У Дніпрі — злива, у політиці — шторм. Як закон №12414 викликав масштабні антикорупційні протести по всій Україні. З Дніпра — протест, із Банкової — офіційні запевнення.
22 липня у Дніпрі, як і в більшості великих українських міст, пройшла хвиля масових протестів у відповідь на ухвалення Верховною Радою спірного законопроєкту №12414. Незважаючи на сильний дощ, на вулиці вийшли сотні громадян, які вимагали зберегти незалежність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) — ключових інституцій антикорупційної системи. В той час, як спікер Верховної Ради разом із Президентом Володимиром Зеленським підписували закон, що докорінно змінює баланс впливів між цими органами та Генеральною прокуратурою. Відразу після цього почались стихійні зібрання, з’явилася критика з боку міжнародних партнерів, відбулися емоційні звернення президента, активізувався громадський сектор і з’явилися тривожні оцінки розвідки.
Один із учасників протесту в Дніпрі зазначив: «Це не просто мітинг. Це наш бар’єр проти згортання реформ, за які ми боролися останні десять років. Ми не допустимо знищення того, що досі працює!»
Дніпро не змив дощ: протест під зливою і заклики до справедливості
Вечором 22 липня, у самому центрі Дніпра, неподалік готелю «Україна» зібралося понад сто активних мешканців. Їх не зупинив навіть сильний дощ. Учасники акції тримали плакати на підтримку НАБУ та САП, висловлювали протест проти узурпації влади Генпрокурором, скандували гасла на підтримку незалежності антикорупційних структур. Згодом зібрання переросло в марш від вулиці Короленка до Європейської площі, де кількість протестувальників перевищила двісті осіб.
Учасники акції підкреслювали, що ухвалення законопроєкту №12414 є фактичним розвалом однієї з ключових складових євроінтеграційного курсу.
Одна з учасниць мітингу відзначила: «Символічно, що ми йшли під дощем — адже хотілося змити той бруд, який намагаються легалізувати під виглядом реформ.»
Що саме змінилося: зміст законопроєкту №12414
Основна критика закону полягає в тому, що він фактично підпорядковує НАБУ та САП Генеральному прокурору, а отже — виконавчій владі. Основні ключові положення:
- Генеральний прокурор отримує право давати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ;
- Він може змінювати підслідність справ і передавати їх іншим правоохоронним органам;
- Отримує доступ до всієї бази справ НАБУ і може закривати будь-яке провадження;
- Спеціалізована антикорупційна прокуратура фактично втрачає процесуальну автономію.
Раніше такі повноваження були розподілені між різними органами для забезпечення системи стримувань і противаг. Зараз ключі від антикорупційних розслідувань зосереджені в руках Генерального прокурора Руслана Кравченка.
Президент звернувся до суспільства: «Розуміємо ваше занепокоєння»
У ніч після підписання закону Володимир Зеленський записав звернення, що було опубліковане лише після опівночі. Президент намагався заспокоїти суспільство, яке бурно відреагувало на закон №12414. Він запевнив, що незалежність антикорупційних органів буде збережена.
Зеленський заявив: «Справедливості має стати більше. Звичайно, НАБУ та САП й надалі працюватимуть. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні справді забезпечувалася невідворотність покарання.»
Однак вже наступного дня глава держави був змушений перейти до більш активних дій через зростаюче суспільне невдоволення.
Термінова нарада на Банковій: учасники та ключові теми
23 липня Президент скликав керівників основних правоохоронних та антикорупційних органів для термінового обговорення. Серед учасників зустрічі були:
- Генеральний прокурор Руслан Кравченко;
- Голова НАБУ Семен Кривонос;
- Керівник САП Олександр Клименко;
- Голова СБУ Василь Малюк;
- Керівники Державного бюро розслідувань (ДБР), Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Міністерства внутрішніх справ (МВС).
На нараді обговорили проблеми, які викликав закон, та погодилися:
- Провести спільну робочу зустріч наступного тижня;
- Протягом двох тижнів підготувати план законодавчих і адміністративних змін;
- Розробити президентський законопроєкт для «зміцнення правопорядку»;
- Забезпечити збереження незалежності антикорупційної системи.
