У місті Кам’янське тривають пошуки 36-річного Артема Чиженка, підозрюваного у вбивстві його 28-річної колишньої дружини Анастасії, яка виховувала їхнього спільного сина. Трагедія сталася 7 серпня, коли жінка відчинила двері колишньому чоловікові, впевнена, що він прийшов на зустріч з дитиною. Натомість вона отримала два смертельні поранення в голову. Подруга загиблої, Анна, розповіла редакції “Дніпро Оперативний” про непросте життя Анастасії, її страхи та роки домашнього насильства, що передували жахливій події.
За словами Анни, стосунки Анастасії та Артема тривали понад десять років, хоча офіційно в шлюбі пара перебувала лише два-три роки. Довгий час у них не було дітей, але обидва мріяли про поповнення в родині. Проте після настання вагітності стосунки почали руйнуватися.
Подруга згадує:
- «Вона боялась його, адже характер у нього був агресивний. Артем хотів, щоб Анастасія належала йому повністю. Ми всі намагалися відмовити її від переїзду на лівий берег, де він жив, бо розуміли, що вона залишиться там сама. Коли ж вони почали робити ремонт у його квартирі, Настя відчула тривогу і відмовилася жити з ним».
Незабаром після народження дитини пара остаточно розлучилася і стала жити окремо. Анастасія неодноразово зверталася до поліції через погрози та напади з боку Артема, однак правоохоронці не відреагували належним чином на її заяви.
Подруга описує кілька інцидентів насильства:
- В січні цього року Артем напав на жінку з ножем. Анастасію врятували крики та плач немовляти, якого вона встигла взяти на руки.
- У березні чи квітні на жінку напав невідомий чоловік, побивши її; ця справа залишилася нерозглянутою.
Після офіційного розлучення у квітні суд ухвалив графік побачень батька з дитиною – двічі на тиждень. Проте, за словами Анни, ці зустрічі для Артема були не можливістю спілкування з сином, а приводом для психологічного тиску на колишню дружину.
- «Він не хотів бачитися з дитиною заради неї — це був привід зустрітися і пригнічувати Настю. Останнім часом він наче знищував її з лиця землі, проявляючи помсту», — пояснює подруга.
Попри все, Анастасія намагалася будувати життя заново. Жінка працювала на двох віддалених роботах, самотужки забезпечувала дитину, брала кредити на необхідні речі.
- «Вона розуміла, що допомоги від нього не буде. Їй допомагали друзі й родичі, вона позичала гроші, брала кредити, одна тягнула весь тягар по догляду за дитиною. Чоловік не давав жодної підтримки», — підкреслює Анна.
Анастасія за освітою була медиком, працювала завідувачкою аптеки, а згодом — страховим агентом. Вона активно займалася волонтерством, допомагала військовим, брала додому тварин, зокрема собаку з прифронтової зони.
Жінка мріяла:
- організувати святкову фотосесію на рік для сина
- влаштувати подорож на море разом з дитиною.
На жаль, ці плани залишилися недосяжними.
- «Вона говорила: “Хіба моя дитина цього не заслуговує?” Знайшла кошти, все оплатили… І сталася ця трагедія», — розповідає подруга.
У день вбивства Артем прийшов до квартири вдруге після визначеного судом графіка побачень. Коли Настя відкрила двері, він двічі вистрелив їй у голову. Чоловік володів вогнепальною зброєю, мав військове минуле та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за тяжкі злочини.
Останні місяці життя жінка перебувала у постійному страху: майже не ночувала у власній квартирі, боялась виходити на вулицю сама.
- «Вона дуже боялася його. Коли виходила з собакою, завжди просила когось супроводжувати. Переляку додавала кожна тінь, кожен шорох. Артем неодноразово викликав поліцію, звинувачував у зраді. Всі ми благали її виїхати за кордон, але вона не могла залишити тварин», — пригадує пані Анна.
Окрім самого Артема, погрози лунали також на адресу близьких і друзів Анастасії.
- «Він створював їй перешкоди на кожному кроці, стежив не лише за нею, а й за її оточенням через своїх знайомих. Багатьох, хто їй допомагав, він залякував. Навіть коли після розлучення у неї з’явився хлопець, який був співробітником територіального центру комплектування, Артем зустрів його і пригрозив: “Тобі не жити, якщо будеш з нею”, — розповідає Анна.
Анастасія вирізнялася яскравою та світлою особистістю — доброю, чуйною, завжди готовою підтримати інших. Вона надихала позитивом близьких, друзі та волонтери цінували її підтримку навіть у складні часи для неї самої.
- «Вона допомагала всім, зокрема військовим: ставила крапельниці, робила уколи, масажі. Працювала волонтеркою в нашому місті. Собачку, яку взяла з прифронтової зони, привезли маленьким цуценям. Їй говорили: “Як ти впораєшся?” На що вона відповідала: “Я її взяла — я за неї відповідаю”. Після народження дитини їй було важко, але вона справлялася. Заряджала оточуючих позитивом, завжди знала, як підтримати та що сказати», — згадує знайома.
Опіку над їхнім єдиним сином наразі оформила мати Анастасії. Хлопчик важко переживає втрату матері: постійно шукає її, плаче, має проблеми зі сном. 17 серпня йому виповниться один рік, та на жаль, у цей день поряд із дитиною не буде мами.
- «Він ще смокче грудне молоко… І їм обом нині дуже важко», — зазначає подруга.
Наразі поліція продовжує розшук Артема Чиженка, існує версія, що він міг отримати допомогу у втечі. Анна допускає, що підозрюваний можливо перетнув кордон і перебуває за межами України.
Допомога родині Анастасії
Бажаючі підтримати сім’ю Анастасії можуть переказати кошти за реквізитами:
- 5100 9473 1091 9766 — Семипостолова Олена (мати Анастасії).
Нагадаємо, раніше у сусідній області, прилеглій до Дніпропетровщини, правоохоронці розшукували жорстокого вбивцю.
