Збільшення пожеж на Київщині: що сталося і як уберегти природу
Нещодавно на Київщині суттєво зросла кількість пожеж у природних зонах. Лише за минулий тиждень пожежники понад 160 разів виїжджали гасити загоряння посушеної трави, сміття та лісових масивів.
Цю інформацію підтверджує пресслужба Київської обласної державної адміністрації з посиланням на начальника ГУ ДСНС у Київській області Сергія Дишканта. Він зазначив, що більшість цих пожеж — наслідок безпечності та неуважності людей, які підпалюють суху траву й рослинні залишки.
Від початку року в регіоні зафіксували 192 пожежі у природних екосистемах, а загальна площа пройденої вогнем території перевищує 111 гектарів. Для локалізації вогню залучали 768 рятувальників і більше 140 одиниць пожежної техніки.
Приклад із життя: пожежа у селі Обуховичі
14 березня у селі Обуховичі Вишгородського району сталася пожежа, що ілюструє небезпеку неконтрольованого спалювання. Подружжя, яке приїхало на дачу, вирішило позбутися сухого гілля за допомогою вогню. Проте через сильний вітер полум’я дуже швидко розповсюдилося – охопило суху траву та перекинулося на сусідню господарчу будівлю.
У результаті пожежі вогонь знищив приблизно 0,5 гектара рослинності й нанес значної шкоди майну.
Профілактичні заходи від ДСНС
Щоб зменшити кількість займань, рятувальні служби Київщини постійно проводять превентивні роботи. Вони використовують безпілотники для моніторингу складних ділянок та активно комунікують з місцевими жителями, роз’яснюючи небезпеку спалювання сухої трави.
Чому небезпечне спалювання сухої рослинності?
Пожежі не лише знищують живий покрив, а й руйнують родючий шар ґрунту, знищують корисні мікроорганізми та органічні компоненти, які формуються роками. Відновлення цього природного шару забирає щонайменше 5–6 років.
У вогні гинуть дикі тварини, а шкідливий дим забруднює повітря токсичними речовинами, що загрожують здоров’ю людей і довкіллю.
Екологи підкреслюють, що підпал – це не спосіб очистити територію, а злочин, що має серйозні правові й соціальні наслідки.
Які штрафи передбачені за випалювання рослинності?
Адміністративна відповідальність (ст. 77¹ КУпАП)
Штрафи накладають за підпал у таких випадках:
- власне стерня, луки та пасовища;
- ділянки з природною рослинністю типу степу чи водно-болотних угідь;
- рослинність і залишки рослин на сільськогосподарських землях;
- зелені смуги вздовж автомобільних та залізничних доріг;
- паркові зони, зелені насадження і газони у населених пунктах.
Для громадян штраф коливається від 3060 до 6120 грн, посадовців можуть оштрафувати на суму від 15 300 до 21 420 грн.
Якщо підпал стався на території природно-заповідного фонду, штрафи зростають: від 6120 до 12 240 грн для громадян, і від 21 420 до 30 600 грн для посадових осіб.
Кримінальна відповідальність (ст. 245 КК України)
Серйозніші покарання передбачені за умисне знищення чи пошкодження лісів, природної рослинності поблизу населених пунктів і на сільськогосподарських землях. Можливі варіанти покарання:
- штраф від 91 800 до 153 000 грн;
- обмеження волі на 2–5 років;
- позбавлення волі на той самий строк.
Якщо через пожежу сталися тяжкі наслідки, до яких належать смертельні випадки або масова загибель фауни, кримінальна відповідальність підвищується — від 5 до 10 років позбавлення волі.
Як діяти, якщо стали свідком підпалу?
- запишіть порушення на фото або відео;
- пам’ятайте про власну безпеку — не наближайтеся до вогню;
- негайно зателефонуйте за номером 101 (ДСНС) або 102 (поліція);
- передайте зібрані матеріали відповідним службам.
Екологічні альтернативи спалюванню листя та рослинних залишків
Департамент захисту довкілля і адаптації до кліматичних змін КМДА наголошує, що утилізація рослинних відходів може бути безпечною і корисною:
Компостування — процес природного перетворення органіки на родючий ґрунт, який збагачує землю корисними речовинами.
Мульчування — покривання ґрунту захисним шаром із рослинних матеріалів, що зберігає вологу та запобігає росту бур’янів.
