Маковійчик — чарівний оберіг та серце свята
Головною принадою святкування стане виготовлення «маковійчика» — яскравого букета з польових квітів, ароматних трав, колосся та червоних маків. Здавна цей букет освячували як оберіг родини, що приносить достаток і захищає дім від негоди. Кожен охочий зможе власноруч створити свій маковійчик і взяти його додому, зберігаючи тепло свята та нерозривний зв’язок із прадавніми традиціями.
Окрім виготовлення букетів, у програмі — відтворення автентичних обрядів Маковія. Тут і освячення колодязя з джерельною водою, і благословення свіжого сіна, прикрашання осель українськими символами, а також встановлення маковійського хреста. Усе це розгорнеться просто неба в зелених садибах музею, де відчувається справжній дух літа й неповторний аромат трав.
Смачні шулики з медом та яскравий ярмарок ремесел
Свято не може обійтися без традиційної випічки — біля справжньої глиняної печі майстри будуть готувати шулики. Ці ласощі, приправлені медом та маком, готують за старовинним рецептом, який передавався з покоління в покоління. Гості зможуть спостерігати за процесом приготування та неодмінно скуштувати свіжі шулики.
Також пасічники запропонують на продаж натуральний мед — справжній дарунок природи. Доповнять святкову атмосферу гучний ярмарок народних умільців, де гості матимуть змогу придбати витончені вироби ручної роботи та поспілкуватися з майстрами, котрі зберігають унікальні ремесла. Романтика українського села, аромати свіжої випічки та щирі традиції сплітатимуться у неповторне свято.
Як долучитися до свята Маковія у Пирогові
Свято відбуватиметься 1 серпня на території Національного музею народної архітектури та побуту України, що в Пирогові. Квитки можна придбати онлайн за допомогою спеціального Telegram-бота музею. Варто пам’ятати, що квиток дійсний лише в день покупки.
Вартість вхідного квитка становить 200 гривень. Це чудова нагода для всієї сім’ї зануритися в живу українську традицію, познайомитися з символікою стародавніх обрядів та провести яскравий літній день серед неповторних садиб українського села.
Джерело: Вечірній Київ
