Що таке цей рейтинг і чому він має для вас значення?
Цей рейтинг не є турнірною таблицею. Це — Power Ranking, суб’єктивно-аналітична спроба відповісти на найважливіше запитання: хто справді грав у футбол, а хто просто вийшов на поле? Оцінюється командна взаємодія з урахуванням рівня суперника та ігрового контексту, а не лише за підсумковим рахунком. Чи була чітка ідея? Чи працювала тактична структура? Чи розуміли гравці, що відбувалося на полі?
Кожна команда отримує оцінку за п’ятибальною шкалою:
- 5 балів — ідеальне поєднання: тактика, темп та настрій. Гра вийшла красивою.
- 3 бали — чесна праця, без особливих проявів блиску, але й без сорому.
- 1 бал — дякуємо, що вийшли на поле.
Після кожного туру оцінки сумуються, і розраховується середній бал, який і формує загальний рейтинг. Усі оцінки проставлені вручну — без застосування VAR чи штучного інтелекту, але з душею до найкращої ліги світу.
Більше футбольних новин дізнавайтеся в режимі Live у Telegram UA-Football.
“Кудрівка” — “Епіцентр” 3:3
Реальний рахунок — 2:1
Хто б міг подумати, що з невдалої на вигляд афіші виникне один із найяскравіших матчів туру? Нагорняк нарешті прищепив команді розуміння балансу, що саме по собі вже є дивом. Якщо додати до цього атакувальні акценти, загальна картина стає зовсім іншою. Якби була краща організація — ми б говорили про зовсім інший футбол, а не про існування на крихтах.
“Кудрівка” також прокинулася та нагадала про ті перші матчі сезону, коли бігала, наче їм щось винні. Суперник цього разу дозволяв атакувати, надавав простір замість того, щоб виставити бетонну стіну.
Що до суддівства — воно було доволі спорним, однак щоб уникнути зневірення через численні свистки та жести, обом командам нараховано по три бали за чесну боротьбу. До того ж, варто звернути увагу на гіркуватий присмак, що лишив після себе арбітраж.
“Олександрія” — “Полтава” 2:1
Реальний рахунок — 1:0
Цей матч не потребує глибокого аналізу: гру було перенасичено грубістю і примітивністю. Перемога “Олександрії” відбулася насамперед завдяки наявності Теді Цари — у “Полтави” такого гравця, на жаль, немає. Все. Питання вирішене.
Окремої уваги заслуговує аудіосупровід — потужна хвиля лайки “общєпанятним” піднялась над стадіоном, настільки гучно, що навіть пікселі телевізора ніби плавилися.
Якщо це футбольний матч УПЛ, що транслюється удень по всій країні, відчувається надлишок “ваг” обласного кубка між двома агрофірмами. При цьому ті ж люди згодом постануть перед камерами й щирою українською мовою подякують ЗСУ за “можливість займатися улюбленою справою”. Контраст цей викликає сильний дисонанс.
“Зоря” — “Оболонь” 2:2
Реальний рахунок — 0:0
“Оболонь”, як і завжди, вибудувала оборону з п’яти захисників, водночас “Зоря” традиційно намагалася контролювати м’яч. Тих, хто очікував альтернативного розвитку подій, можна вважати або романтиками, або тими, хто щойно прибув із Місяця.
Команди діяли активно, натискали, навіть намагалися комбінувати. Проте дія відбувалася без суттєвих результатів — ніби феєрверк без пороху: багато гучних спалахів, але жодного польоту в небо. Кількість ударів була невеликою, а голів взагалі не було. Весь живий футбол тривав лише пів тайму, після чого у гравців наче згасло світло в очах.
Високі оцінки за “сухі” хвилини воріт ставити не має сенсу, але й суворо критикувати не за що. Вийшло щось середнє між “погано” і “ну таке”.
“Карпати” — “Динамо” 4:3
Реальний рахунок — 3:3
Оцінювати шалені матчі — справа непроста. Інтуїція підказує, що бала має бути високим, однак тут є пастка: дуже легко створити штучного фаворита.
“Динамо” вже втретє поспіль втрачає очки — і не проти сусідів у турнірній таблиці, а проти тих, хто знаходиться нижче. Давати за це “четвірку” означає визнати таку серію гарною, а вона такою не є. Цікаво, що у всіх трьох матчах на полі був Бленуце.
“Карпати” як завжди увірвалися в поєдинок із порохом і димом, але на початку другого тайму так само гучно “злетіли з траєкторії”. Це справжній стиль Лупашка. Вони бігають, рвуться вперед, ниряють у газон, начебто там сховано скарб. Можливо, “Карпати” — найяскравіше явище цього сезону в УПЛ.
Фанатам переживати цикл таких матчів — це вже справжні американські гірки, без гарантій, що пасок безпеки витримає.
ЛНЗ — “Кривбас” 3:1
Реальний рахунок — 0:0
Виглядає так, ніби “Кривбас” залишив запас голів у Тернополі на місяць наперед. На полі в Черкасах команда не завдала жодного удару у площину воріт. Водночас Кемкін не раз рятував від ганьби свою команду.
Пономарьов бездоганно переграв ван Леувена. ЛНЗ кинувся в пресинг, і “Кривбас” виглядав так, немов його застали зненацька на залізничній платформі без квитка.
Якби Дідик у першому таймі не промахнувся на міліметри після стандарту, підсумковий рахунок на табло був би більш справедливим.
“Металіст 1925” — “Колос” 3:1
Реальний рахунок — 1:0
Гра почалася щільно, з ілюзією динаміки — здавалося, ось-ось щось станеться. Проте напруга швидко зникла.
“Металіст” у першому таймі випереджав суперника за ударами у п’ять разів, хоча значна частина з них — довгі спроби Калюжного. Якісних моментів було мало.
Проте “1925-ті” принаймні діяли активно, стріляли по воротах. У той же час “Колос” зробив лише один по-справжньому попадальний удар у площину воріт. Руслан Костишин не стримував емоцій, вигукнувши: “Шо за хя, бь?”.
Цей матч став найгіршим в сезоні для “Колоса”.
“Рух” — “Шахтар” 1:3
Реальний рахунок — 0:4
У “Шахтаря” травмувалися всі праві вінгери. Наприклад, Алісона в цьогорічному сезоні не побачимо зовсім. Проти “Руху” формально правим вінгером став Бондаренко, та фактично зону закривав Конопля. Додатково Туран випустив на поле новачків — Мейрелеса і Ізаке.
Гірники довго вводилися в гру, але коли вертикальні передачі почали працювати, оборона суперника почала ламатися. На полі відбувався фактично спаринг із офіційним рахунком — матч із певною відповідальністю, але без інтриги.
“Рух” не зміг запропонувати нічого, що нагадувало б чисельну гідну відповідь. Результат був відомий задовго до початку зустрічі.
“Верес” — “Полісся” 1:4
Реальний рахунок — 1:4
“Полісся” набирає обертів і вже тисне на лідерів.
Матч із “Вересом” вкотре довів, що команда вміє бити саме у найслабкіші місця суперника. Робили це так методично, що перемога перетворилася на справжній розстріл на очах у вболівальників.
Спостерігалася тотальна домінація. Незважаючи на те, що Шандрук неодноразово закликав свою команду з грані — “Верес” виглядав статистом у чужому спектаклі.
У цьому “вовчому дербі” альфою був лише один хижак — і це точно не команда з Рівного.
Такий підхід до оцінки команд дозволяє глибинно проаналізувати їхню гру, враховуючи не лише результат, але й якість колективної взаємодії, тактичну дисципліну та емоційний заряд команди.
