Громадська організація CAT-UA провела дослідження новин та емоцій, що переважали в українських соціальних мережах у період з 27 вересня по 3 жовтня 2025 року. Згідно з результатами, індекс настроїв у соцмережах підвищився до мінус 9 пунктів (попередньо був мінус 15). Розподіл за категоріями новин виглядає так:
- Позитивні новини становили 30%,
- Негативні — 39%,
- Неоднозначні — 31%.
Значний позитивний спалах викликав День захисника і захисниці, коли багато привітань трохи розрадили українців.
До категорії позитивних новин увійшли:
- Удари по російських тилових об’єктах,
- Паливний дефіцит у Росії,
- Дозвіл на удари по РФ американською зброєю,
- Можлива передача ракет Tomahawk (що викликало ентузіазм, навіть ідеї ударів по Кремлю),
- Передача Україні активів РФ,
- Обмін полоненими,
- Вибори у Молдові,
- Чергові заяви про початок звільнення Криму.
До негативних повідомлень належать:
- Обстріли Київщини, зокрема Запорізької АЕС,
- Відключення електропостачання,
- Поява угорських безпілотників над Україною,
- Інформаційна війна Росії,
- Окремі несприятливі новини з фронту,
- Заяви про те, що США не постачатимуть зброю безоплатно,
- Військові некрологи.
Неоднозначні новини включали:
- Ситуацію на фронті,
- Російські безпілотники над Європою,
- «Стіна дронів»,
- Можливе закриття неба над Україною силами НАТО,
- Виступи Володимира Путіна на Валдаї,
- Підготовку Росії до війни з НАТО,
- Санкції проти РФ,
- Занепад російської економіки.
Особливої уваги заслуговують традиційно оптимістичні повідомлення про атаки дронів на території Росії та успіхи на фронті. Провідні медіа та новинні агрегатори доповідають про успішні удари безпілотників по нафтопереробній станції у Чуваській Республіці, що викликає радість не лише експертів, а й простих чоловіків. Крім того, є відлуння атак на інші важливі об’єкти в тилу ворога, наприклад, ураження порту Туапсе 24 вересня керованими бомбами. Значущим інформаційним приводом став блекаут у Білгороді, який супроводжується численними сатиричними коментарями щодо росіян. Також зафіксовано пожежу на нафтобазі у Феодосії та ракетний удар по заводу «Електродеталь» у Брянській області, підтверджений Генштабом ЗСУ. Факти уражень викликають інтерес значною мірою самі по собі, а деталі про об’єкти руйнувань цікавлять менше.
Поряд із радістю від успішних ударів по тилу ворога також зростає увага до інших військових досягнень, зокрема, збиття гелікоптера Мі-8 FPV-дроном. Загальний настрій оптимізму підкріплюють повідомлення про ситуацію на фронті під Добропіллям, дані щодо звільнених квадратних кілометрів та втрат ворога, оприлюднені генералом Олександром Сирським.
Зростає інтерес до міжнародної співпраці. Українські фахівці навчають данських колег протистояти безпілотникам, що викликає хвилю національної гордості. У соцмережах нагадують, що на початку повномасштабного вторгнення українці вимагали у НАТО закрити небо над своєю територією, а наразі навчають європейців боротися з подібною загрозою, передаючи власний досвід.
Особливої уваги користується новина про можливий захист повітряного простору над Україною. Вона активно поширюється та сприймається як вже досягнутий факт — зокрема, ідеться про закриття неба над Західною Україною з потенційним продовженням захисту й до Києва.
Розголос серед новинних спільнот викликала «сенсація» від The Wall Street Journal про надання США розвідувальних даних Україні для глибоких ударів у тил Росії. Це спричинило ажіотаж у медіа, які висловлюють сподівання на точкові удари по російській енергетиці, згадуючи про ракети «Томагавк» та безпілотники «Барракуда». Експерти, такі як Володимир Портников, охоче обговорюють цю тему, підтримуючи інтригу заявою Володимира Зеленського про отримання «чогось більшого» від Дональда Трампа для діпстрайків (глибоких ударів). У соцмережах, здебільшого через новинні ресурси, поширюється інформація про допомогу партнерів у нанесенні таких ударів: зняття обмежень на застосування американської зброї, надання розвідувальних даних, анонс підтримки з боку Еммануеля Макрона. Військові спільноти висловлюють оптимізм, що тепер можна ефективніше працювати.
