Ексфутболіст криворізького «Кривбасу» Дмитро Хомченовський в ексклюзивному інтерв’ю для порталу «Український футбол» поділився своїми роздумами щодо завершення співпраці із клубом, пошуку нової команди, а також розповів про незвичайні кроки в кар’єрі після виходу з професійного футболу.
Після того, як «Кривбас» припинив співпрацю з Юрієм Вернидубом, клуб взяв курс на омолодження складу, розставшись із низкою досвідчених гравців, які роками були базою команди. Серед тих, хто потрапив під «чистку», опинився і 35-річний Дмитро Хомченовський, котрий не планує завершувати кар’єру.
Дмитро, який раніше виступав за національну збірну України, минулий сезон провів не лише на полі, а й у ролі запрошеного експерта на УПЛ ТБ. Він також зробив нестандартний крок в кар’єрі, про що йде мова у нашій розмові.
«На УПЛ ТБ все було на найвищому рівні»
— На старті сезону ви опинилися в статусі вільного агента. Як нині йде процес пошуку нового клубу?
— Так, наразі я без клубу і активно шукаю нове місце для продовження футбольної кар’єри. Сподіваюся, що це питання найближчим часом буде вирішено на мою користь.
— Чи надходили під час останнього сезону у «Кривбасі» пропозиції від інших команд?
— Чесно кажучи, я не надто цим переймався, віддаючи всі сили підготовці та виступам за команду. Розумів, що залишу «Кривбас», тож певні переговори велися, але травма трохи ускладнила ситуацію. Мені пропонували варіанти з клубів Першої та Другої ліг на різних рівнях:
- Проте я відмовився, адже не вважав ці пропозиції надто перспективними.
- Зараз розглядаю можливості, і якщо з’явиться варіант, який відповідатиме моїм очікуванням за рівнем і умовами, обов’язково ним зацікавлюся.
— Чи не відлякує потенційних роботодавців ваш вік?
— Думаю, це не є основним стримуючим фактором, хоча, звісно, на вік звертають увагу. Для мене важливо відчувати сили та прагнення грати, а це найголовніше.
— Вас неодноразово запрошували на УПЛ ТБ в ролі експерта. Як вам робота по той бік камери?
— Спочатку я сумнівався і відмовляв, але однієї розмови в студії вистачило, щоб змінити думку. Перший ефір пройшов із хвилюванням, але після нього мені дуже сподобалося. Другий вийшов спокійніше, і загалом досвід виявився дуже позитивним.
Хочу зазначити, що це нелегко, особливо коли аналізуєш поразки команди. Я розумію почуття гравців на полі в такі моменти, тож буду говорити чесно і відкрито, але мені це цікаво і корисно.
Чи планує ще записувати пісні з Андрієм Понєдєльніком?
— Чим зараз займаєтесь у позафутбольний час?
— Займаюся індивідуальними тренуваннями, тримаю себе у формі, щоб бути готовим до нових професійних викликів. Водночас граю в матчах, бо дуже сумую за грою.
— Ви не просто граєте – ваші виступи за ФК «Лопатин» у чемпіонаті Львівської області викликали чималий резонанс. Як виник цей варіант?
— Я вирішив не залишатися без справи та підтримувати форму через регулярні ігри. Конкуренція на професіональному рівні зараз висока, тож для мене важливо більше практикуватися в матчах, а не просто тренуватися без змагальних навантажень. Перехід до аматорського рівня — це не крок до завершення кар’єри чи радикальні зміни:
- Для мене це спосіб залишатися у належній спортивній формі
- Обирати кращі пропозиції, що можуть з’явитися в професійній сфері.
— Декілька разів ви працювали над музичними треками. Чи є план записати новий колабораційний проект з Андрієм Понєдєльніком?
— Час від часу сідаю за створення нової музики. Проте для розвитку ідей потрібні партнери, з якими можна працювати разом. З Андрієм ми на відстані, тому складно щось організувати. Якщо ж ми опинимося в одній команді, це значно полегшить співпрацю і може призвести до нових проєктів.
