В Україні готують до випробувань нову малу ракету «Ніка», яка має полювати на реактивні безпілотники. Саме такі цілі останнім часом додають роботи українській ППО: вони летять швидше за звичайні ударні дрони, а часу на реакцію залишається значно менше.
Про нову українську розробку 4 жовтня розповів президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами.
Поки «Ніка» лише готується до перевірки на практиці, ще один перехоплювач уже зробив свій перший серйозний крок. Спільний українсько-німецький «Спис» успішно пройшов випробування.
Тож у протидії російським дронам Україна вже не обмежується одним рішенням. Паралельно створюються дрони-перехоплювачі, наземні системи й тепер — компактні ракети, розраховані саме на швидкі повітряні цілі.
«Ніка» має працювати проти реактивних «шахедів»
Назва нової ракети вже відома — «Ніка». А от більшість її технічних характеристик поки залишаються за лаштунками.
Зеленський пояснив, що це мала ракета, розроблена для боротьби з реактивними «шахедами». Попереду — випробування, які й мають показати, наскільки добре система впорається зі своїм головним завданням.
Розробку, за словами президента, позитивно оцінюють як в Україні, так і німецькі партнери. Водночас говорити про серійне виробництво чи масове бойове застосування поки зарано.
Тут усе просто: спочатку ракета повинна довести свої можливості під час тестів.
Основні характеристики «Ніки» та «Списа»
| Характеристика | «Ніка» | «Спис» |
|---|---|---|
| Тип | Мала ракета | Перехоплювач |
| Основне призначення | Знищення реактивних безпілотників | Перехоплення повітряних цілей |
| Розробка | Українська | Українсько-німецька |
| Стадія | Готується до випробувань | Успішно пройшов тест |
| Швидкість | Не розголошується | Не розголошується |
| Дальність | Не розголошується | Не розголошується |
| Система наведення | Не розголошується | Не розголошується |
| Серійне виробництво | Не оголошено | Не оголошено |
Поки що це фактично весь набір підтверджених даних. Деталей про швидкість, дальність чи бойову частину немає, і це цілком звична ситуація для нової військової розробки.
Чому реактивні дрони створюють більше проблем
Зі звичайним ударним безпілотником у сил ППО є певний час: його потрібно виявити, взяти на супровід і знайти засіб, який зможе його перехопити.
З реактивними дронами це вікно значно коротше.
Вони рухаються швидше, а значить, рішення потрібно ухвалювати буквально за лічені хвилини, а подекуди й швидше. Саме тому звичайний підхід до боротьби з «шахедами» тут працює не завжди.
Є й інший нюанс — ціна перехоплення.
Використовувати дорогу зенітну ракету проти відносно дешевого безпілотника можна, але робити це масово надзвичайно витратно. Особливо коли Росія запускає десятки або навіть сотні дронів за одну атаку.
Тому завдання українських розробників зараз доволі практичне: створити засіб, який буде достатньо швидким для перехоплення, але водночас придатним для масового виробництва.
Над перехопленням швидких дронів працюють десятки компаній
«Ніка» — далеко не єдина спроба знайти відповідь на нову загрозу.
За словами Зеленського, над технологіями для знищення реактивних безпілотників в Україні працюють 67 підприємств. Кілька розробників уже показали результат.
Це означає, що в країні фактично формується окремий напрям оборонної промисловості, орієнтований саме на швидке й відносно дешеве перехоплення дронів.
Причому деякі системи вже не просто існують у вигляді креслень чи прототипів.
19 вересня Зеленський показував роботу українського дрона-перехоплювача, який збивав російські реактивні безпілотники, зокрема «Герань-5».
Серед інших українських розробок уже відомі Alexa Spatium та «Зореліт v5». Останній може розвивати швидкість до 416 км/год і долати до 47 кілометрів на одному заряді.
«Спис» уже витримав першу перевірку
На тлі новини про «Ніку» Зеленський розповів і про ще одну систему — перехоплювач «Спис».
Тут ситуація вже дещо цікавіша, адже перший тест пройдено.
«Спис» створюють спільно українські та німецькі фахівці. За словами президента, випробування було успішним.
Що саме перевіряли під час тесту, не уточнюється. Так само поки немає відкритої інформації про дальність, швидкість чи можливий формат бойового застосування.
Але сам факт успішного випробування показує, що проєкт уже вийшов за межі початкової стадії розробки.
Україна збирає цілу «лінійку» засобів проти дронів
Якщо ще кілька років тому основна увага була прикута до класичних систем ППО, то тепер картина значно ширша.
Україна одночасно працює над кількома типами перехоплювачів:
- дронами, які наздоганяють і збивають ворожі БпЛА;
- малими ракетами на кшталт «Ніки»;
- наземними антидроновими системами;
- спеціалізованими перехоплювачами, серед яких «Спис».
Така різноманітність має цілком практичну причину. Для кожної повітряної цілі потрібен свій інструмент. Те, що підходить для повільного дрона-розвідника, може бути неефективним проти реактивного апарата.
Масове виробництво залишається ключовим питанням
Навіть вдала ракета або перехоплювач самі по собі ситуацію не змінять. Для реального впливу на захист українського неба таких засобів потрібні сотні й тисячі.
Саме тому після випробувань для будь-якої подібної системи починається не менш складний етап — масштабування виробництва.
Українські дрони-перехоплювачі вже тестують на передовій, і деякі з них успішно збивають російські безпілотники. За попередніми заявами української сторони, масове бойове використання таких систем може розширитися протягом найближчих місяців.
У випадку з «Нікою» цей шлях ще попереду.
Спочатку — випробування. Потім, якщо результати будуть успішними, постане питання серійного виробництва та передачі ракет військовим.
«Спис» уже на крок попереду, адже перший тест він пройшов успішно.
І хоча про обидві розробки поки відомо небагато, тенденція вже помітна: Україна намагається не просто збивати дедалі складніші російські дрони тим, що є під рукою, а створювати спеціальну зброю саме під нові типи повітряних загроз.
