До війни національні вступні іспити проходили за єдиним загальнодержавним форматом: в один день усі абітурієнти країни складали один і той самий предмет. Цей формат передбачав одночасне тестування великої кількості учасників, що дозволяло забезпечити максимальну централізацію процесу.
Утім, через складну безпекову ситуацію в Україні та гостру потребу в адаптації тестування, Національний мультипредметний тест (НМТ) наразі проводиться за іншим принципом. Про це розповів у ексклюзивному інтерв’ю виданню “Телеграф” заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.
Він нагадав, що згадуваний довоєнний формат вимагав одночасного написання, наприклад, української мови 312 тисячами абітурієнтів по всій країні. За сучасних безпекових реалій така централізація є неможливою. Тому нині тестування розбивають на невеликі групи та проводять у безпечних середовищах, пристосованих до обставин.
Особливості проведення НМТ:
– Тести проводяться у різних приміщеннях, посилено забезпечених безпекою.
– На сході країни часті сесії відбуваються в підвалах та спеціально облаштованих укриттях.
– Часто тестування організовують на базі університетів, для чого докладено значних зусиль.
– Формат тестування включає чотири предмети: три обов’язкові і один вибірковий.
Зважаючи на безпекові умови, наголошує Винницький, наразі немає необхідності в істотних змінах формату НМТ, і їх не передбачається в найближчому майбутньому.
Водночас, за словами заступника міністра, є бажання поступово повернутися до традиційної схеми тестування окремих предметів, що дозволило б:
1. Виділяти на кожен тест більше часу (приблизно дві години замість однієї).
2. Зменшити вартість помилки для вступників.
Однак для реалізації таких змін потрібне суттєве покращення безпекової ситуації в країні.
Інші важливі аспекти в освітній сфері
За інформацією УНІАН, в Україні протягом останніх років спостерігається щорічне зменшення чисельності випускників шкіл. Винницький пояснив, що ця тенденція бере початок з 2002 року, коли спад кількості випускників був пов’язаний із наслідками Чорнобильської катастрофи. З того часу кількість випускників зменшується на 20–30 тисяч осіб щороку, що пов’язано із загальним зниженням народжуваності в країні.
Крім того, Міністерство освіти і науки визначило найбільш малоперспективні спеціальності. За словами заступника міністра, більшість 17-річних випускників не мають чіткого усвідомлення майбутнього професійного шляху. Через це найпопулярнішими спеціальностями стають ті, які пропонують обмежену кількість робочих місць на ринку праці, зокрема:
– право,
– менеджмент,
– фінанси,
– журналістика.
Задля корекції цієї ситуації влада ухвалила рішення впровадити так звану “індикативну собівартість”, що означає суттєве підвищення вартості контрактів на навчання за спеціальностями, які визнають неперспективними.
Таким чином, система вступу та освіти в Україні адаптується до сучасних викликів, балансуючи між безпековими вимогами та потребами ринку праці.
