31 липня 2025 року о 18:00 за GMT+2 було опубліковано матеріал, який було оновлено о 18:18.
Відомий опозиційний діяч Володимир Кара-Мурза отримав ув’язнення терміном на 25 років у Сибіру за звинуваченням у “поширенні дезінформації” щодо дій російських військових після повномасштабного вторгнення Кремля в Україну. Його звільнили у 2024 році в результаті обміну полоненими та шпигунами, організованого за участі колишніх світових лідерів: тодішнього президента США Джо Байдена, колишнього канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Росії Володимира Путіна.
У інтерв’ю для програми Euronews “The Europe Conversation” Кара-Мурза висловив жаль через те, що західні політики на початку першого президентського терміну Путіна, а також у період його прем’єрства, повірили у поширений міф. Цей міф полягав у тому, що Володимир Путін нібито був модернізатором і прихильником реформ у спадок радянської системи.
Основні тези Кара-Мурзи такі:
– Володимир Путін ніколи не був прихильником справжніх реформ і модернізації.
– Ідея про «початкового Путіна», який нібито прагнув співпраці із Заходом, є хибною.
– Західні уряди підтримують цей міф здебільшого задля самовиправдання.
На думку Кара-Мурзи, справжні наміри Путіна щодо майбутнього Росії були очевидні з самого початку його кар’єри. Політик нагадав, що саме Путін 20 грудня 1999 року, ще будучи прем’єр-міністром, відкрив меморіальну дошку Юрію Андропову — колишньому голові КДБ, причетному до жорстокого придушення угорського повстання 1956 року.
За словами Кара-Мурзи:
– Андропов відіграв ключову роль у придушенні угорського повстання, пріоритетом його діяльності була боротьба з внутрішнім інакомисленням.
– Андропов уособлював всі негативні риси комуністичного режиму.
Володимир Кара-Мурза наголошує, що Путін використовує схожі методи особистого підлещування, щоб запобігти діям США проти його агресії в Україні. Зокрема, у березні він повідомив американського посередника Стівена Віткоффа, що особисто замовив портрет президента Дональда Трампа, створений російським художником, як подарунок главі США.
Стівен Віткофф охарактеризував цей портрет як «прекрасний», а також розповів, що Путін нібито молився за Трампа після невдалого замаху під час його виборчої кампанії. Кара-Мурза підкреслює:
1. Путін вірно розрахував, що найефективнішим способом впливу на Дональда Трампа є особисте лестощі.
2. Спілкування з Трампом включало розмови про молитви та вручення картини через Віткоффа.
3. Подібні прийоми не є новими — вони десятиліттями застосовувалися радянськими та іншими службами безпеки.
Кара-Мурза зізнається, що йому незрозуміло, як у XXI столітті державні діячі можуть серйозно піддаватися впливу таких маніпуляцій та хитрощів.
