Остап Швед, відомий під псевдонімом «Остапчик», згадує, що в ніч трагічного теракту він лежав головою до стіни, а потім змінив положення на ноги до стіни, що врятувало його життя. У цей момент начальник зони спокійно пив каву, курив і дивився, як вони помирають.
6 травня 2023 року Остап повернувся додому. Його прагнення до життя підживлювало бажання помсти.
Микита Шастун, який носить позивний «Матрос», розповідає, що у момент трагедії він був повністю в скловаті і, забігаючи в барак, побачив, як хлопці горять на ліжках. У ніч на 29 липня 2022 року він отримав численні осколкові поранення, контузію та незначні опіки.
Микита вступив до «Азову», аби продовжувати службу свого брата, який загинув 30 травня 2022 року. Братова смерть стала для нього ще одним поштовхом до боротьби.
«Матрос» повернувся додому 31 грудня 2022 року. Після пережитого полону він став жертвою посттравматичного стресового розладу (ПТСР). За його словами, стратегія мовчання працює лише певний час, і не для всіх є оптимальною.
Ключові моменти:
– Остап Швед змінив положення тіла під час теракту, що врятувало його життя.
– Начальник зони байдужо спостерігав за трагічними подіями.
– Остап повернувся додому після полону з сильним мотивом помсти.
– Микита Шастун отримав серйозні поранення під час вибуху.
– Він приєднався до «Азову» після смерті брата.
– Повернення додому відбулося наприкінці 2022 року.
– Посттравматичний стрес відіграє значну роль у житті полоненого.
– Мовчання не є універсальною стратегією подолання травми.
Ці спогади свідчать про жорстокість і безжальність подій, які сталися у Оленівці, та демонструють силу духу тих, хто пережив катастрофу.
