Влада звертається до громадян із закликом утриматися від поширення фотографій та відеозаписів, що фіксують роботу протиповітряної оборони (ППО) та наслідки ракетних атак, аби не сприяти ворогу.
У ніч із 21 на 22 жовтня Київ опинився під обстрілом балістичних ракет. Повітряні сили України зафіксували швидкісну ціль, що рухалася з північного напрямку на столицю. Місто було уражене кількома вибухами, серед яких було чути вибухові хвилі в Голосіївському, Печерському та Дніпровському районах.
Міський голова Києва Віталій Кличко підтвердив факт вибухів і надав інформацію про наслідки, що виникли у різних районах міста:
- У Голосіївському районі після вибуху розпочалася пожежа, на місце події вже вирушили відповідні служби.
- У Печерському районі попередньо пошкоджено двір житлового будинку, де зайнялися автомобілі, інформації про постраждалих поки немає.
- У Дніпровському районі уламки впали у двір житлової будівлі, проте пожеж та постраждалих немає. За іншою адресою цього ж району вибухова хвиля вибила вікна в житловому будинку без подальшого займання чи травмувань.
- У Дарницькому районі, куди прибули бригади швидкої допомоги, не виявлено пошкоджень і постраждалих.
Після першої атаки о 1:37 наступила повторна загроза – голосно пролунали нові вибухи, що підтвердив міський голова. Основні сили ППО активно працюють над відбиттям атак, а мешканців столиці закликають залишатися у сховищах до моменту завершення повітряної тривоги.
Начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко звернувся до киян із проханням не виступати у ролі «наводчиків для ворога» шляхом розповсюдження фото- та відеоматеріалів, які демонструють діяльність ППО чи наслідки ракетних ударів. Він наголосив на існуванні реальної кримінальної відповідальності за публікацію подібних матеріалів і попередив, що таким чином поширювачі можуть шкодити безпеці країни.
Думка експерта щодо зміни тактики РФ
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» та спеціаліст з енергетичної безпеки Михайло Гончар в інтерв’ю виданню «Главред» проаналізував ризики для української енергосистеми цієї осені та взимку. За його словами, тактика російських атак значно трансформувалася:
- Раніше основним об’єктом були великі електростанції, а тепер удари зосереджені також на локальних енергетичних вузлах в прикордонних і прифронтових регіонах.
- Під постійними ударами опинилися Чернігівська, Сумська, Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області.
- Така стратегія спричиняє додаткові ризики для стабільності електропостачання по всій Україні.
- Зміна підходу ураження ускладнює роботу енергосистеми та збільшує ймовірність локальних відключень.
Останні дані щодо ударів по Україні
Зазначимо, що близько опівночі 21 жовтня у Харкові, під час оголошення повітряної тривоги, було чути серію потужних вибухів. За інформацією Повітряних сил України, російські войська застосували керовані авіабомби (КАБ) для ураження міста.
Внаслідок чергової черги ракетних ударів Чернігів залишився без електропостачання та водопостачання. Як повідомили у КП «Чернігівводоканал», уже з 5:30 ранку 21 жовтня почалося підключення ключових об’єктів до резервних джерел живлення.
Заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький розповів, що Росія змінила тактику ракетних та дронових атак, фокусуючись на поступовому знищенні об’єктів енергетичної інфраструктури в прикордонних регіонах. Таким чином формуються елементи так званої «буферної зони».
Віталій Кличко — коротко про особу
Віталій Кличко — український політичний діяч та державний службовець, який обіймає посаду міського голови Києва з 5 червня 2014 року і водночас є головою Київської міської державної адміністрації з 25 червня 2014 року. Він — професійний боксер, виступав у важкій ваговій категорії та мав успіхи у кікбоксингу. Маючи звання «Почесного» і «Вічного» чемпіона світу за версією WBC, Кличко є однією з найвідоміших постатей українського спорту і політики, згідно з даними Вікіпедії.
Якщо ви виявили помилки в тексті, виділіть відповідний фрагмент і натисніть комбінацію клавіш Ctrl + Enter для повідомлення редакції.
Наші стандарти: Редакційна політика сайту «Главред».
