Другий за значимістю європейський континентальний клубний турнір — Кубок УЄФА, який згодом отримав нову назву — Ліга Європи, розпочався у сезоні 1971/72. Втім, дебютний розіграш цього престижного змагання був відзначений трагедією, що сталася 54 роки тому і про яку сьогодні знає лише обмежене коло осіб.
Однією із пар на першій стадії турніру, на 1/32 фіналу, стали ПСВ (Ейндговен) — четверта команда чемпіонату Нідерландів попереднього сезону — та бронзовий призер чемпіонату НДР, клуб “Хемі Галле”. Фаворитом у двоматчевому протистоянні безперечно вважався досвідчений нідерландський колектив, який у 1971 році дійшов до півфіналу Кубка Кубків. У складі ПСВ на той час виступали найкращий бомбардир в історії голландського чемпіонату Віллі ван дер Кейлен та майбутній видатний тренер Гус Гіддінк. Для ж команди зі Східної Німеччини участь у цьому турнірі була другою в історії єврокубків — дебютний європейський виступ припав на розіграш Кубка Кубків сезону 1962/63, який завершився поразкою в першому раунді за сумою двох матчів проти белградського ОФК (0:2 та 3:3).
Перший матч між суперниками відбувся на стадіоні імені Курта Ваббеля в місті Галле і завершився в напруженій боротьбі з нульовим рахунком. Вирішальна ж зустріч мала відбутися за два тижні в Ейндговені, проте їй не судилося відбутися.
За день до запланованого матчу, у ніч із 28 на 29 вересня 1971 року, у готелі “Silveren Seepaerd” (“Срібний морський коник”), розташованому на привокзальній площі в центрі Ейндговена й де мешкала команда гостей, сталася масштабна пожежа. Причиною трагедії став вибух газового балону на кухні ресторану, який розміщувався на першому поверсі будівлі. Вогонь швидко охопив більшу частину чотириповерхової споруди, загрожуючи життю численних постояльців готелю. Заповнені димом пожежні виходи утруднювали евакуацію, особливо у вечірній час при слабкому освітленні.
У цій надзвичайній ситуації футболісти клубу “Хемі” виявили небачену мужність і активно допомагали врятувати мешканців готелю. Особливо відзначився капітан команди Клаус Урбанчик, бронзовий призер Олімпійських ігор 1964 року в Токіо. Він прокинувся від шуму розбитих вікон, швидко зорієнтувався у ситуації, і разом зі своїм сусідом по кімнаті та партнером по команді Гюнтером Рідлом, у піжамі та босоніж, кинувся до коридору. Урбанчику вдалося врятувати кількох сусідів по поверху. Втім, сам Клаус отримав серйозні опіки й травми, адже змушений був стрибати з вікна з висоти близько восьми метрів. Внаслідок травм він був змушений завершити кар’єру футболіста. Він пробув у лікарні Ейндговена понад чотири тижні, і лише після тривалого лікування лікарі дозволили транспортувати його на батьківщину.
На жаль, одному з товаришів по команді Урбанчика, двадцятирічному півзахиснику Вольфгангу Хоффману, не пощастило — спускаючись з вікна свого номера на зв’язаних простирадлах, він зірвався і, упавши через отвір у даху ресторану, загинув від отруєння продуктами горіння у самому пеклі вогню.
Пожежна служба прибула на місце вже за декілька хвилин, однак їй знадобилося понад дві години, аби локалізувати вогонь. Повне гасіння займало цілий день. Із 86 постояльців готелю 11 загинули, ще 19 отримали опіки та каліцтва, вистрибуючи з вікон верхніх поверхів задля порятунку життя. Причина вибуху газового балона так і залишилася не встановленою, що у подальшому призвело до відмови страхових компаній у виплатах компенсацій потерпілим.
Окрім трагічно загиблого Вольфганга Хоффмана та пораненого Клауса Урбанчика, кілька інших гравців і співробітників “Хемі Галле” отримали опіки й отруєння продуктами горіння.
У зв’язку із цим проведення матч-відповіді стало неможливим, і за взаємною згодою обох клубів зустріч було скасовано. Команда зі Східної Німеччини відмовилася від подальшої участі в Кубку УЄФА, та знялася з турніру, а ПСВ пройшов у наступний раунд за так званою технічною перемогою. У наступних раундах ПСВ, завдяки правилу виїзного гола, обіграв мадридський “Реал” (1:3 та 2:0). В офіційних довідниках УЄФА результат матчу-відповіді, призначеного на 29 вересня 1971 року, позначений як технічна поразка “Хемі” через неявку, що, з огляду на трагедію, є, м’яко кажучи, невідповідним.
Втім, символічний матч у відповідь все ж відбувся. У рік 35-річчя трагедії, у квітні 2006 року, ПСВ приїхав до Галле на товариський поєдинок із ФК “Галлешер” — новою назвою “Хемі” після об’єднання футбольних чемпіонатів ФРН та НДР у 1990 році. Одним із ініціаторів проведення цього товариського матчу став Гус Гіддінк, який на той час очолював “червоні-білі”. Перед грою зірковий наставник зустрівся з Клаусом Урбанчиком, який працював у “Галлешері” скаутом, і подарував іменну футболку ПСВ зі словами: «Тоді, у 1971-му, ти був значно кращим за мене».
Щодо самого матчу, то, як і очікувалось, чемпіони Нідерландів без особливих проблем здобули переконливу перемогу над представником регіональної німецької ліги — 3:0. По завершенні зустрічі Урбанчик звернувся до присутніх, серед яких був і Отто Хоффман, батько загиблого Вольфганга:
– “Ми були не багатою, але надзвичайно дружньою командою. Роз’єднати нас змогла лише ця страшна трагедія. Бережіть життя і пам’ятайте — у ньому існують речі набагато гірші за поразку в футбольному матчі.”
Фотодокументи з архівів свідчать про цю подію, що залишила трагічний слід у спортивній історії Європи.
