Президент Південної Кореї розчарований публічністю передачі північнокорейських полонених Україною
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон відкрито висловив жалку через те, що Україна офіційно повідомила про передачу двох північнокорейських військовополонених до Сеула. Він вважає, що така публічність порушує попередні домовленості про нерозголошення.
Заяву Лі було опубліковано у четвер у соціальній мережі X, швидко після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній асамблеї ООН, про що інформує The Korea Times.
Позиція Лі Чже Мьона щодо конфіденційності передачі
«Україна розголосила передачу, порушивши угоду про нерозголошення. Я не розумію причин, але дуже шкодую з цього приводу», — підкреслив Лі. На його погляд, мовчання було найкращим вибором з усіх можливих, враховуючи потенційні проблеми, які могла викликати публічність цього питання.
Президент підкреслив, що подібна інформація є вкрай тонкою та має велике значення для дипломатії, національної безпеки і ситуації на Корейському півострові. Саме тому було досягнуто згоди із Україною не розголошувати деталі.
Відповідь української сторони
Офіс президента України, коментуючи ситуацію для агентства Yonhap, повідомив, що оприлюднили лише сам факт передачі, без жодних деталей. За словами представників Києва, тримати всю операцію в абсолютній таємниці здавалося недоцільним.
Ще у середу, одразу після промови Зеленського, у президентській адміністрації уточнили, що передача військовополонених відбувалась за прямої взаємодії з урядом Республіки Корея.
Передісторія та обставини передачі полонених
Обговорення передачі почалося після того, як обидва військовополонені заявили про бажання переїхати до Південної Кореї. Про їхні офіційні письмові звернення було відомо ще з грудня 2025 року.
Варто зазначити важливі моменти щодо статусу цих осіб за законами Південної Кореї:
- За Конституцією Республіки Корея жителі Північної Кореї вважаються громадянами країни.
- Отже, Сеул зобов’язаний приймати таких осіб, якщо вони цього бажають.
- Проте раніше уряд не підтверджував публічно інформацію про їх прибуття, посилаючись на загрозу безпеці полонених та їхніх сімей, які залишилися в КНДР.
Хроніка подій, пов’язаних із полоненими
Президент Зеленський офіційно повідомив про передачу двох північнокорейських військових під час виступу на Генеральній асамблеї ООН. Полонених звати Пек (21 рік) та Рі (26 років) – їх захопили українські Сили спеціальних операцій та десантники на території Курської області у січні 2025 року.
Вони розповіли згодом, як опинилися на війні.
Ставлення Південної Кореї до подальшої долі полонених
Наприкінці травня 2025 року південнокорейська влада звернулася з проханням не включати полонених КНДР у списки на обмін у форматі 1000 на 1000. А уже в червні 2026 року Міністерство закордонних справ Південної Кореї повідомило про готовність прийняти всіх північнокорейських військових, захоплених в Україні, за умови їх бажання. При цьому влада виступила проти примусового повернення цих полонених до Росії чи Північної Кореї.
Особливості діалогу між Києвом і Сеулом щодо полонених
Чому саме питання північнокорейських військовополонених стало одним із обмежених напрямків у співпраці між Україною і Південною Кореєю, пояснила експерт з питань Східної Азії і магістр зовнішньої політики, асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська у своїй статті «Сеул між Москвою та Києвом: чому союз із Україною так і не склався».
