Чому глибоководні гідротермальні отвори стали центром уваги у світі охорони природи
Один із загадкових мешканців океану — моно плакорфори, раковинні молюски, що зустрічаються лише у двох точках вздовж Серединно-Атлантичного хребта поблизу Азорських островів. Обидва місця розташовані у морських заповідниках, що дозволило класифікувати цей вид серед понад 30 інших для яких загроза вважається мінімальною.
Гідротермальні отвори: справжні оазиси життя на дні океану
Науковці встановили, що з усіх середовищ глибокого моря, що потенційно загрожують масштабні видобування, саме гідротермальні отвори підтримують найбільшу концентрацію живих організмів. Це стає причиною безлічі запеклих дискусій, оскільки такі екосистеми неймовірно важливі для біорізноманіття.
Сьогодні основна увага у сфері глибоководного видобутку зосереджена на родовищах так званих «картопляних» конкрецій — вузлуватих утвореннях на деяких підводних рівнинах, які теж мають унікальну флору і фауну.
Виклики регулювання глибоководного видобутку
У 2021 році Міжнародний союз охорони природи (IUCN) закликав до мораторію на глибоководний видобуток, допоки не будуть повністю вивчені його негативні наслідки та не буде гарантовано ефективного захисту морських екосистем.
При цьому компанія The Metals Company, що являється одним з лідерів у дослідженні глибоководних родовищ, не дала коментарів щодо вразливості молюсків.
Адміністрація США часів Трампа намагалась пришвидшити процес дозволів на добування корисних копалин у міжнародних водах без узгодження з глобальними організаціями. Наразі Міжнародний орган із морського дна, який регулює видобуток у водах поза національними кордонами, проводить чергові дискусії у Ямайці, де тривають жваві переговори.
Приклади успішного збереження видів
Окрім молюсків із охоронюваних ділянок, нове оновлення «Червоної книги» має й позитивні новини.
1. Австралійський нумбат — це смугастий сумчастий звір, який колись був поширений по всьому південному континенту, але сильно постраждав від хижаків, яких завезли європейські поселенці.
2. До кінця 1970-х чисельність нумбатів впала до приблизно 300 особин. Завдяки інтенсивним заходам, таким як розведення у неволі, огородження територій від котів і лисиць, а також контролю хижаків, чисельність піднялась до 2-3 тисяч.
Хоча далі потребує нагляду, нумбат уже не вважається зниклим, а отримав статус «близький до загрозливого».
Але не всі види мають таку ж долю
Популярна у соцмережах жаба пустельних дощів, яка знаменита своєю “недружньою” мордочкою та кругленьким тілом, на жаль, погіршила свій статус через руйнівні впливи від добування алмазів та енергетичних проектів у Південній Африці та Намібії.
- Впродовж останнього часу її статус змінився з «близький до загрозливого» на «уразливий».
- Цей випадок яскраво ілюструє, наскільки складним і неоднозначним є баланс між розвитком і збереженням унікальної природи.
