Як великі міста можуть стати стійкими до зміни клімату: рішення від WWF-Україна
Зважаючи на загрозу з боку глобальних кліматичних змін, експерти WWF-Україна в рамках міжнародного проєкту RESTORIVER шукають найефективніші способи посилення кліматичної стійкості найбільших міст України. Метою є захист жителів міст і збереження міської інфраструктури від негативних наслідків змін у навколишньому середовищі.
Цей проєкт передбачає детальний аналіз кліматичних викликів, з якими стикаються українські мегаполіси — Київ, Львів та Вінниця. Окрім оцінки стану міських водних систем, команда також вивчає успішний європейський досвід адаптації до змін клімату та водночас розробляє рекомендації, що відповідають українським реаліям.
Як зміна клімату проявляється у великих містах?
В Києві, наприклад, спостерігається значне перетворення режиму опадів. Тепер дощі стають менш частими, але при цьому більш інтенсивними, викликаючи локальні паводки. Довгі періоди спеки додають місту додаткових проблем. Не менш важливою є і те, що щільна забудова та суцільне асфальтування перешкоджають природній фільтрації води.
- Зливова каналізація перевантажується, що спричиняє підтоплення вулиць і дворів.
- Разом із дощовою водою до міських водойм потрапляють сміття та забруднення.
- Виникають «острови тепла», де температура значно вища, ніж у навколишніх районах.
- Ці фактори погіршують стан річок і озер, які у ідеалі мають охолоджувати місто і зберігати вологу.
Чи можливо пом’якшити негативні наслідки?
Хоч повністю уникнути кліматичних змін наразі нереально, існують способи значно зменшити їхній вплив. Проєкт RESTORIVER пропонує використовувати природоорієнтовані рішення, які допоможуть зробити місто більш «гнучким» по відношенню до природних викликів.
Ідея «міста-губки» базується на тому, щоб затримувати дощову воду в природних ландшафтах замість швидкого її відведення в каналізацію. Це сприяє поповненню підземних вод, знижує ризик затоплень і пом’якшує наслідки посухи.
Основні заходи тут такі:
- відновлення природних водойм і річок;
- створення дощових садів та зелених дахів;
- впровадження систем збору та повторного використання дощової води.
Як визначити, де саме потрібні природні заходи?
Кожен район міста має свої особливості, тому універсального методу немає. Потрібно провести ретельний аналіз: вивчити ландшафт, встановити джерела забруднення і оцінити кліматичні ризики конкретної території.
Наприклад:
- Якщо ризикують підтоплення — треба створювати дощові сади, біофільтраційні смуги і штучні водно-болотні угіддя, які утримують воду на місці.
- Якщо ж проблема – погіршення якості води та «цвітіння» водойм, варто поліпшувати водообмін, очищати поверхневі стоки та відновлювати прибережну рослинність.
Практичні рекомендації для Києва
Вчені проєкту проаналізували чотири пілотні об’єкти у столиці: озера Шапарня, Миколайчик і Єрик, а також долину річки Віта. Опираючись на цей аналіз і європейський досвід, розробили повний каталог рекомендацій:
- Гідрологія та водойми: повертати малим річкам природне русло, відновлювати зв’язки між водоймами, ренатуралізувати береги.
- Озеленення та догляд: створювати біофільтраційні смуги, дощові сади, берегові захисні зони, а також застосовувати скорочене косіння трав для збереження вологи.
- Управління водою: облаштовувати резервуари для тимчасового зберігання зливових вод, системи повторного використання води для поливу міських парків, модернізувати очисні споруди.
- Інфраструктура: розвивати екологічні рекреаційні зони і впроваджувати регулярний моніторинг стану міських екосистем.
Як можна застосувати цей каталог на практиці?
Цей комплексний посібник стане у пригоді міській владі, урбаністам і комунальним службам. Його матеріали допоможуть у розробці стратегій розвитку міста, створенні кліматичних програм і пошуку зовнішнього фінансування.
Головна ідея полягає в тому, щоб води більше не сприймалися як проблема, а стали цінним ресурсом для охолодження та покращення комфорту міських жителів.
Нагадуємо, що за прогнозами, вже наприкінці наступного тижня температура в Україні підніметься понад +30 °C, однак поки що варто чекати помірної спеки, а не екстремальних погодних умов, як це було на заході Європи.