Життя у місті поблизу фронту крізь постійні сирени
— Ваш трирічний період у «Кривбасі» закінчився влітку. Як це — бути гравцем клубу, що перебував на території, близькій до зони бойових дій?
— Перший рік у Кривому Розі був дуже напруженим і страшним, ми думали навіть про евакуацію. Згодом люди звикли до сирен і тривог, ставали менш чутливими до них. Особисто я навіть видалив додаток «Тривога» після року проживання. Жив з Юрієм Вакулком у одній кімнаті, і коли рано вранці був сильний приліт, ми прокинулися, переконалися, що все добре, і повернулися спати.
— Чи було правильним рішенням проводити матчі в Кривому Розі?
— Це складне питання, але думаю, що так. Для людей це був важливий відволікаючий фактор, можливість отримати позитивні емоції. Нам, футболістам, теж було непросто, але ми розуміли, що уболівальникам — ще складніше.
— Після ракетного удару з жертвами серед дітей у Кривому Розі в команді настала паніка?
— Паніки як такої не було, але усі переживали, особливо це помітно було серед легіонерів, які не звикли до таких реалій. Дехто з них навіть покинув країну.
— Яке у вас враження від оновленого складу «Кривбасу» на початку сезону?
— У команді багато новачків, тому їм потрібен час для адаптації до української Прем’єр-ліги, до країни і умов. Поки рано робити остаточні висновки — все стане зрозуміло, коли вони почнуть проявлятися на полі.
— Зміни в команді приведуть до миттєвого результату чи це довгострокова стратегія?
— Як і раніше, на результати потрібен час. Клуб змінив основну стратегію: багато людей пішли, багато новачків прийшло. Очевидно, що це гра в довгу, тож подивимося, як воно розвиватиметься.
— Чи зуміє новий тренер «Кривбасу» Патрік ван Леувен відновити перезавантаження після двох поспіль звільнень в Україні?
— Політику щодо тренера я оцінювати не буду, але звільнення два рази поспіль — це знак, що проведено багато аналізу і зроблені відповідні висновки для недопущення помилок.
— Порівняно з командою часів Юрія Вернидуба, «Кривбас» нині дуже змінився?
— Абсолютно. Практично ніхто з гравців Вернидуба не залишився, тренерський штаб інший, підхід інший, нові футболісти та персонал. Це зовсім інша команда.
Оцінка нового сезону УПЛ від Дмитра Хомченовського
— Ви володар бронзових медалей УПЛ з двома різними клубами. Яка з досягнень для вас особлива?
— Важко виділити щось одне: всі ці медалі далися дуже непросто. Кожен клуб зіштовхнувся з викликами та проблемами під час сезону, тому кожна нагорода є значущою і по-своєму символічною.
— Хто на вашу думку є головними претендентами на чемпіонство?
— Завжди фаворитами залишаються «Шахтар» і «Динамо», але цього сезону є декілька команд, які здатні створити несподіванки. Тому виділяти когось зарано.
— Минулого сезону більшість здивувала «Олександрія». Чи може в нинішньому чемпіонаті якась команда кинути виклик грандам?
— Спостерігав за грою «Колоса» в перших двох турах і мені дуже подобається ця команда. Є ймовірність, що саме вони зможуть «вистрелити», якщо збережуть рівень гри і дуже налаштуються – тоді будь-яка команда не буде їм під силу.
— За якою командою вам особисто буде цікаво спостерігати?
— Звісно, я слідкую за «Кривбасом». Крім того, цікаво, як розвиватиметься «Рух», а також мені подобається «Колос» із його бажанням, прагненням і динамічністю.
— Чи варто очікувати нового імпульсу від «Зорі» після перебудови під керівництвом Юрія Коваля, Младена Бартуловича та Віктора Скрипника?
— Не хотів би особливо виділяти «Зорю», бо цей клуб мені дуже близький і я завжди його підтримую. Щодо Скрипника – це дуже талановитий тренер, який здатен зарядити команду енергією і допомогти їй досягти потрібного рівня. Впевнений, у нього все вийде!
Читайте також матеріал: «Київ, Тель-Авів чи Кривий Ріг – я не відчув різниці»: ван Леувен – про вибір «Кривбасу» та футбол в Україні.
