Осінь – це пора, яка символізує мудрість, внутрішню глибину й неповторну красу життя. Саме в цей період відзначається День людей похилого віку. У Дніпрі старість уже давно перестала асоціюватися з самотністю чи пасивністю. Нині це час самовираження, творчого розвитку й активності. У місті створено розвинену систему підтримки для людей поважного віку, що включає широкий спектр соціальних послуг і можливостей для творчості та волонтерської діяльності. Журналісти видання «Наше місто» поспілкувалися з мешканцями Дніпра, які у свої золоті роки відкривають нові таланти, допомагають іншим й надихають своїм прикладом.
Все життя займалася турботою про інших, нині присвячує час душевному покликанню
Антоніна Куманьова у 90-х шила пальта, а з початком війни стала волонтерити в шпиталі, де допомагала пораненим. Сьогодні її захоплення – в’язання оберегів для фронту. Антоніна є яскравим прикладом того, як активне й повноцінне життя починається саме тоді, коли з’являється час для улюбленої справи.
Пані Антоніні вже 66 років. Вона є слухачкою Університету третього віку у Дніпрі, досить активна, життєрадісна та охоче займається творчістю. Однак так було не завжди. За її словами, раніше все робила, бо треба було:
- шила одяг для доньки та чоловіка, оскільки придбати щось було складно;
- вишивала та підтримувала родину, особливо в непрості 90-ті, коли все доводилося робити власноруч.
Згодом, коли з’явився вільний час, Антоніна змогла зайнятися тим, що відгукується серцю.
Обереги для воїнів: гарбузи, черепахи й сердечка
Волонтерський досвід Антоніни пов’язаний з роботою в шпиталі, де вона разом з іншими жінками доглядала за пораненими бійцями:
- відвідували шпиталь двічі на тиждень, розносили необхідні речі;
- купували продукти й засоби гігієни;
- у випадках особливої потреби годували важкопоранених, створюючи для них атмосферу підтримки.
Сьогодні пані Антоніна є однією з найбільш активних учасниць творчих майстер-класів Університету третього віку, особливо захоплена технікою амігурумі — в’язанням іграшок гачком. Вона почала з в’язаних черепах і сердечок, а потім зробила гарбузи, які дочка замовила до Хелловіну. Кожен виріб – маленький оберіг для захисників, що їх можна носити у кишені або прикріпити до рюкзака як символ турботи й любові.
Активність і рух – невід’ємна частина життя
Для Антоніни важливо не лише творити, а й підтримувати фізичний тонус. Вона регулярно відвідує оздоровчу гімнастику з елементами східних єдиноборств, танці та йогу. Велосипедні поїздки на дачу, 40 кілометрів туди і назад з кількома відрами фруктів і овочів, стали її звичною активністю.
На дачі росте смородина, малина, абрикоси, айва, трохи помідорів і суниці, а сама атмосфера створює особливий відпочинок для душі.
Університет третього віку став для неї не просто клубом за інтересами, а простором живого спілкування, навчання й сили. Антоніна висловлює щиру вдячність команді проєкту і міському голові Борису Філатову за підтримку літніх людей. Для неї це історія не про пенсію, а про новий початок, що може надихнути й інших долучитися до активного життя.
Історія 88-річної студентки Університету третього віку
Любов Іванівна Джума з Дніпра, у свої 88 років, є уособленням невичерпної енергії й прагнення до знань. Вона активно навчається, займається спортом, танцями і допомагає оточуючим, надихаючи однодумців.
Вступивши до університету після виходу на пенсію, пані Любов почала відвідувати різноманітні гуртки та заходи, усвідомлюючи, що пасивність веде лише до духовної деградації. Її інтереси охоплюють мовні курси, східні танці, репетиції та участь у конкурсах, серед яких – конкурс «Суперпані», де вона посіла четверте місце.
Спорт займає важливе місце в її житті: легка атлетика, щоденні пробіжки, змагання на 60 метрів, де вона завоювала золоту медаль у 2023 році в Луцьку. Регулярно виконує зарядку з гантелями та вивчає англійську мову, вважаючи це необхідністю для сучасної людини.
Пані Любов — свідок двох воєн: Другої світової та поточної повномасштабної агресії Росії. Вона виховує двох дітей, має четверо онуків і правнука, усі підтримують і цінують її активний спосіб життя.
Територіальний центр: другий дім для переселенців
Після початку війни пані Людмила Алєксєєва переїхала з прифронтового Слов’янська до Дніпра. У міському територіальному центрі вона не лише знайшла необхідну підтримку, а й стала активною членкинею спільноти, долучаючись до творчих і волонтерських ініціатив та допомагаючи іншим переселенцям.
Тут для неї створено атмосферу родини, де кожен день починається з зарядки і продовжується психологічними тренінгами, майстер-класами, святковими заходами та концертами. Вона любить в’язати гачком і спицями — виготовляє пінетки, шапки, шалики, прикраси, сніжинки, ангелів, гномів, які дарує рідним і використовує як святковий декор. Від захоплення пані Людмила передала традиції дітям і онукам.
Також пані Людмила бере участь у волонтерських проектах, серед яких рух «Бабусі для ЗСУ», збираючи необхідну допомогу для військових. Вона підкреслює, що любов до життя і позитивний настрій є її головним секретом молодості.