Президент підкреслив: «Ми домовилися, що всі працюватимуть виключно конструктивно… Я запропоную законопроєкт, який посилить систему правопорядку, і всі норми, що стосуються незалежності антикорупційних інституцій, будуть збережені.»
Витрати та суперечності: бюджетні аспекти й «добропорядність»
Критику ухваленого закону висувають не лише через процедурні моменти, а й через конкретні персоналії. Зокрема, Генеральний прокурор Руслан Кравченко в 2023 році брав участь у конкурсі на посаду директора НАБУ. Він успішно пройшов усі тести, але не пройшов співбесіду через невідповідність критерію доброчесності.
Паралельно народна депутатка від провладної фракції оприлюднила пост із порівнянням фінансування НАБУ та Міністерства закордонних справ:
- НАБУ отримало фінансування у розмірі 9 млрд гривень — більше, ніж усього МЗС;
- Зарплата аташе становить близько 13 тисяч гривень, тоді як детектива НАБУ – майже 70 тисяч гривень.
Вона прокоментувала: «Порівняйте ефективність.»
Цей меседж активно поширювали прокремлівські канали, намагаючись дискредитувати як законопроєкт, так і громадські протести.
Дніпро висловлюється: «Це наш свідомий і спокійний протест»
У Дніпрі антикорупційні ініціативи мають тривалих прихильників. Один із таких осередків — чат «Гроші на ЗСУ», заснований громадським активістом Олександром Купрієнком. Учасники чату закликали мешканців міста зберігати спокій, але не проявляти байдужості.
У повідомленні зазначено: «Цей чат створено для людей, яким небайдужа доля країни. Вихід на вулиці — це не істерика, а прояв усвідомлення відповідальності за державу. Ми не дозволимо поховати антикорупцію.»
23 липня у Дніпрі заплановано ще одну протестну акцію біля Дніпропетровської ОДА. Організатори наголошують на важливості об’єднання і свідомих дій, щоб не допустити згортання реформ.
Міжнародний резонанс: реакція західних партнерів
- Європейські депутати та міжнародні організації, зокрема Transparency International та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), висловили занепокоєння щодо підписання закону;
- У ОЕСР відзначили, що документ може підірвати репутацію України серед інвесторів у оборонному секторі;
- Представники Європейського Союзу попередили, що втрата незалежності антикорупційних органів може негативно вплинути на переговори з приводу вступу України до ЄС.
ГУР і РНБО стежать за дезінформацією: росія починає пропагандистські атаки
Головне управління розвідки України повідомило, що російські спецслужби намагаються використати українські протести для дестабілізації внутрішньої ситуації.
У офіційній заяві зазначено: «Росія прагне дискредитувати країну на міжнародній арені. Вона буде використовувати протести, щоб розхитати суспільство і знизити рівень підтримки Заходу.»
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони України Андрій Коваленко зазначив, що РФ вже спотворює суть мирних акцій, подаючи їх як «вимоги владі капітулювати.»
Що далі: очікування нового законопроєкту
Народні депутати, які виступали проти законопроєкту №12414, продовжують боротьбу. Вночі після голосування вони підготували альтернативний проєкт закону №170768, який має на меті відновити інституційну незалежність НАБУ та САП.
Як заявила народна депутатка Інна Совсун: «Це наша відповідь. Ми прагнемо повернути суспільний контроль над антикорупційною системою.»
Чому Дніпро став символом протесту
В умовах, коли центральна влада дає офіційні роз’яснення, міжнародні партнери висловлюють занепокоєння, а розвідувальні служби попереджають про деструктивні інформаційні кампанії з боку Росії, саме місцеві ініціативи, подібні до тих, що в Дніпрі, перетворились на опорні точки. Спокійний, проте рішучий протест дніпрян — це не просто реакція на законодавчі зміни, а сигнал, що в суспільстві ще зберігаються механізми захисту.
У воєнних умовах справжня єдність — це не мовчання. Це чесна і відверта розмова про те, що болить кожному.
