Як припинити балістичний терор Росії: що каже експерт
Експерт пояснює, як можливо зупинити балістичний терор Путіна
Російська Федерація не припиняє завдавати удари балістичними ракетами по українських містах. За останній тиждень лише у Києві внаслідок таких атак загинуло понад 50 мирних жителів. Відсутність у нашій системі протиракетної оборони дає змогу Путіну безкарно знищувати багатоквартирні будинки разом із людьми.
Журналісти ТСН.ua детально розбиралися, скільки ще триватиме цей балістичний терор, який обсяг ракет виробляє Росія та що можна зробити, аби ефективно протистояти цьому ворогу.
Чому ППО України не завжди збиває балістичні ракети
Валерій Романенко, досвідчений авіаційний експерт, впевнений, що причина неуспішної протиракетної оборони пов’язана з елементарним дефіцитом протиракет у нас. Він не схильний звинувачувати модернізацію російських ракет, які нібито стали складнішими для знищення.
«Цілком ймовірно, що всі три бригади, які зараз запускають ракети по Україні, не мають в наявності виключно найновіші моделі, бо такого ідеального збігу немає. Проблема проста: наша ППО не збиває ракети, бо… немає чим. Зараз ми не маємо достатньо антиракет для ефективної оборони», — пояснює експерт.
Тим часом, балістична зброя стала головним козирем Путіна на тлі практичної безрезультатності на фронті. Поки Росія має ці ракети — вона використовує їх безжально.
Звідки Росія запускає балістичні ракети та кому загрожує небезпека
За словами Валерія Романенка, «Іскандер-М» — стандартна балістична ракета з дальністю близько 500 км. Це означає, що Росія запускає її або зі своїх кордонів, або з окупованих українських територій.
Основні пускові позиції розташовані у:
- Брянській та Курській областях — тут три бригади можуть атакувати населені пункти на відстані до 450 км, включаючи Київ;
- Криму та Краснодарському краю — звідти б’ють по південних регіонах України, таких як Херсон, Миколаїв і Одеса.
Щодо західних і центральних регіонів України, то там використовується авіація: винищувачі МіГ-31К запускають гіперзвукові ракети «Кинджал».
Що таке «Циркон» і чому він такий небезпечний
«Циркон» — це протикорабельна гіперзвукова ракета з бойовою частиною близько 200-300 кг, здатна знищувати як рухомі, так і стаціонарні цілі. Ворог широко застосовує їх проти мирних будинків і стратегічних об’єктів.
Особливість «Циркона» — дуже висока швидкість (до 10 махів, або 10 000 км/год) і здатність маневрувати в повітрі, що робить її надскладною для знищення. Романенко пояснює, що ракета може летіти горизонтально, змінювати курс і заходити на об’єкт навіть обхідними шляхами, наприклад, із заходу на Київ.
Способи знищення російських ракет
ЗРК Patriot можуть збивати ракети «Циркон» лише на останньому відрізку траєкторії — під час пікірування, але самих антиракет PAC-3 нині украй мало. Аналогічна ситуація з «Іскандерами» – раніше нашу ППО вже вдавалося їх знешкоджувати, але зараз дефіцит протиракет дуже помітний.
Романенко підкреслює:
- «Збити таку ракету не вийде ані зі стрілецької зброї, ані гарматою. Військова авіація узагалі не застосовується проти балістики.»
- «Нещодавно росіяни зменшили використання гіперзвукових «Кинджалів» під час атак, що поки що лишається загадкою, можливо, вони накопичують їх для масштабніших ударів.»
Як змінити ситуацію на користь України та припинити балістичний терор
Основні рекомендації експерта щодо протидії балістичним ударам:
- Знищувати місця дислокації російських дивізіонів зі «Цирконами» та «Іскандерами» — виводити з ладу пускові установки ще до запуску ракет;
- Організовувати масові та системні удари по пускових установках у паркувальних та складських зонах;
- Цілеспрямовано завдавати ударів по російських заводах, де виготовляють балістичні ракети, зокрема у містах Воткінськ та Коломна.
За місяць у Росії виробляється до 60-70 таких ракет, незважаючи на санкції та обмеження поставок комплектуючих. При цьому частина заводів, де відбувається виробництво, розташована поза впевненою зоною захисту московської ППО.
Романенко наголошує, що пріоритетом мають стати саме удари по виробництву та логістиці балістичної зброї. Це може суттєво знизити інтенсивність атак і захистити мирних громадян.
Крім того, Україні потрібно активніше розвивати і збільшувати виробництво власних далекобійних ударних комплексів для знищення цілей у глибокому тилу ворога.
Військові дії — це коло, де успіх залежить від швидкості та якості виконання кожного етапу. Хто втілює це швидше — той і перемагає. Саме тому воєнна реакція має бути максимально оперативною та масштабною, щоб опинитися попереду ворога.