Соціальна підтримка людей поважного віку в Дніпрі
Місто Дніпро послідовно розвиває систему соціального захисту людей похилого віку, осіб з інвалідністю та тих, хто потрапив у складні життєві обставини. Існують спеціалізовані установи, які забезпечують комплексні соціальні послуги, умови для догляду, реабілітації і адаптації.
Дніпровський міський територіальний центр
Цей комунальний заклад є ключовим у наданні соціальної підтримки літнім мешканцям. Станом на початок 2025 року в обліку терцентру було понад 10 тисяч осіб, включаючи 1360 переселенців. Основні напрями діяльності центру:
- Догляд вдома: послугу отримують близько 6000 осіб, а працює понад 450 соціальних працівників, які опікуються підопічними згідно індивідуальних планів.
- Денний догляд: близько 1270 осіб відвідують відділення у різних районах міста.
- Соціальна адаптація: психологічна, соціальна, консультативна підтримка отримується 1850 особами.
- Натуральна допомога: понад 5950 осіб забезпечуються одягом, взуттям, послугами швачок та перукарів, продуктовими наборами.
Важливим аспектом є організація гарячого харчування, яким щоденно користуються близько 5 тисяч осіб, і більше 10 тисяч за весь рік. Також центр забезпечує людей реабілітаційним обладнанням – ними вже скористувалися понад 250 підопічних у 2025 році.
Для покращення мобільності соціальних працівників придбано шість автомобілів, один із яких спеціально обладнаний для транспортування людей на інвалідних візках.
Центр підтримки ветеранів праці та людей поважного віку «Милосердя»
Цей заклад створений для тих літніх осіб, які потребують цілодобового догляду й медичного обслуговування. Він безкоштовно надає:
- житло, одяг і предмети першої необхідності;
- чотириразове харчування;
- медичну підтримку;
- консультації;
- можливості для участі у культурних, спортивних і оздоровчих заходах.
Станом на вересень 2025 року в центрі проживають 38 осіб, з них 18 переселенців, що підкреслює його гуманітарну місію.
Центр соціальної адаптації
Його завдання — надання допомоги самотнім літнім людям і особам з інвалідністю, котрі потребують термінового втручання, особливо з евакуйованих прифронтових територій. Центр розрахований на 170 ліжок і пропонує широкий спектр послуг:
- тимчасовий догляд і проживання;
- відновлення документів;
- психологічну підтримку;
- інформаційно-консультаційний супровід;
- чотириразове дієтичне харчування.
Працівники центру акцентують на принципі «рівний – рівному», коли підопічні підтримують одне одного, що пришвидшує адаптацію. Також навчання користуванню засобами реабілітації допомагає зберегти автономність.
За даними на початок 2025 року в центрі перебувають близько 100 осіб, а загалом послугами скористалися понад 650.
Інноваційний проєкт «Університет третього віку»
Цей проєкт, започаткований у 2016 році за ініціативи міського голови Бориса Філатова, спрямований на підтримку активного довголіття, особистісний розвиток і соціальну інтеграцію літніх мешканців. Він пропонує:
- лекції з таких тем, як здоровий спосіб життя, психологія, цифрова грамотність, правознавство, українознавство, мистецтвознавство, мінна безпека;
- практичні курси з комп’ютерної грамотності, іноземних мов (англійська, німецька, польська), рукоділля, роботи зі смартфонами та планшетами;
- культурно-просвітницькі заходи, включно з відвідинами театрів, музеїв, культурних просторів, тематичних зустрічей;
- спортивно-оздоровчі заняття: танцювальна й оздоровча гімнастика, скандинавська ходьба, східні танці, пілатес, черліденг;
- масові події: ретро-вечори, кіноперегляди, інтелектуальні батли, костюмовані квести, майстер-класи, Всеукраїнський радіодиктант.
Станом на 2025 рік кількість учасників перевищила 12 тисяч, включно з 4500 нових слухачів, серед яких 644 переселенці. Також близько 2000 літніх людей, які виїхали за кордон, долучаються до заходів онлайн.
Участь у проєкті є безкоштовною, а зареєструватися можуть:
- жінки від 55 років;
- чоловіки від 60 років;
- мешканці Дніпра та переселенці з реєстрацією у місті;
- громадяни, які отримують пенсію за вислугу років чи за пільгових умов (не молодші 50 років).
Реєстрація передбачає подання заяви з документами (паспорт, пенсійне посвідчення, ІПН, довідка ВПО). Контакти для довідок: (093) 134-46-69, (068) 753-71-71, (099) 607-56-97.
Цього року університет отримав власний цифровий портал utv.dniprorada.gov.ua, що дозволяє ознайомлюватися з анонсами подій, реєструватись на заняття й заходи, особливо зручний для тих, хто віддалений від міста. Портал реалізовано спільно з командою єДніпро | Цифрове місто.
Завдяки активній підтримці міської влади, інноваційним підходам і цифровим рішенням, «Університет третього віку» у Дніпрі став яскравим прикладом соціальної ініціативи, що сприяє підтримці якості життя й довготривалій активності літніх людей навіть у складних умовах.
Фото: Валерія Кравченка, Володимира Федорищева.
Читайте також: «Активне довголіття: як у Дніпрі Терцентр піклується про своїх підопічних».
Раніше повідомлялося, що учасниця проєкту «Університет третього віку» стала подвійною чемпіонкою світу зі спортивного орієнтування.