Настрої у соцмережах також підкріплюються низкою оптимістичних прогнозів. На тлі зміни підходу Дональда Трампа до України, частково пов’язаного з впливом позиції короля Чарльза ІІІ під час офіційного візиту в Лондон, провідні аналітики роблять висновки про зростаючу віру американського лідера у спроможність України перемогти у війні. Зокрема, оглядач Financial Times Ювал Ной Харарі порівнює нинішні позиційні бої з подіями Першої світової війни. Окремо відзначається думка, що остаточний результат війни визначить виснаження однієї зі сторін, подібно до історичних прикладів (на думку Ричарда Сікорського).
Однак тенденції на фронті викликають занепокоєння. Серед актуальних тем є загроза окупації Лиману та Сіверська, а також інформація про непомічений прорив диверсійно-розвідувальної групи Росії до Куп’янська. Джерелом подібних новин виступає платформа DeepState. Радіо Свобода транслює кадри евакуації жителів Дніпропетровської області, куди наступають війська противника. Це створює тривожний фон у соцмережах із підвищеною увагою до теми наступу, яка є більш інтенсивною порівняно з попередніми днями.
У сегменті критики влади зафіксовано відлуння статті Віктора Залужного на порталі «Детектор медіа» з аналізом поточних проблем Збройних сил України. Водночас піддається сумнівам риторика уряду щодо звільнених територій (зокрема, «Печера Дракона»).
Також повертаються звинувачення на адресу влади через відсутність належної демобілізації. Особливе обурення викликала новина про співака Володимира Козловського, який у 2024 році зміг звільнитися з військової служби нібито через сімейні обставини. Це породило сумніви щодо достовірності його служби, особливо з урахуванням його проросійського минулого (концерт у Москві 9 травня 2018 року) та загального скепсису щодо участі знаменитостей у Збройних силах. У соцмережах серед відомих фігур, які тримаються в лавах оборони, згадуються Сергій Жадан, Святослав Вакарчук та Володимир Кіпіані. У відповідь ширяться деморалізуючі повідомлення про «корабель, який йде на дно» та думки про необхідність покидати країну для здорових людей (військовослужбовець Ден з 17-ї ОМСБ ЗСУ «Анархіст»). Також розповідають про випадки мобілізації людей, які мали законні підстави не служити, але через бюрократичні проблеми потрапили до війська; зокрема, 82-річний мешканець Львівщини залишився без догляду, бо його сина–доглядальника забрали до територіального центру комплектування. Цю історію активно використовує проросійський сегмент для критики «бездушності» України.
Влада також активно реагує на вибори у Молдові, розглядаючи їх як безпековий фактор для України. Володимир Зеленський попереджає про можливе погіршення ситуації у разі перемоги проросійських сил та нагадує про російський контингент у Придністров’ї, постріли з якого на початку повномасштабного вторгнення слугували «гарним попередженням». Напередодні голосування зафіксовано хвилю тривоги, але й оптимізму у зв’язку з забороною чотирьох проросійських партій та екстрадицією олігарха Влада Плахотнюка, що формує надію на сприятливий для України вибір.
Атака безпілотниками на Київ спричинила шок і гнів серед населення. Протягом ночі українці активно стежили за повідомленнями про дрони й вибухи, а вранці почали ділитися інформацією про наслідки, зокрема про загиблих, серед яких була 12-річна дівчинка. Розповсюджуються фото і відео зруйнованої вулиці на Борщагівці, які викликають сильні емоції гніву у сторону Росії. Традиційно під час атак зростає втома, але цього разу помітне також підвищене роздратування та внутрішні конфлікти. Проте пізніше виникає гордість за українців, які мужньо пережили ніч і продовжують працювати.
