Президент Фінляндії про війну в Україні та важливість НАТО: ключові меседжі з Анкари
7 липня на полях саміту НАТО в Анкарі президент Фінляндії виступив із заявою, у якій підкреслив вражаючі результати України у боротьбі за свою незалежність. Він поділився своїм поглядом у інтерв’ю CNBC, проаналізувавши нещодавні події в контексті четвертого року повномасштабної війни, розв’язаної Росією.
Україна тримає оборону попри виклики
За словами президента, українська сторона зуміла зберегти свій суверенітет і територіальну цілісність всупереч тривалій ворожій агресії. Порівнюючи масштаби просування з точки зору Москви, Стубб зазначив:
- Російські війська просунулися лише на 60 кілометрів за понад чотири роки бойових дій.
- Для порівняння, під час Другої світової війни вони пронеслися від Москви до Берліна — це приблизно 1400 кілометрів.
Тож, за його оцінкою, у цій війні перемогу можна віддати Україні.
Взаємозалежність безпеки НАТО і України
Стубб наголосив, що безпека Північноатлантичного альянсу нерозривно пов’язана зі стабільністю України. Він акцентував:
- Європа має активізувати свої зусилля з оборони.
- Україна та НАТО потребують одна одну в рівній мірі.
Крім того, президент Фінляндії згадав про минулорічну домовленість лідерів альянсу підвищити оборонні витрати до 5% ВВП до 2035 року. Цей крок він охарактеризував як історичний, наголошуючи, що результат саміту оцінюватиметься за виконанням цих зобов’язань.
NATO 3.0: перерозподіл відповідальності
У своїй промові Стубб прокоментував концепцію “NATO 3.0”, що передбачає:
- Поділ відповідальності між США та європейськими країнами.
- Створення сильнішої та більш самодостатньої Європи.
- Підвищення спроможності Альянсу в умовах нових загроз.
Він також торкнувся заклику американської сторони взяти на себе більший тягар за власну оборону, що стосується як планування, так і оперативної готовності у різних ситуаціях — від мирного часу до кризових моментів.
Військова підтримка та протиповітряна оборона України
Особливу увагу президент Фінляндії приділив необхідності постійної військової допомоги Україні, виділяючи особливо важливе значення засобам протиповітряної оборони.
Він зазначив, що підтримка в цій сфері має бути максимальною, оскільки саме вона критично важлива для подальшого захисту країни від ворожих атак. Подібну точку зору висловив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, наголосивши, що:
- Росія поки що не здобула перемогу в цій війні.
- Україна демонструє помітний прогрес, що не відповідає початковим очікуванням Кремля.
- Головне – визначити, на чиєму боці час, адже Росія розраховує на втому і відволікання Європи.
Саміт НАТО в Анкарі: ключові моменти
7 липня в турецькій столиці стартував саміт НАТО, що зібрав лідерів 32 держав-членів. Однією з найгостріших тем стала актуальна військова ситуація в Україні, що впливає на подальшу безпекову стратегію блоку.
Фон і виклики
Агентство Reuters наголошувало, що важливою передумовою заходу став тиск президента США Дональда Трампа на європейські країни щодо збільшення оборонних бюджетів. Окрім того, серед викликів – дипломатичні хитросплетіння навколо Гренландії та зони конфлікту в Ірані, що ускладнюють атмосферу між союзниками.
Обговорення нових оборонних угод
Україна на саміті уклала низку домовленостей у форматі Drone Deal з Естонією, Нідерландами та Данією, спрямованих на розвиток спільного виробництва безпілотників і технологій протиповітряної оборони. Окрім цього, ведеться підготовка аналогічної угоди з Канадою.
Варто також відзначити, що зустріч президентів України і США відбулася 8 липня о 14:30 за київським часом — це важливий крок у зміцненні стратегічного партнерства.
