Вісім із десяти українців вважають, що Україна має й далі бити по російських нафтопереробних заводах, навіть якщо Вашингтон через це урізає або зовсім зупинить допомогу. Такі дані 28 жовтня оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Крім ставлення до ударів по НПЗ, соціологи питали про готовність пережити важку зиму, терпіти війну далі та про довіру до президента.

80% проти припинення атак на НПЗ
Респондентам описали конкретну ситуацію: США вимагають від України зупинити удари по російських нафтопереробних заводах і погрожують обмежити допомогу, зокрема розвіддані та Starlink. Росія при цьому не обіцяє припинити обстріли українських міст, електростанцій і житлових кварталів. Відповіді розподілилися так:
- 80% вважають, що удари треба продовжувати, навіть якщо американська допомога скоротиться чи припиниться;
- 11% за те, щоб атаки зупинити, навіть якщо Росія й далі бомбитиме енергетику та цивільні об’єкти;
- 8% не змогли відповісти.
Варто зважати на формулювання: йшлося саме про сценарій, у якому Росія на взаємну відмову від ударів не погоджується. До того ж це гіпотетична ситуація, а не опис того, що вже відбулося, тобто США наразі допомогу через удари по НПЗ не припиняли.
Нафтопереробні заводи для Росії важливі не лише економічно. Вони дають бензин і дизель, без яких не обходиться ні армійська техніка, ні військова логістика, тож кожен вдалий удар позначається на постачанні пального та коштує відновлення. Наскільки відчутно, залежить від масштабу руйнувань, того, як довго завод стоїть, і чи вдається перекинути переробку на інші потужності.
Важка зима не змінила настроїв
Окремо соціологи запитали, що робити державі, якщо взимку Росія спробує залишити людей без світла, тепла і каналізації. 76% опитаних відповіли, що опір треба продовжувати навіть за таких умов. Ще 15% готові погодитися на будь-які вимоги Москви, хоч би вони фактично означали капітуляцію, а 9% не визначилися.
Схоже запитання КМІС ставив у серпні та вересні, і різниця з нинішніми результатами вкладається в статистичну похибку. Тобто нові обстріли й перебої зі світлом ставлення людей до війни помітно не похитнули.
Стабільною лишається й готовність терпіти війну. 63% кажуть, що витримуватимуть стільки, скільки буде потрібно, 5% називають строк в один рік, 21% говорять про кілька місяців чи пів року, ще 11% не мають відповіді. Порівняно з опитуванням 8-16 жовтня суттєвих змін соціологи тут не побачили.
Довіра до Зеленського зросла
Президентові Володимиру Зеленському зараз довіряють 62% опитаних, не довіряють 35%. На початку жовтня картина була зовсім іншою: 8-9 жовтня довіру висловлювали 43%, а 10-16 жовтня вже 57%.
У КМІС пояснюють такий стрибок ефектом згуртування, коли суспільство гуртується довкола влади під тиском ззовні. Водночас соціологи визнають, що частина різниці між опитуваннями може пояснюватися відмінностями в методиці.
Як проводили дослідження
Опитування тривало з 16 по 25 жовтня 2026 року, у ньому взяли участь 828 дорослих мешканців підконтрольної уряду території. Інтерв’ю проводили по телефону, номери обирали випадково. Жителів окупованих територій і тих, хто виїхав за кордон після 24 лютого 2022 року, до вибірки не включали.
У мирний час похибка такого опитування не перевищувала б 4,4% для показників близько 50%, а для менших часток була б ще нижчою. Війна вносить свої поправки: на результати можуть впливати переміщення населення, проблеми зі зв’язком та інші чинники. Тож цифри відображають настрої учасників конкретного дослідження, а не дослівну думку кожного громадянина.
Заступниця головного редактора Znaj.org. Відповідає за стрічку політичних і суспільних новин України та світу, відбір тем і підготовку матеріалів до публікації. Стежить, щоб кожна новина мала перевірене першоджерело і була викладена зрозумілою мовою.