Уряд США може стати найбільшим акціонером Intel, однієї з провідних технологічних компаній Америки, що вперше ознаменує прагнення Вашингтона взяти участь у власності культового силіконоводолинського гіганта.
У вівторок міністр торгівлі США Говард Лутнік підтвердив, що уряд прагне отримати 10% акцій Intel у рамках незвичайної угоди, яка посилить фінансові зв’язки адміністрації Трампа із ключовим виробником мікросхем.
Цей крок відбувається через кілька тижнів після того, як президент Дональд Трамп закликав генерального директора Intel Ліп-Бу Тана піти у відставку, звинувативши його у конфлікті інтересів, пов’язаному з попередньою діяльністю Така як венчурного капіталіста в Китаї.
Хоча це рідкісний випадок, він не є безпрецедентним: американський уряд іноді стає значним акціонером провідних компаній. Одним із найвідоміших прикладів була фінансова допомога під час кризи 2008 року, коли держава інвестувала майже 50 мільярдів доларів (42,94 млрд євро) у General Motors в обмін на приблизно 60% акцій автовиробника, що опинився на межі банкрутства.
Водночас, навіть тоді такий пакет підтримки викликав суперечливі оцінки, оскільки у багатьох побоювалися розмивання межі між державною опікою та принципами вільного ринку в США. На противагу європейським компаніям, американські корпорації традиційно наполягали на чіткому розмежуванні між державним контролем і приватною власністю. У результаті уряд зазнав збитків у розмірі близько 10 мільярдів доларів (8,6 млрд євро) після продажу своїх акцій GM.
## Неправильне трактування закону CHIPS?
Історично Intel домінувала у виробництві напівпровідників, зокрема в сегменті ПК та співпраці з Microsoft. Проте після запуску iPhone у 2007 році чіпи Intel, які переважали на ринку ПК, не змогли завоювати позиції у смартфонах і планшетах.
Чіпи на базі архітектури ARM, що використовуються Apple та Samsung, стали мобільним стандартом, залишивши Intel у спадному ринку ПК.
Окрім того, Intel поступається конкурентам у галузі штучного інтелекту: їхні традиційні центральні процесори не оптимізовані для AI-завдань, тоді як такі гравці, як Nvidia, значно просунулися вперед.
Закон CHIPS and Science Act, ухвалений у серпні 2022 року за президентства Джо Байдена, мав на меті підтримати внутрішню виробничу базу напівпровідників у Сполучених Штатах.
Причинами стали проблеми з ланцюгами постачання, викликані пандемією COVID-19, а також технологічна конкуренція між США і Китаєм, що виявили високий рівень залежності американської економіки від імпорту мікросхем не лише для споживчої електроніки, а й для оборонної промисловості, автомобілебудування, штучного інтелекту та інфраструктури.
У листопаді 2024 року Міністерство торгівлі США остаточно погодило надання Intel до 7,86 мільярда доларів (6,75 млрд євро) прямих інвестицій у рамках програми CHIPS для підтримки виробництва напівпровідників та передових пакетних технологій на заводах у Аризоні, Нью-Мексико, Огайо та Орегоні.
Intel посіла одну з провідних позицій серед бенефіціарів цієї програми, проте компанія поки не змогла суттєво покращити свої виступи і відстає у реалізації будівельних проектів, ініційованих раніше.
Загалом компанія отримала приблизно 2,2 мільярда доларів (1,89 млрд євро) із загальних 7,8 мільярда доларів (6,75 млрд євро), які були обіцяні в рамках програми стимулювання. Сам Лутнік назвав ці виплати «дармовими», заявляючи, що для користі американських платників податків їх краще перетворити на акції Intel, які, за його словами, мають бути без права голосу, щоб уряд не міг впливати на управління компанією.
«Ми вважаємо, що Америка повинна отримати вигоду від цієї угоди», — пояснив Лутнік в інтерв’ю CNBC, додавши, що саме тому Трамп наполягає на реалізації угоди. «Це очевидно правильний крок».
Ідея про те, що уряд США може володіти великою часткою акцій Intel, ще нещодавно здавалася б неможливою, особливо в період розквіту компанії, коли її процесори стимулювали бум персональних комп’ютерів з середини 1970-х років.
Водночас теперішні труднощі компанії означають, що американський уряд бере на себе досить ризикову інвестицію.
## Уряд США як найбільший акціонер Intel
Переговори уряду США про отримання значної долі в Intel відбуваються на фоні нещодавнього оголошення про інвестицію японського технологічного гіганта SoftBank Group в розмірі 2 мільярдів доларів (1,7 млрд євро), яка була оприлюднена в понеділок увечері.
SoftBank акумулює свою частку в Intel у близько 2% за ціною 23 долари (19,70 євро) за акцію — трохи нижче за ринкову ціну на момент анонсу інвестиції.
Після повідомлення про вклад SoftBank та планів Трампа акції Intel піднялися майже на 7%, закрившись на позначці 25,31 долара (21,74 євро).
SoftBank інвестує у широкий спектр компаній з перспективою довгострокового зростання і активізував свої вклади у Сполучених Штатах з моменту повернення Трампа до Білого дому.
У лютому голова компанії, Масайоші Сон, разом із Трампом, Семом Олтманом з OpenAI та Ларрі Еллісоном з Oracle оголосили про масштабну інвестицію до 500 мільярдів доларів (429,38 млрд євро) у проект розробки спеціалізованої інфраструктури штучного інтелекту для OpenAI під кодовою назвою Stargate.
«Напівпровідники є основою кожної галузі», — йдеться в заяві Сона. — «Ця стратегічна інвестиція відображає нашу віру в те, що передове виробництво та постачання напівпровідників у США продовжить розширюватися, а Intel відіграватиме в цьому вирішальну роль».
Зацікавленість Трампа в Intel пояснюється також його прагненням посилити виробництво мікрочіпів у США — ключову тему торговельної війни, яку він веде з іншими країнами з моменту початку другого президентського терміну.
«Ми хочемо, щоб Intel мала успіх у Америці», — наголосив Лутнік в інтерв’ю CNBC.
На сьогоднішній день капіталізація Intel становить близько 110 мільярдів доларів (94,4 млрд євро), тож 10-відсоткова частка, яку має намір отримати уряд США, оцінюється приблизно у 11 мільярдів доларів (9,44 млрд євро).
Іншими значними акціонерами Intel є інвестиційні гіганти Vanguard, BlackRock та State Street.
Якщо угода буде реалізована без випуску акцій без права голосу, доля уряду США в 10% може зробити його найбільшим окремим акціонером Intel, обходячи Vanguard.
