У ніч на 30 жовтня Росія здійснила масштабний комбінований обстріл України, використавши загалом 705 повітряних цілей, серед яких ракети типу «Кинджал», «Калібр» та сотні ударних безпілотників «Шахед». Українська система протиповітряної оборони змогла знищити 623 цілі, проте зафіксовано ураження 16 ракет та 63 безпілотних літальних апаратів на території всієї країни.
У коментарі сайту ТСН.ua військовий аналітик Олег Жданов розкрив особливості цієї атаки, напрямки ударів, причини, чому обійшли Київ, а також прогнозував можливі строки нових обстрілів.
### Особливості масованого удару
Олег Жданов зазначив, що російські війська не заощаджували на використанні ударних безпілотників «Шахед» — їх застосували приблизно 460 одиниць. Він пояснює, що попри численні заяви в телеграм-каналах, існують певні технічні обмеження щодо їх розгортання та доставки:
– Один ударний дрон має довжину близько трьох метрів і вагу близько 200 кг;
– Здійснення тисячі запусків «Шахедів» одночасно потребує значних зусиль з підзарядки та логістики;
– Зазвичай проведять запуск у декілька етапів для забезпечення стабільності живлення.
Військовий експерт нагадав, що кілька місяців тому був зафіксований випадок запуску понад 700 таких дронів за одну ніч, однак це було винятком. Збільшити кількість пускових установок наразі технічно складно, хоча у Росії вже діють три майданчики на окупованих територіях — по дві бази в Криму та одна в Донецьку.
### Росія накопичує ударні безпілотники
За словами Олега Жданова, російська армія має у своєму розпорядженні кілька тисяч ударних дронів і, ймовірно, резервує їх для майбутніх масованих атак. Він уточнює:
– Росія збирає близько 500 дронів одночасно, і це може стати стандартним обсягом для майбутніх операцій;
– Щодо ракет, вони випустили все, що були готові використати, включно з «Калібрами», авіаційними крилатими ракетами та аеробалістичними ракетами повітряного базування.
Особливістю цього удару стало те, що Росія зосередилася на західних областях України. Раніше удари були спрямовані на східні регіони для порушення енергопостачання, далі — уздовж Дніпра, щоб дестабілізувати централізовану систему електропередач. Така стратегія спрямована на балансування розподілу електроенергії, оскільки на заході країни спостерігається надлишок, а на сході — дефіцит, що призводить до аварійних відключень.
Поточна мета Росії, за словами експерта, — створити критичну аварійну ситуацію саме в західній частині України, удар був нанесений головним чином по теплових електростанціях, які відповідальні за підтримку балансу системи під час пікового навантаження. Погіршення ситуації може призвести до автоматичного відключення атомних реакторів.
Україна наразі експлуатує майже на повну потужність всі дев’ять атомних реакторів, що знаходяться під контролем, аби забезпечити стабільне енергопостачання. Водночас у разі втрати системи балансування включаються аварійні генератори, але якщо лінії живлення не відновлюються, реактори переходять у режим холодної зупинки. Саме цього прагнуть досягти ворожі удари — спровокувати масштабний блекаут по всій країні.
### Причини, чому Київ не зазнав масованих ударів
Олег Жданов підкреслив, що Київ не має власної атомної електростанції, але обслуговується кількома силовими підстанціями. Якщо ця система «ляже», це призведе до тотального блекауту не лише в столиці, а й у інших великих містах, включно з Дніпром, Харковом та Одесою. Подібна ситуація вже була під час зими 2022-2023 років, коли електропостачання відсутнє було до 16 годин на добу, а деякі регіони забезпечували електрикою через добу з частими відключеннями.
Росія розуміє, що Київ має найпотужнішу протиповітряну оборону, і вже тричі безуспішно атакувала теплові електростанції в столиці. Водночас у столиці підтримують баланс електропостачання за рахунок енергетичних потужностей Київської області, тому ворожі удари не спричинили повного масштабного відключення в місті. Експерт зазначив, що росіяни намагалися посилити тиск на систему та змусити її повністю «розкачати», що і стало спробою нових ударів у ніч останнього обстрілу.
### Можливі строки нових масованих атак
За наявними даними, сили і технічні можливості для проведення масованих обстрілів у Росії залишаються. Олег Жданов навів оцінки розвідки, за якими в середньому щомісяця Росія запускає близько 100 ракет різних модифікацій. В ніч останнього нападу було використано приблизно 50 ракет — це десь половина місячного ресурсу.
Щодо безпілотників «Шахед», то Росія виробляє до 200 одиниць на добу різних типів, що дає змогу накопичувати близько 700-800 безпілотників за тиждень з урахуванням витрат у боях. Коли можна очікувати наступного удару, передбачити складно — на це можуть впливати політичні чинники, обстановка на фронті або навіть особисті рішення вищого військового керівництва Росії.
Військовий аналітик вважає, що Росія здатна організовувати масовані обстріли принаймні раз на тиждень, використовуючи для цього атаки, схожі на останню — із запуском близько півсотні ракет та півтисячі дронів.
Таким чином, Україна залишається під загрозою систематичних і масованих повітряних ударів, які супроводжуються використанням як ракетної зброї, так і автономних безпілотних комплексів, із метою дестабілізації енергетичної інфраструктури та викликання масштабних аварійних ситуацій в масштабах всієї країни.
