що вшанування Голокосту є одним із фундаментальних принципів сучасної Німеччини. Для багатьох саме розташування “камінців” у повсякденному просторі робить пам’ятки особливо промовистими – адже нагадують про трагедію на кожному кроці.
Політичні мотиви і міжнародна оцінка
Критики підозрюють, що за офіційним приводом ховається справжній мотив: AfD відкрито виступає проти національних зусиль по осмисленню провини за нацистське минуле. Хоча лідери цієї партії не дали офіційної оцінки останньому голосуванню, їхня риторика давно охрестила культуру пам’яті Німеччини “культом провини” та применшує важливість Голокосту.
Служба внутрішньої розвідки Німеччини вже класифікує цю політичну силу як “підозрілу в екстремізмі”, що партія заперечує, називаючи звинувачення політично вмотивованими.
Відгуки та позиції відомих осіб
- Карін Прієн, міністр освіти Німеччини та член CDU, назвала рішення міської ради “скандальним”.
- Ізраїльський посол у Німеччині Рон Просор висловив сором за таке голосування, підкресливши, що “ті, хто стирає пам’ять про жертв минулого, стирають саме минуле”.
- Віцепрезидент Міжнародного комітету Аушвіц Христоф Хюбнер охарактеризував цю ініціативу як “цинічну спробу загнати пам’ять жертв нацистів знову на задвірки міста, там, де, на думку AfD, пам’ять повинна залишатися — на кладовищі”.
Як влаштований меморіальний проект і його значення
“Stolpersteine” розміром приблизно 10 на 10 см виготовляються зі сталі, покритої бронзою. На кожному викарбувано ім’я жертви, дата народження і депортації, а також інших важливих подій. Кожен камінчик вмонтований у бетонний куб, який заглиблюють у тротуар перед останнім відомим місцем проживання загиблого.
Цей проект започаткував художник Гюнтер Демніг, який досі опікується виготовленням плиток. Його мета — допомогти людям усвідомити масштаб трагедії не як безособового числа, а через життя окремого індивіда. Як він зазначає, “мислити про шість мільйонів жертв — абстрактно, а про загиблу сім’ю — реально”.
Хто може долучитись до вшанування?
- Будь-хто може ініціювати встановлення “камінчика”, збираючи кошти на нього.
- В Німеччині це часто роблять школярі, молодіжні об’єднання та громадські організації.
- Щороку 27 січня, у День пам’яті жертв Голокосту, традиційно проводять церемонії, під час яких полірують плитки і запалюють свічки на їх честь.
Позиція місцевої влади Гайденау
Мер міста, Конні Оертель, хоч і не підтримала заборону, закликала колег відмовитися від неї. Водночас вона виявила розуміння навіть для тих, хто проголосував “за”, наголосивши, що міська рада одностайна в бажанні зберегти пам’ять про жертв – питання лише в методах вшанування.
