У Москві знову заговорили про переговори з Україною, але й цього разу розмова про мир швидко перетворилася на перелік претензій та погроз. Російська сторона заявила, що нібито готова сісти за стіл переговорів, однак тепер чекає «зрілого і конструктивного підходу» не тільки від Києва, а й від західних країн.
Нову заяву зробив заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін під час російсько-казахстанського медіафоруму. За його словами, Москва завжди відкрита до переговорного розв’язання війни. Водночас російський дипломат одразу переклав відповідальність за відсутність домовленостей на Україну та Захід.
У Кремлі не запропонували конкретної дати зустрічі, місця проведення переговорів чи реального плану припинення вогню. Натомість знову дали зрозуміти: якщо інші сторони не погодяться з російськими умовами, війна триватиме.
Москва вимагає від Заходу «зрілого підходу»
Михайло Галузін заявив, що переговори можливі лише за умови конструктивної поведінки західних держав. Що саме має зробити Захід, він детально не пояснив. Проте з попередніх заяв російської влади зрозуміло, що Москва очікує скорочення військової та політичної підтримки України.
Представник МЗС РФ також звинуватив Київ у нібито непослідовній позиції. За версією Галузіна, саме Україна раніше виходила з переговорного процесу та відмовлялася від діалогу.
При цьому він не згадав, що переговори відбуваються на тлі російського вторгнення, окупації українських територій та постійних атак. Також російська сторона не оголосила про готовність хоча б тимчасово припинити удари на час можливого дипломатичного процесу.
Заява прозвучала приблизно так: Москва готова розмовляти, але лише тоді, коли інші погодяться враховувати її вимоги. Якщо цього не станеться, Росія продовжуватиме досягати своїх цілей військовим шляхом.
За дипломатичними формулюваннями фактично пролунала пряма погроза продовження війни. Жодних нових механізмів контролю за перемир’ям або взаємних кроків для зниження напруги представник РФ не запропонував.
Які умови Росія продовжує висувати Україні
Хоча Галузін не зачитував повний список вимог, позиція Кремля останнім часом не змінювалася. У Москві продовжують посилатися на умови, які Володимир Путін публічно назвав ще у 2024 році.
Росія вимагає, щоб Україна:
- вивела свої війська з усієї території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей;
- офіційно відмовилася від наміру вступити до НАТО;
- погодилася на нейтральний статус та обмеження військової співпраці із західними партнерами;
- фактично прийняла російський контроль над окупованими українськими територіями.
Важлива деталь: Росія вимагає виходу українських військових не лише з окупованих районів, а й із територій, які залишаються під контролем України. Москва внесла чотири українські області до своєї конституції, хоча не контролює їх повністю.
Київ такі вимоги відкидає. Їх виконання означало б передачу Росії додаткових територій без бою, відмову України від самостійного вибору союзів і суттєве послаблення обороноздатності країни.
Саме тому фраза Кремля про «усунення першопричин конфлікту» має цілком конкретне наповнення. Російська влада використовує її, коли говорить про відмову України від НАТО, скорочення західної військової допомоги, територіальні поступки та зміну українського зовнішньополітичного курсу.
Переговори поки залишаються лише заявами
Останні тристоронні контакти за участю України, Росії та США відбулися ще в лютому 2026 року. Після цього повноцінний переговорний процес фактично зупинився. Москва говорила, що розраховує на відновлення американського посередництва, але нової дати зустрічі сторони не оголосили.
У середині липня речник Кремля Дмитро Пєсков визнав, що швидкого повернення до переговорів поки не очікується. Наприкінці місяця в Москві також заявили, що не отримали конкретних нових пропозицій щодо завершення війни.
Одним із варіантів, який обговорювали представники України та США, було припинення повітряних атак. Ішлося про можливу взаємну відмову від ударів дронами та ракетами як крок до ширших переговорів. Кремль тоді не підтримав і не відкинув цю ідею, заявивши, що коментувати її нібито зарано.
Тепер російська сторона знову говорить про готовність до діалогу, однак не пропонує почати з безумовного припинення вогню. Замість цього Москва вимагає спочатку погодитися з її баченням майбутніх домовленостей.
Погрози війною залишилися частиною переговорної риторики
У заяві Галузіна мирні формулювання знову поєдналися з воєнними погрозами. Представник РФ дав зрозуміти, що за відсутності «зрілого підходу» російська армія продовжить бойові дії.
Водночас ситуація на фронті та російські повітряні атаки залишаються частиною тиску на Україну. Переговори Москва подає не як пошук взаємного компромісу, а як можливість домогтися виконання власних умов політичним або військовим шляхом.
Київ наполягає, що рішення про території, безпеку й зовнішню політику не можуть ухвалювати без участі України. Окремою умовою залишаються надійні гарантії безпеки, які мають не допустити повторного нападу після можливого припинення бойових дій.
Станом на 4 серпня новий раунд переговорів не погоджений. Немає підтвердженої дати, списку учасників або спільного документа, який могли б обговорити сторони. Тому нова заява Москви поки залишається черговим публічним сигналом, а не початком реального переговорного процесу.