Знову зростає надія на отримання ракет Tomahawk. Медіа поширюють заяву Джея Вейнса про можливість підготовки та постачання цих ракет Києву, фінансованих НАТО, що породжує хвилю сподівань та очікувань. Обговорюються також реакції Європи на нові загрози, а партнери стали уважнішими до підозрілих дій. Володимир Портніков вкотре характеризує події в Європі як початок нової війни. Проте загальний тон розмов про слабку світову підтримку України залишається актуальним.
Проросійські пабліки зосереджені на критиці Естонії, звинувачуючи її у «істеричній» поведінці влади та бажанні отримати ядерну зброю. Щодо ракет Tomahawk, російські коментатори за межами дослідженого масиву сприймають цю інформацію як факт, що вже стався.
Почуття українців, що виражаються у соцмережах, розподілилися наступним чином:
-
Гнів присутній у 27,8% дописів, головним чином через великі російські атаки: на Київ, Чернігівщину, об’єкти енергетики та газовидобутку. Крім того, гнів спрямований на угорського прем’єра Віктора Орбана через безпілотники і заяви про нестачу суверенітету України, а також на політиків США, хоча гнів на Дональда Трампа помітно знизився. Постійно зберігається обурення через зрадників серед українців та розрізнена критика влади із часто емоційними, але малоаргументованими коментарями.
-
Тривога охоплює 19,5% емоційних проявів. Постійне занепокоєння викликають російські провокації та слухи про наступи, що іноді підтверджуються, іноді ні. Значна кількість повідомлень надходить про повітряні тривоги під час атак.
-
Сум становить 13,5%, переважно у зв’язку з російськими ударами по Києву, Чернігівщині, інформацією про загиблих та постраждалих, руйнуваннями і блекаутами. На кінець тижня помітний сум через загибель французького журналіста, а також військові некрологи й дописи про хвилину мовчання вранці.
-
Радість відзначено у 13,3% повідомлень: через удари по російських містах, успіхи ЗСУ, збільшення втрат ворога та підтримку світової спільноти, а також через обміни полоненими.
-
Гордість становить 11,7%, найбільш яскраво вона проявилася в День захисника і захисниці. Протягом тижня гордість тримається на високому рівні стосовно ЗСУ, а в дні обстрілів Києва — гордість за киян, які мужньо працювали під обстрілами.
-
Вдячність займає 5,9% емоційних виражень.
-
Надія відчувається в 4,8% дописів, зокрема на підтримку світу, закриття неба над Західною Україною, молитовні прохання під час Дня захисника і захисниці, загальну віру у перемогу.
-
Сміх зустрічається в 1,9% повідомлень.
-
Втома становить 1,5%.
Для довідки: за методикою дослідження CAT-UA щодня автоматизовані системи моніторингу збирають понад 300 тисяч дописів із понад 50 ключовими пошуковими словами в мережах Facebook, Instagram, X (Twitter), Telegram, YouTube, ВКонтакте, Однокласники, TikTok. З цієї сукупності випадковим чином вибирають 1350 дописів (приблизно 0,25% від загальної кількості) із максимальною похибкою не більше 3%. Оцінка емоцій здійснюється вручну, із виключенням користувачів окупованих територій, які складають у середньому 15%. Моніторинг враховує також контент, створений окупантами в цих регіонах.
ГО CAT-UA уже три роки проводить аналіз настроїв у соціальних мережах, надаючи регулярні звіти військово-політичному керівництву України з метою підтримки стабільності інформаційного простору попри спроби його дестабілізації, здійснювані режимом Путіна.
Зазначене ілюстративне зображення створене штучним інтелектом Gemini.
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує функції наглядача за українськими медіа, аналізуючи якість контенту та заохочуючи медіа дотримуватися професійних і етичних стандартів. Мета – забезпечити правдивість і повноту інформації, яку отримують громадяни.
Напередодні 22-річчя видання «Детектор медіа» відновлює Спільноту — об’єднання активних осіб, які готові підтримати видання фінансово, брати участь у створенні нових ідей та отримувати ексклюзивну інформацію про стан українських медіа. В умовах сучасних викликів якісна журналістика набуває надзвичайного значення.
